Напруга зростає одразу у трьох регіонах: офіцер ЦАХАЛ оцінив ризик нової глобальної війни
16 Березня 17:31
РОЗБІР ВІД 
Світова безпекова ситуація стрімко загострюється одразу в кількох регіонах планети. Північна Корея запускає десяток балістичних ракет у бік Японського моря, Японія формує антикризовий штаб і переглядає військову політику, на Балканах звучать заяви про можливий новий конфлікт, а Іран прямо погрожує Україні, називаючи її «законною ціллю». Паралельно самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко знову лякає сусідів застосуванням ракети «Орєшнік». На тлі цих подій дедалі частіше звучить питання, яке ще кілька років тому здавалося перебільшенням: чи не входить світ у фазу великого глобального протистояння. Кілька регіональних криз — у Східній Азії, на Близькому Сході та в Європі — починають накладатися одна на одну, формуючи небезпечну геополітичну конфігурацію. Що насправді стоїть за цими подіями, де реальні військові ризики, а де політичні сигнали або інформаційні маневри — «Комерсант Український» розбирався.
Балкани: чи можлива нова війна у Європі
Офіцер запасу ЦАХАЛ Григорій Тамар в ексклюзивному коментарі «Комерсант український» проаналізував ці події. Попри гучні заяви сербського керівництва, Тамар вважає сценарій масштабного конфлікту на Балканах малоймовірним. На його думку, ключову роль у стримуванні ескалації відіграє політика Албанії.
Попри гучні заяви сербського керівництва, Тамар вважає сценарій масштабного конфлікту на Балканах малоймовірним. На його думку, ключову роль у стримуванні ескалації відіграє політика Албанії.
«Мені здається, що це дуже малоймовірний сценарій. Поведінка уряду Албанії в останні роки є вкрай раціональною і конструктивною. Подібна авантюра просто не вкладається у репутаційний імідж цієї держави. Виходячи з логіки політики Албанії, такий розвиток подій виглядає дуже сумнівним», — зазначив Тамар.
Він також звернув увагу, що Албанія, попри свій особливий статус у Європі, демонструє досить прагматичну зовнішню політику.
«Албанія — фактично єдина європейська мусульманська країна, але при цьому її політика останніми роками дуже прагматична. Тому я не бачу передумов, щоб вона раптом стала ініціатором великої військової авантюри», — пояснив Тамар.
Північна Корея і ракети: реальна військова загроза
Набагато серйознішою, на думку офіцера запасу ЦАХАЛ, є ситуація на Корейському півострові. КНДР запустила близько десяти балістичних ракет у напрямку Японського моря. Про це повідомило Міністерство оборони Японії. За їхніми даними, запуск відбувся о 13:24 за місцевим часом із західного узбережжя Північної Кореї. Ракети пролетіли приблизно 340 км і піднялися на висоту близько 80 км. Після запуску Японія створила антикризовий штаб і розпочала аналіз ситуації.
Північна Корея має величезну армію, але її головна сила — не сучасні технології, а кількість озброєння та стратегічне розташування артилерії.
«Північна Корея має дуже велику армію, хоча значною мірою технологічно застарілу. Але один із їхніх найсильніших козирів — це артилерія. Від Сеула до кордону приблизно двадцять кілометрів. Фактично навіть звичайна ствольна артилерія може обстрілювати місто», — пояснив Григорій Тамар.
За словами офіцера, вздовж кордону КНДР розміщені величезні артилерійські позиції, які у разі війни можуть завдати катастрофічного удару по столиці Південної Кореї.
«Уздовж кордону сконцентровані цілі поля артилерійських батарей. І корейці прекрасно розуміють: якщо почнеться війна, перше, що станеться — мегаполіс Сеул, де проживають десятки мільйонів людей, буде накритий масованим обстрілом», — сказав Тамар.
Втім, Південна Корея активно нарощує власні оборонні можливості та створює сучасні системи озброєння.
«Південна Корея теж не сидить склавши руки. Саме там була розроблена ракета з бойовою частиною, яка за потужністю вибуху порівнюється з тактичним ядерним зарядом. Це відповідь на ядерний потенціал Північної Кореї», — зазначив офіцер.
Він підкреслив, що південнокорейська оборонна промисловість сьогодні входить до числа найсильніших у світі.
«Південна Корея має дуже потужну сучасну армію і виробляє бойову техніку найвищого рівня. За якістю вона співставна з провідними західними виробниками — Німеччиною, США чи Ізраїлем», — сказав Тамар.
