Нардепи хочуть заборонити молодші класи у ліцеях, але є альтернатива
3 Квітня 2025 16:25
РОЗБІР ВІД 
Реформа медицини вже почалася, тепер на черзі — реформа освіти. 18 березня в Раді було зареєстровано проєкт закону №13120 “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, спрямований на удосконалення механізмів формування мережі ліцеїв”. Однак насправді цей законопроєкт забороняє початкову школу в ліцеях і передбачає, що громади, які не виконуватимуть його вимоги, позбудуться освітньої субвенції.
Законопроєкт передбачає ліквідацію “закладів загальної середньої освіти I-III ступенів” (від 1 до 11-12 класу) і забороняє наявність початкових класів у ліцеї. Ліцеєм можуть бути тільки гімназійні класи 5-9, а початкової школи в його складі не може бути за жодних обставин.
Якщо місцева влада вирішить зберегти початкову школу в ліцеї або не створити передбачену законом мережу профільних класів, фінансування такого закладу повинна буде брати на себе громада, оскільки державна субвенція на це не передбачена.
До 1 вересня 2025 року місцеві громади повинні подати в Міністерство освіти плани щодо формування мережі комунальних ліцеїв, в яких повинно бути не менше 24 і не більше 30 учнів у кожному класі. Також відповідно до чинного закону потрібно створити не менше двох класів з трьома профілями навчання.
Як зазначив народний депутат Михайло Волинець, під виглядом “удосконалення механізмів формування мережі ліцеїв” законопроєкт фактично позбавляє молодших школярів гарантованого Конституцією України права на доступну освіту. Реалізація цих ініціатив призведе до:
- Закриття шкіл, що позбавить дітей можливості навчатися за місцем проживання;
- Скорочення педагогічних колективів і вчителів;
- Втрати дистанційної освіти для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном;
- Фінансування лише “обраних” навчальних закладів, інші залишатимуться на самоокупності;
- Перекладання відповідальності за навчальні заклади на плечі громад.
Нардеп Лариса Білозір підкреслила, що законопроєкт, з красивою назвою “удосконалення механізмів”, фактично позбавляє дітей права на повну освіту за місцем проживання.
“Ідея авторів зрозуміла — це спроба зекономити кошти. Але я категорично проти економії на дітях і їхньому майбутньому. Згідно із законопроєктом, наповнюваність класів у старшій школі повинна складати не менше 24 учнів, а в одному навчальному році — не менше 4 класів на паралелі. Це означає, що в ліцеях з 2027 року в 10-12 класах повинно навчатися не менше 288 дітей, інакше вони втратять державне фінансування. У такому разі громада може зберегти ліцей, але витрати повністю лягатимуть на її плечі. Більшість громад не зможуть собі цього дозволити, і ліцеї будуть закриті. Це не забезпечить якість освіти, а лише зменшить доступ до неї”, — зазначила Білозір.
Якщо навчальний заклад не виконуватиме ці вимоги, він позбудеться фінансування з державного бюджету. У разі, якщо громада захоче зберегти ліцей, вона повинна буде самостійно покрити всі витрати.
“Такі вимоги будуть посильні лише одиничним громадам у великих містах. Сільські, селищні та навіть деякі міські громади не зможуть відповідати цим суворим критеріям. В результаті діти в цих регіонах залишаться без освіти”, — вважає Лариса Білозір.
Ця ініціатива, на її думку, може знищити доступ до загальної середньої освіти. У Вінницькій області, наприклад, кількість ліцеїв, ймовірно, не перевищить кількох, і всі вони будуть зосереджені в обласному центрі, залишаючи інші громади без освітніх закладів.
Наразі діє більш новий і ефективний закон від 2021 року, який уже оптимізував мережу ліцеїв по регіонах. Однак новий законопроект, запропонований авторами №13120, порушує Конституцію, обмежуючи доступ дітей до освіти за місцем проживання.
Група народних депутатів подала альтернативний законопроєкт №13120-1 “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв”, відповідно до якого пропонується залишити кількість учнів у класах, що отримують початкову та базову середню освіту, на рівні не менше 5 учнів.
А в профільних класах — від 24 до 30 учнів. У разі, якщо кількість учнів не дозволяє сформувати клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі за однією з індивідуальних форм отримання повної загальної середньої освіти або в іншому навчальному закладі з забезпеченням територіальної доступності.
Крім того, необхідно внести зміни, спрямовані на забезпечення якості профільної середньої освіти, зокрема шляхом впровадження обов’язкового поділу 10 – 12 класів на групи під час вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів), що, своєю чергою, обумовлює потребу в підвищенні мінімальної кількості учнів у цих класах з 5 до 24 учнів.
Одне добре, молодшу школу можуть залишити, навіть якщо буде мінімальна кількість учнів, і дітям не доведеться їхати за десятки кілометрів або ж переходити на індивідуальну форму навчання.
Авторка: Алла Дуніна
