НАБУ провело обшуки в офісі Держлікслужби та кабінеті керівника: у чому причина
20 Листопада 20:54
Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Про це повідомляють джерела Економічної правди, передає «Комерсант Український».
Як зазначають джерела видання, слідчі дії відбулися минулого тижня та включали обшук кабінету керівника відомства Романа Ісаєнка.
За інформацією співрозмовників видання, під час обшуків було вилучено значну кількість документів. Після цього Ісаєнко подав лікарняний і тимчасово не перебуває на робочому місці.
НАБУ поки не повідомило деталей щодо провадження — за офіційним коментарем журналісти звернулися до бюро.
Держлікслужба є регуляторним органом, що контролює якість лікарських засобів та видає ліцензії аптекам, тому обшуки привернули значну увагу фармринку.
За попередніми даними, вони можуть бути пов’язані з розслідуванням щодо бізнесмена Тімура Міндіча. Джерела припускають, що один із фігурантів справи може мати стосунок до фармацевтичного сектору.
Нагадаємо, що Ісаєнко вже опинявся у центрі журналістських розслідувань.
У лютому цього року Bigus.Info повідомляли, що приватна лабораторія «Добробут-Лікилаб» практично одразу після реєстрації почала отримувати великі обсяги державних замовлень на перевірку ліків.
За даними журналістів, засновники лабораторії пов’язані з оточенням очільника Держлікслужби та співробітником СБУ, який працює у сфері регулювання.
Раніше цього тижня детективи також провели обшуки у нового директора з безпеки «Нафтогазу» Віталія Бровка, що свідчить про збільшення тиску на посадовців у ключових державних галузях.
Що відомо про корупційний скандал в Енергоатомі
«Операція Мідас»
НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) разом із САП (Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою) запустили масштабне розслідування енергетичного сектору під кодовою назвою «Мідас».
У справі йдеться про корупційну схему в державній атомній компанії НАЕК «Енергоатом», через яку контрагенти, за версією слідства, систематично платили «відкати» у розмірі 10–15% від вартості контрактів.
Розслідування тривало 15 місяців, слідчі зібрали понад 1 000 годин аудіозаписів.
Хто під підозрою
Сімом особам уже оголосили підозри. Серед них — бізнесмен, якого НАБУ називає «керівником злочинної організації», колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор безпеки «Енергоатома» та чотири співробітники «бек-офісу», які, нібито, легалізовували кошти.
Як повідомили правоохоронці, імовірним ключовим організатором схеми є Тимур Міндіч — бізнесмен, пов’язаний зі «Кварталом 95».
Також фігурує колишній радник міністра енергетики.
За версією слідства, схема полягала в тому, що контрагенти «Енергоатома» погоджувалися платити «відкати», щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника.
Гроші нібито легалізовували через «бек-офіс», який контролювався злочинною групою.
У розслідуванні використовуються псевдоніми: в аудіозаписах згадуються «Тенор», «Професор» і «Карлсон» як учасники схеми.
Реакція Енергоатома
У «Енергоатомі» заявляють, що «випадок, який стався», не завдав шкоди фінансовому стану підприємства й не вплинув на виробничі плани чи безпеку АЕС.
Водночас наглядова рада компанії скликала позачергове засідання, щоб ініціювати незалежну перевірку внутрішніх систем контролю.
Політичні та міжнародні наслідки
У Європейському Союзі вже відреагували: посли G7 закликали до прозорого та незалежного розслідування.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас назвала корупційний скандал «надзвичайно прикрим», підкресливши, що це питання довіри та ефективності державного управління.
Президент Володимир Зеленський заявив, що прозорість в «Енергоатомі» — пріоритет, і винні мають бути притягнуті до відповідальності.
Уряд вже почав реформу: за повідомленнями, відсторонюються топчиновники, готується повна перевірка держкомпанії та оновлення наглядової ради.
«Енергоатом» — стратегічне підприємство: це державний оператор ядерної енергії. Корупція тут може підривати як фінансову стабільність, так і енергетичну безпеку країни.
Схема відкривала канали для «відкатів» в умовах, коли держконтракти надзвичайно критично важливі.