Японія змінює військову політику
Ще одним важливим фактором безпеки у регіоні стає Японія, яка фактично переглядає свою післявоєнну військову доктрину. Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявила, що Токіо розглядає можливі кроки для забезпечення безпеки суден, пов’язаних із Японією, в Ормузькій протоці на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану. Водночас вона зазначила, що Сполучені Штати поки не зверталися з офіційним запитом про розгортання японських кораблів, а уряд лише аналізує можливі дії в межах чинних законів, адже конституція країни обмежує використання Сил самооборони за кордоном.
«Японія заявила, що значно збільшує оборонний бюджет і починає переформатовувати свої сили самооборони у повноцінні збройні сили. Насправді їхня оборонна промисловість уже давно працює у воєнному режимі — особливо після того, як Росія напала на Україну», — зазначив Тамар.
Крім того, Японія дедалі активніше формує безпекові союзи у регіоні.
«Японія позиціонує себе як одну з головних демократичних сил Далекого Сходу і об’єднує навколо себе інші демократії регіону — Південну Корею, Тайвань, Філіппіни — щоб стримувати експансію Китаю та Північної Кореї», — пояснив офіцер.
Ба більше, уряд Японії планує закупити ударні дрони українського виробництва, щоб зміцнити свої оборонні можливості, повідомляє Kyodo News з посиланням на джерела. Українські БпЛА відомі великою дальністю польоту та стійкістю до радіоелектронного придушення. За словами представника Міноборони Японії, Україна швидко модернізує свої дрони на основі бойового досвіду, що робить їх надзвичайно ефективними. Президент Володимир Зеленський раніше підкреслював успіхи України у масовому виробництві дронів для протиповітряної оборони і висловив сподівання на співпрацю з Токіо у цій сфері.
Білорусь як держава-агресор
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко пригрозив застосуванням ракети «Орєшнік», якщо, за його словами, інші держави «лізтимуть» до кордонів країни. Як пишуть російські пропагандистські ЗМІ, він заявив, що Мінськ нібито не планує бити по столицях сусідніх держав, але готовий використати зброю для «захисту території» у разі загрози з боку України, Польщі, Литви чи Латвії. Тамар наголосив, що роль Білорусі у війні вже давно не викликає сумнівів.
«Цілком очевидно, що Білорусь — це держава-агресор, така сама як Росія. З її території заходили російські війська, з її території завдавалися удари. На її території перебувають російські військові частини», — заявив Тамар.
За його словами, саме тому військові об’єкти на території Білорусі є законними цілями у війні.
«Військові об’єкти на території Білорусі є абсолютно легітимною ціллю — тут навіть немає що обговорювати», — підкреслив офіцер.
Іран і погрози Україні
Голова комісії з нацбезпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ібрахім Азізі заявив, що Україна нібито стала «законною ціллю» для Ірану через допомогу Ізраїлю безпілотниками. За його словами, така підтримка робить Київ учасником війни. Водночас президент США Дональд Трамп раніше заявив, що Сполученим Штатам не потрібна допомога України для перехоплення іранських дронів на Близькому Сході.
Окремо Тамар прокоментував заяви іранських політиків, які погрожують Україні через її контакти з Ізраїлем. На його думку, такі заяви виглядають особливо цинічно на тлі військової співпраці Ірану з Росією.
«Іран уже чотири роки постачає Росії зброю, якою знищують українські міста і вбивають тисячі людей. Тому їхні погрози на адресу України виглядають відвертим лицемірством», — наголосив Тамао.
Водночас він зауважив, що навіть у разі спроби атакувати Україну можливості Ірану будуть обмеженими.
«Так, Іран теоретично може запустити кілька ракет у бік України. Але порівняно з тим, що робить Росія щодня, українці цього можуть просто не помітити», — сказав Тамар.
Співпраця України та Ізраїлю
Попри критику на адресу Ізраїлю щодо недостатньої підтримки України, співпраця між двома державами насправді значно ширша, ніж здається публічно.
«Та допомога, про яку говорять відкрито, — це далеко не все, що отримує Україна. Повірте, пройде час, і ми ще дізнаємося про багато речей, про які сьогодні говорити не можна», — підсумував офіцер.
За його словами, лише за останні місяці Ізраїль передав Україні десятки установок для очищення та опріснення води, а дипломатичні контакти між країнами відбуваються регулярно на високому рівні.
Ситуація у світі демонструє, що глобальна безпека нині перебуває під високою напругою: від ракетних запусків КНДР до загроз Ірану та військових риторик на Балканах і в Білорусі. Проте реальні військові загрози для України та інших країн регіону обмежені, а більшість гучних заяв слугує політичними сигналами та інформаційними маневрами. Стратегічно важливим залишається посилення власних оборонних спроможностей і міжнародна співпраця, що дозволяє ефективно реагувати на потенційні загрози та стримувати ескалацію.
