Напівоточення на Донеччині: що кажуть військові та чи можливий прорив
13 Серпня 08:32
РОЗБІР ВІД 
Ветеран полку «Азов» Богдан Кротевич заявив про вкрай складну ситуацію на ділянці фронту Покровськ – Костянтинівка, попередивши про напівоточення ключових міст. Водночас західні аналітики пишуть про «катастрофічний сценарій» для Донеччини, прогнозуючи втрату контролю над значною частиною регіону. «Комерсант Український» розбирався, чому на передовій виникають прогалини в обороні, як на ситуацію впливають ротації та організаційні проблеми взаємодії, чи можна довіряти емоційним прогнозам західних журналістів та чи встигне командування зупинити можливий прорив?
Ветеран полку «Азов» Богдан Кротевич закликав президента України Володимира Зеленського звернути увагу на важку ситуацію на лінії Покровськ – Костянтинівка, яка там вже утворилася давно і щодня лише погіршується. За його словами, лінії бойового зіткнення як сталої вже фактично немає, а ворог поступово просувається.
«Покровськ і Мирноград майже в оточенні, Костянтинівка – у напівоточенні. Противник просувається в напрямку Краматорська та Дружківки», – написав Кротевич у своєму емоційному дописі в соцмережі X, звертаючись до президента Володимира Зеленського.
Ситуація на Донеччині складна, але про оточення не йдеться
На тлі заяв ветерана «Азову» Богдана Кротевича про критичну ситуацію на лінії Покровськ – Костянтинівка, полковник ЗСУ в запасі, льотчик-інструктор Роман Світан в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» пояснив, що, попри складнощі, про повне оточення говорити зарано.
«Говорити про оточення точно не можна. Логістичні ланцюжки працюють. Але будь-яка ротація створює передумови для прориву, і росіяни цим користуються. Зараз вони тиснуть по всьому фронту малими тактичними групами, намагаючись просочитися між нашими позиціями», – наголосив Світан.
Світан пояснив, що нинішні проблеми пов’язані, зокрема, з ротаційними моментами, які створюють умови для проривів ворога. Особливу роль відіграє і те, що частина підрозділів, зокрема 1-й корпус НГУ («Азов»), формально підпорядковується МВС, а не ЗСУ. За його словами, Нацгвардія вже давно має бути включена до складу Збройних сил, що дало б додатково понад тисячу військових у розпорядження командування.
«Якщо цей організаційний момент не вирішити, подібні проблеми повторюватимуться. І зараз важливо не допустити, щоб тактичне просочування переросло в оперативний прорив із виходом техніки рф на Добропілля. Це створить загрозу вже не лише для Покровська, а й для Костянтинівки, Дружківки, Слов’янська та Краматорська», – попередив Роман Світан.
Експерт також розкритикував рішення військово-політичного керівництва, яке, на його думку, передчасно визнало літній наступ рф «вичерпаним» і відтягнуло частину сил з Донеччини на Сумський напрямок, створивши додаткові ризики на Сході.
«Вирівняти ситуацію можна. Стратегічної катастрофи немає, але сигнал дуже серйозний. Якщо не зробити висновків, наслідки будуть значно важчими», – підсумував Роман Світан.
Додамо, що 11 серпня у DeepState повідомили, що поблизу Добропілля складається доволі хаотична ситуація. За їхніми словами, російські війська виявили прогалини в обороні та намагаються їх використати для подальшого просування.
В Оперативно-тактичному угрупованні військ «Дніпро» підтвердили, що ворог просочується малими штурмовими групами повз першу лінію українських позицій на Добропільському та Покровському напрямках. Водночас у штабі підкреслили — йдеться не про захоплення нових територій, а про спроби локального прориву.
BILD знову малює «катастрофічний сценарій» для Донеччини: чи вірити?
Німецьке видання BILD опублікувало черговий матеріал про події на фронті, який цього разу стосується ситуації під Покровськом. Автор матеріалу, журналіст і аналітик Юліан Рьопке, стверджує, що «найближчі години будуть вирішальними для 29% території Донецької області, яку контролює Україна».
У своєму дописі в соцмережах Рьопке описує сценарій, за яким російські війська нібито вклинилися на 18 км у глибину української оборони, обійшли Добропілля та вийшли на ключову трасу між Дніпропетровськом і Слов’янськом/Краматорськом. На його думку, Україна має лише «дуже невелике вікно можливостей» для контратаки, інакше лінія фронту почне «розкручуватися» в бік подальших втрат.
Він навіть пропонує конкретний «рецепт перемоги»: зібрати кілька сотень бійців механізованих підрозділів та атакувати, поки в районі немає активної підтримки російських FPV-дронів. Якщо цього не зробити, прогнозує Рьопке, Слов’янськ і Краматорськ можуть опинитися відрізаними від Дніпра та залежними від постачання через Харків.
Звучить як сценарій трилера, але тут варто зробити кілька зауважень.
По-перше, дані про «18 км прориву» і «вихід на трасу» наразі не підтверджені офіційними джерелами. Українські військові на офіційному рівні повідомляють про локальні спроби противника просочитися малими групами, але заперечують захоплення нових територій у цьому районі.
По-друге, така надмірна драматизація подій, коли кожну добу називають «вирішальною для всієї області», вже стала типовою для низки західних оглядачів. Подібні заяви часто ігнорують складну логістику, реальні ротаційні процеси та поточну тактичну ситуацію на місцях.
По-третє, сам Рьопке не вперше дає «прогнози апокаліпсису», які потім не справджуються. Військові експерти в Україні наголошують, що, хоча ситуація на Покровському напрямку і є складною, говорити про неминучу втрату регіону зарано.
Отже, твердження BILD варто сприймати обережно: вони радше відображають емоційний погляд окремого журналіста, ніж верифіковану оперативну картину. Зрештою, події на фронті вирішують не гучні пости у соцмережах, а конкретні дії командування і військ на місцях.
