На верхівці вулкана: що очікує світову економіку в 2026 році
12 Серпня 15:59
РОЗБІР ВІД 
Світова економіка входить у період підвищеної турбулентності. Економісти та фінансові аналітики дедалі частіше попереджають: наприкінці 2025 — на початку 2026 року існує висока ймовірність чергової глобальної фінансової кризи. І хоч імовірність не сягає 100%, сигнали з різних джерел стають надто очевидними, щоб їх ігнорувати.
Зокрема, про це на своїй сторінці у Facebook пише виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін.
Він зазначає, що за останні три десятиліття світ уже неодноразово проходив подібні випробування: від азійської кризи 1997 року, дефолту росії, дотком-бульбашки, краху 2008-го до пандемії COVID-19 та банківського стресу 2023 року. Ці кризи об’єднують спільні риси — надмірне кредитування, переоцінені активи, залежність від дешевого фінансування та слабкий контроль за ризиками у фінансовому секторі.
Ключові ризики та поточні сигнали
Наразі у світовій економіці спостерігається ціла низка факторів, які можуть стати тригерами нової хвилі фінансової нестабільності:
- Інверсія кривої прибутковості США — історично надійний індикатор рецесії (нині вона становить -0,45–0,90 п.п.).
- Сповільнення глобального ВВП — зростання у 2025 році може впасти до ~2,3%.
- Криза нерухомості в Китаї та боргові проблеми місцевих органів влади (LGFV).
- Загострення торгівельних конфліктів — посилення тарифів і бар’єрів.
- Уразливість фінансового сектору, зокрема в сегменті високоризикових кредитів і небанківських установ (NBFI).
Аналітичні показники, які традиційно передують кризам, вже в «червоній зоні»:
- Індекс Баффета (співвідношення капіталізації ринку до ВВП) перевищує 165% — сигнал переоцінки.
- Індекс CAPE Шиллера (P/E, скоригований на цикл) — понад 32, що також вказує на перегрітість ринку.
- VIX, спред TED, індекси фінансових умов Goldman Sachs та Chicago Fed — зростає волатильність і недовіра у фінансовій системі.
Ймовірність нової кризи — до 45%
За оцінками експерта, у горизонті 12–18 місяців ймовірність глобальної фінансової кризи становить 30–45%. Для порівняння:
- Перед кризою 2008 року ця ймовірність становила 30–35%.
- Перед COVID-шоком — майже 0%.
- Перед банківським стресом 2023 — лише 10–12%.
Тож теперішній рівень оцінок — не такий вже й «низький», як може здатися.
Сценарій, який вважається найбільш імовірним:
- IV квартал 2025 — II квартал 2026: зростання волатильності → падіння інвестицій → відтік капіталу з ринків, що розвиваються → корекція фінансових ринків на 15–20% → дефолти за ризикованими облігаціями до 4–5% → пом’якшення політики центробанками.
Парадоксально, пише Амелін, але у випадку фінансової кризи Україна може виявитися менш вразливою, ніж багато інших економік. Причина — відсутність «бульбашок»:
- Фондового ринку фактично не існує.
- Рівень кредитування — найнижчий у Європі.
Проте є й інший бік медалі: без доступу до зовнішнього капіталу відновлення країни стане ще складнішим. Тому критично важливо вже зараз зосередитись на реформах.
Отже, світова економіка готується до нового етапу турбулентності. Фінансова криза, яка, за прогнозами аналітиків, може вибухнути наприкінці 2025 — на початку 2026 року, має зовсім іншу природу, ніж попередні глобальні потрясіння. Про її передумови, роль США і Китаю, а також можливі наслідки для України розповіли економіст Олег Пендзин та політексперт Тарас Загородній у розмові з журналістами «Комерсант Український».
Світова економіка не виходила з кризи?
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин переконаний: говорити про початок нової економічної турбулентності — помилково, адже світ уже багато років не виходить із кризи.
«За останніх 20 років не було ще ні одного спокійного року. Світова економіка постійно знаходиться в стані виживання», — зазначає Пендзин.
На його думку, найбільшим подразником глобальної економіки сьогодні є зовнішньоторгівельна політика США, яка за Дональда Трампа повністю змінила правила гри.
«Ми вже й не згадуємо про Світову організацію торгівлі — її, по суті, не існує. Все зводиться до принципу: має рацію той, у кого більше сили», — додає він.
Пендзин також звертає увагу на ризики, пов’язані з поверненням Трампа у Білий дім, адже його стиль політики — непередбачуваний, егоцентричний і конфліктний.
«Його емоційність і фантастичне его настільки викривлюють світову економіку, що про стабільність вже й не йдеться», — каже економіст.
Олег Пендзин упевнений, що майбутнє війни в Україні вирішуватиметься не між Києвом і Москвою, а між Вашингтоном і Пекіном.
«Путін повністю втратив економічний суверенітет. Ілюзія, що подарувавши йому частину України, Трамп зможе відтягнути його від Китаю — абсурдна», — наголошує експерт.
На думку Пендзина, зустріч Трампа і Путіна на Алясці — це лише інструмент тиску на Китай у великій торговій грі, де Україна може стати розмінною монетою.
Це штучна криза, і Трамп її провокує
Керуючий партнер Національної антикризової групи та політексперт Тарас Загородній називає можливу кризу штучною і також прямо пов’язує її з економічною політикою Трампа.
«Ця криза має іншу природу. Це криза перевиробництва Китаю, спровокована протекціонізмом США», — пояснює Загородній.
На його думку, головною метою США є обвал китайської економіки:
«Америка грає у свою звичну гру: коли у світі велика криза — капітали повертаються до США. Вони хочуть змусити Китай ‘захлинутися’ у власній економічній кризі», — зазначає експерт.
Загородній проводить історичну паралель із початком ХХ століття, коли нові гегемони боролися за ринки збуту:
«Тоді Німеччина намагалася витіснити Францію та Британію. Сьогодні — Китай кидає виклик США та ЄС. Все виглядає як перед Першою світовою війною.»
Китай на межі першої великої економічної кризи
Китайська економіка, за словами Загороднього, вперше стикається з реальною кризою, яка загрожує масовим безробіттям і політичними потрясіннями.
«40 років у них було постійне зростання. А зараз — високий рівень безробіття серед молоді, автоматизація, штучний інтелект. Це створює мільйони ‘зайвих людей’. І ніхто не знає, як Китай відреагує», — зазначає він.
За словами Загороднього, структура нової кризи — глибша і глобальніша, ніж попередні. Вона може завершитися масштабним військовим конфліктом:
«Це — криза перевиробництва. Історично такі кризи завершувалися великою війною, щоб перезапустити економіку», — переконаний він.
Отже, за оцінками експертів, 2026 рік може стати роком глобального переформатування світового економічного і геополітичного порядку. Криза перевиробництва, торгівельні війни, економічне протистояння США та Китаю — усе це створює вибухонебезпечну ситуацію.
