На всіх грошей не вистачає: в Україні заморозили зарплати та соціалку
6 Березня 18:46
РОЗБІР ВІД 
Жодних підвищень мінімальної зарплати в Україні цього року не буде. Це одна з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку. І все для того, щоб скоротити витрати державного бюджету на зарплати бюджетникам, адже основний потік грошей іде на оборону. Іншими словами, мінімальна зарплата залишиться такою ж, як і раніше — 8000 грн.
Народний депутат Богдан Кицак в телеефірі заявив, що депутати “не будуть робити жодних кроків щодо підвищення мінімальної заробітної плати, що вплине на наші прогнозні показники щодо доходів бюджету”.
Адже потенційне підвищення “мінімалки” вплине на зростання витрат держбюджету на зарплату державних службовців — вчителів, лікарів та інших працівників державного сектору.
“Зараз законодавчо підвищувати мінімальну зарплату неможливо через опір міжнародних партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду”, — пояснив Кицак.
І це при тому, що в кінці лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт, що пропонував переглянути мінімальні пенсії, зарплати та прожитковий мінімум.
Згідно з документом, мінімальну зарплату планувалося підвищувати тричі:
- з 1 квітня до 9100 грн (55 грн на годину);
- з 1 липня — до 10100 грн (61 грн на годину);
- з 1 жовтня — до 11184 грн (68 грн на годину).
Адже в Україні зростають ціни на все, зокрема й на товари першої необхідності.
У таких умовах не кожна зарплата може убезпечити від бідності й забезпечити базові потреби, а”заморожені” 8000 грн — це всього 48 грн на годину. По суті, це було передбачувано.
В меморандумі МВФ йдеться про те, що проєкт бюджету на 2025 рік передбачає збереження витрат на дуже високому рівні (59% ВВП), і вони орієнтовані на оборону.
У такому разі, для стримування дефіциту до керованого рівня в бюджеті передбачено:
- заморожування рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму;
- економія на соціальних витратах за рахунок заохочення участі ВПО в трудовій діяльності та покращення якості ВПО;
- створення умов для скорочення витрат на соціальні потреби.
Тобто будуть скорочуватись програми для ВПО, а також витрати на соціальні потреби, і прожитковий мінімум залишиться на рівні 2024 року:
- для дітей до шести років — 2563 грн;
- для дітей від шести до 18 років — 3196 грн;
- для працездатних осіб — 3028 грн;
- для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн на одну особу на місяць.
Все для фронту, а громадяни почекають
Законопроєкт про підвищення мінімальної зарплати, пенсій, прожиткового мінімуму та зарплати — це чистий піар, зазначив у коментарі «Комерсант Український» економічний експерт Олег Пендзин.
На сьогодні немає жодних документів від Міністерства фінансів, від уряду, які б говорили про підвищення мінімальної зарплати або індексацію прожиткового мінімуму цього року.
“Ми живемо в період війни, і всі соціальні виплати виплачуються за рахунок макрофінансової допомоги. Доходи держбюджету — 2,2 трлн грн, а витрати — 3,8 трлн грн. Різницю в 1,6 трлн грн ми запозичуємо на соціалку, і якщо її підвищувати, то нам знадобиться ще 1,8-2 трлн грн. Підняти можна, але з чого платити? За 2025 рік ми більш-менш пройдемо, а по 2026 році — нуль. І у нас по бюджетній декларації три роки нічого не буде індексуватись. А сьогодні США відмовились допомагати Україні. Ситуація дуже погана”, — підкреслює Олег Пендзин.
Уявімо собі, що нам більше не дадуть макрофінансової допомоги. Усі доходи бюджету — 2,2 трлн грн, і якщо виплатити з них соціалку, то на оборону залишиться 600 млрд грн, а цього не вистачить навіть на зарплати військовим.
“У 2022 році ми не отримували макрофінансової допомоги, і всі гроші виділяли на оборону, а щоб покрити соціальні витрати, надрукували 400 млрд грн і тут же злетів курс долара. Інфляція була 27%, курс долара — 37 грн. Якщо ми знову зробимо так, це не призведе до нічого хорошого, курс знову злетить. Але в разі припинення вогню ми більше не отримаємо жодної копійки макроекономічного фінансування. Гетьманцев заявив, що 50 млрд доларів кредиту, який фінансує фінансові потреби України, потрібно розтягнути на три роки, тому що в наступному році у нас нічого немає, і незрозуміло, де брати гроші”, — вважає Олег Пендзин.
Якщо війна завершиться, буде краще
А от прогнози голови НБУ Андрія Пишного значно оптимістичніші.
Він стверджує, що міжнародна підтримка зберігається. Підтверджених на цей рік обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, так і для підтримки належного рівня міжнародних резервів.
Основним ризиком для економіки України він знову назвав військові дії:
- Збільшення бюджетних потреб, насамперед для забезпечення обороноздатності.
- Подальше руйнування інфраструктури, зокрема енергетичної, що обмежить економічну активність і вплине на зростання цін через підвищення собівартості продукції.
- Посилення негативних міграційних процесів та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
- Погіршення зовнішньоекономічної ситуації, яка може виявитися менш сприятливою, ніж передбачається, через зростання геополітичної поляризації та фрагментацію світової торгівлі.
На думку Пишного, можуть реалізуватися і позитивні сценарії. Він їх пов’язує, зокрема, з можливим завершенням війни.
“Позитивні сценарії пов’язані насамперед з посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми заморожених російських активів) і зусиль міжнародної спільноти з забезпечення справедливого та тривалого миру для України. Можливо, подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів і відновлення інфраструктури, зокрема енергетичної”, — сказав Андрій Пишний.
Авторка: Алла Дуніна
