Надуті цифри та нуль інвестицій: що насправді ховається за угодою на $800 млрд, яку зірвали у Давосі
22 Січня 11:06
РОЗБІР ВІД 
Причини відмови від підписання документа про післявоєнне відновлення України значно глибші за публічні пояснення та пов’язані не лише з геополітичним фоном, а й зі змістом самої угоди. Ба більше, за гучною цифрою у $800 млрд можуть стояти не реальні інвестиції, а складні фінансові конструкції, які не передбачають швидкого надходження коштів в українську економіку. Чому угода на $800 млрд не була підписана у Давосі — і чи справді причиною стала «гренландська криза»? Наскільки реальними є ці $800 млрд: інвестиції, кредити чи політичні обіцянки? Чому, за словами експертів, США не планують вкладати «живі гроші» вже зараз? «Комерсант Український» розбирався.
США та Україна не підпишуть на Всесвітньому економічному форумі в Давосі угоду про післявоєнне відновлення України обсягом $800 млрд, як це планувалося раніше. Про це повідомляє Axios із посиланням на українське джерело. Однією з причин називають загострення міжнародної дискусії навколо Гренландії та нові ініціативи Дональда Трампа, які викликали різку реакцію європейських лідерів.
Президент Фінляндії Александр Стубб уже публічно заявив, що криза навколо Гренландії може відсунути війну в Україні на другий план міжнародного порядку денного, що створює серйозні політичні ризики для Києва.
Що не так з угодою?
Причина зриву угоди значно глибша, ніж публічні формулювання про «геополітичну напругу». Пояснює у коментарі «Комерсант Український» військовий експерт Іван Ступак.
«Цю угоду скасували, бо з’ясувалося, що в ній залишаються недоопрацьовані деталі. Про які саме — публічно не говорять. Але з того, що я знаю і що випливає з логіки процесів, американці не планують інвестувати в Україну жодного реального цента», — зазначив Ступак.
За його словами, заявлена сума у $800 млрд значною мірою складається з обіцянок, гарантій і фінансових конструкцій, а не з реальних прямих вкладень.
«Ці гроші — це радше “надута цифра”. Американці не збираються вкладати живі кошти, але розраховують у майбутньому отримувати відсотки від роботи цих грошей після відновлення України. Тобто, по факту — нуль інвестицій зараз і реальний прибуток у майбутньому», — пояснює Ступак.
Закулісся Давоса: справжні причини зриву угоди на $800 млрд
Іван Ступак також звертає увагу, що у кулуарах обговорюється ще одна версія зриву домовленостей.
«Пліткарі говорять, що угода не була підписана також через відмову Путіна погодитися на попередні 20–22 пункти мирного плану, які пропонувалися раніше. Але наразі занадто багато невизначеності, щоб стверджувати щось однозначно», — каже Іван Ступак.
Водночас експерт наголошує: навіть у разі підписання подібного документа він не мав би практичного значення до завершення війни.
«Треба дивитися ширше й розуміти: навіть якщо ця угода буде підписана, до закінчення війни вона фактично не запрацює. Це радше політичний сигнал, а не реальний фінансовий інструмент тут і зараз», — підсумував Ступак.
На тлі геополітичних суперечок між США та Європою, а також зміщення фокусу міжнародної уваги, питання післявоєнного відновлення України залишається відкритим — без чітких термінів, гарантій і реальних джерел фінансування.
Що кажуть в Уряді?
Україна та Сполучені Штати на робочому рівні досягли домовленості щодо політичного документа так званого «плану процвітання» України, який оцінюється у $800 млрд. Про це заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час панельної дискусії в Українському домі у Давосі.
За словами Качки, йдеться не про завершений договір чи фінансову угоду, а про політичний рамковий документ, який визначає напрямки подальшої співпраці між Україною, США та Європейським Союзом.
«На робочому рівні ми досягли угоди щодо політичного документа. Але найбільший виклик полягає в тому, що цей документ зобов’яже нас до спільної роботи між ЄС, США та Україною і стосуватиметься десятків правових інструментів», — зазначив віцепрем’єр Качка.
Він наголосив, що цей документ має планувальний характер і не є готовим проєктом для негайної реалізації.
«Це скоріше набір завдань. Він має розділ з робочими напрямами, близько п’яти або семи різних напрямів, що потрібно зробити, щоб усе це реалізувати», — пояснив Качка.
За його словами, «план процвітання» містить від п’яти до семи ключових напрямів, які необхідно опрацювати для його подальшої реалізації. Кожен із цих напрямів вимагатиме узгодження окремих рішень, змін до законодавства та створення відповідних правових механізмів.
Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що $800 млрд у межах так званої «мирної економічної угоди» передбачають поєднання грантових і кредитних коштів, які планують спрямувати на післявоєнне відновлення та розвиток української економіки.
Зеленський таки вирушив до Давосу: чи вплине це на угоду?
Президент України Володимир Зеленський вирушив до швейцарського Давосу, де триває Всесвітній економічний форум. Про це вранці 22 січня повідомив радник глави держави Дмитро Литвин.
Напередодні президент США Дональд Трамп, виступаючи на форумі, заявив, що має заплановану зустріч з українським лідером. Водночас на момент цієї заяви Володимир Зеленський перебував у Києві й не поїхав до Швейцарії через черговий масований обстріл української енергетичної інфраструктури.
Президент України наголошував, що готовий вирушити до Давосу за умови фіналізації україно-американських домовленостей щодо гарантій безпеки або економічного відновлення України. Також серед ключових умов він називав готовність міжнародних партнерів оголосити нові пакети підтримки для України.
Очікується, що участь Зеленського у форумі буде зосереджена на переговорах із західними лідерами та міжнародними партнерами щодо безпекової ситуації, післявоєнного відновлення та подальшої фінансової й військової допомоги Україні.
