На тлі “фармацевтичних реформ”, аптеки зупиняють роботу мобільних пунктів
13 Серпня 20:31
Аптечна мережа “9-1-1” призупиняє роботу мобільних аптек у двох областях — Харківський та Херсонській. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на пресреліз, отриманий від фармацевтичної мережі.
Мережа “Аптека 9-1-1” першою в Україні запровадила формат мобільних аптек, які з січня 2024 року обслуговували Харківську, Херсонську та Сумську області. Це був проєкт із яскраво вираженою соціальною метою: забезпечити ліками невеликі населені пункти, де немає стаціонарних аптек і де мешканці часто змушені були долати десятки кілометрів, щоб отримати доступ до необхідних препаратів.
Найефективніше мобільні аптечні пункти (МАПи) працювали у прифронтових районах на півдні та сході країни. Тут проблема доступу до медичних послуг особливо гостра, адже через регулярні обстріли та пошкоджену інфраструктуру постачання ліків ускладнене, а потреба у них — постійна.
Фінансовий удар через зміни у регулюванні ринку
Проте проєкт зіткнувся з серйозними фінансовими проблемами. Останні законодавчі зміни на фармацевтичному ринку, зокрема посилення регуляції та скасування маркетингових договорів, призвели до скорочення доходів від стаціонарних аптек. Саме ці прибутки покривали витрати на утримання та роботу мобільних аптек.
За словами представників мережі, ситуація стала критичною: фінансування МАПів у нинішніх умовах стало неможливим без додаткових джерел підтримки. Як наслідок, ухвалили рішення призупинити їхню роботу в Херсонській та частині Харківської областей.
У Херсонській області доступ до ліків втратили жителі 52 населених пунктів, серед яких громади Великоолександрівська, Високопільська, Нововоронцовська, Калинівська, Борозенська, Кочубеївська та Милівська. Для цих територій МАПи були чи не єдиним каналом отримання медикаментів, особливо для хронічно хворих та літніх людей.
На Харківщині наразі працює лише один мобільний аптечний пункт, який обслуговує 92 селища. Проте через оптимізацію графіка виїздів аптечний автомобіль тепер відвідує кожен населений пункт не частіше, ніж раз на 17 днів. Мережа вже попереджає: за відсутності стабільного фінансування і цей МАП може припинити роботу.
Оптимізація у галузі фармацевтики та МАПи: які перспективи існують
Експерти фармацевтичного ринку наголошують: закриття мобільних аптек на прифронтових територіях несе серйозні соціальні ризики. Окрім погіршення доступу до медикаментів, це може спричинити збільшення навантаження на місцеві медичні заклади, які й без того працюють у надскладних умовах.
Якщо держава або міжнародні гуманітарні організації не втрутяться і не забезпечать фінансування таких проєктів, тисячі жителів сіл залишаться без доступу до базових лікарських засобів.
Економічні наслідки зупинки мобільних аптек для регіонів
Крім того, припинення роботи мобільних аптечних пунктів “Аптеки 9-1-1” у Херсонській та частині Харківської області матиме наслідки не лише гуманітарного, а й економічного характеру.
По-перше, місцеві мешканці будуть змушені витрачати більше часу і коштів на поїздки до найближчих стаціонарних аптек, що у прифронтових регіонах часто передбачає не тільки додаткові транспортні витрати, але й ризики для безпеки. Це знижує рівень економічної активності в громадах, адже частина робочого часу населення буде витрачатися на вирішення базових потреб, замість участі у виробничих або сервісних процесах.
По-друге, відсутність регулярного доступу до медикаментів підвищує ризик погіршення здоров’я, особливо серед літніх людей та пацієнтів із хронічними захворюваннями. Це потенційно призведе до зростання витрат держави та міжнародних організацій на медичну допомогу, а також збільшення навантаження на лікарні, які вже працюють у стресовому режимі.
По-третє, з погляду економічної доцільності, мобільні аптеки були інструментом підтримки споживчого попиту у громадах. Вони створювали додаткові робочі місця, забезпечували обіг коштів у локальних економіках та стимулювали суміжні сфери, зокрема логістику та постачання. Зупинка цього ланцюга постачання означає, що локальні економіки втратять частину обігу, а зайнятість може скоротитися.
Нарешті, цей випадок демонструє вразливість соціально важливих проєктів до змін у регуляторній політиці. Скасування маркетингових договорів та посилення регуляції, що спричинили фінансову кризу у мережі, є сигналом для інших гравців фармринку: без стабільної державної підтримки інноваційні та соціально орієнтовані бізнес-моделі можуть бути недовговічними.
Читайте також: В Раді розповіли, коли чекати на здешевлення ліків та чому в Україні подорожчали антибіотики
Аптеки призупиняють роботу мобільних пунктів: контекст
12 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України ухвалила рішення “Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців”. Указ президента України № 82/2025 ввів це рішення в дію.
Рада РНБО взяла до відома намір учасників фармацевтичного ринку знизити ціни на 30% з 1 березня 2025 року на найпопулярніші препарати.
Кабінет Міністрів отримав доручення:
- встановити граничні надбавки: гуртові-збутові — не більше 10%, роздрібні — до 35%. Це має бути оформлено змінами до постанови № 955 від 2008 року і діяти з 1 березня 2025 року;
- ввести заборону на маркетингові та промопослуги для аптек до впровадження єдиного гуртового ціноутворення.
РНБО своєю чергою доручила Уряду протягом двох тижнів розробити законопроєкт про внесення змін до закону “Про лікарські засоби” з впровадженням з 1 січня 2027 року та протягом місяця підготувати проєкт щодо імплементації так званого “правила Болар” — прискореної реєстрації біосимілярів.
Також передбачався супровід у парламенті проєктів “Про реєстрацію ліків для закладів охорони здоров’я” (реєстр № 11493) та “Про вдосконалення патентного законодавства в умовах воєнного стану” (реєстр № 9383).
Для державного моніторингу якості лікарського обігу МОЗ та НСЗУ доручили щомісяця відстежувати забезпечення медичних закладів ліками в рамках “Програми медичних гарантій”.
Таким чином антимонопольний комітет посилив контроль над ціноутворенням на соціально значущі ліки, а прокуратурі та правоохоронцям рекомендовано виявляти зловживання та непрозоре формування цін на всіх етапах обігу препаратів.
Передбачалося, що такі зміни у “правилах гри” на фармацевтичному ринку призведуть до наступних результатів:
- зниження цін на 30%, яке може значно підвищити доступність ліків, особливо для соціально вразливих верств населення;
- граничні надбавки обмежать маржі дистриб’юторів і аптек, що має стабілізувати роздрібну ціну”
- прискорення реєстрації ліків за “правилом Болар” і спрощений супровід на законодавчому рівні, що мало б стимулювати конкуренцію, особливо серед брендів, аналогів і генериків;
- посилення контролю над промопослугами та вартістю призведе до прозорості ринку і зниження адміністративних витрат.
Однак, як пояснюють експерти, сувора державна регуляція без механізму компенсацій може викликати дефіцит, затримки імпортного постачання і підвищити навантаження на бюджет.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
