Нардепи пішли на “канікули”, щоб відстрочити відставку Шмигаля, – Гончаренко
23 Липня 2024 23:02
Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що під виглядом зриву засідання Верховної Ради через голосування про заборону УПЦ МП насправді хочуть відстрочити звільнення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, повідомляє «Комерсант Український»
Гончаренко зазначив, що Рада розійшлась саме через те, що уряд хочуть змінювати. Нібито перерва потрібна для того, аби відстрочити відставку Шмигаля.
“І так трохи розкладів по тому, чому Рада зараз розійшлась? Все питання не в Раді, а в Кабміні. Шмигаля і уряд хочуть міняти. Це не секрет. Змінити хочуть вже”, ― написав у своєму Телеграм-каналі нардеп.
За словами Гончаренка, керівництво фракції “Слуга народу” виступає проти зміни уряду. Тому під виглядом зриву засідання через голосування про заборону УПЦ МП насправді хочуть відстрочити звільнення міністрів.
“Рішення обумовлене неначе блокуванням трибуни, неначе зривом роботи через законопроєкт про московську церкву. Але насправді воно прийняте для того, щоб відстрочити звільнення Шмигаля і інших міністрів. Не впевнений, що це може допомогти врятувати премʼєра Шмигаля, але відстрочити неминуче шанс є”, ― резюмував Гончаренко.
Відставка Шмигаля
Голову КМУ Дениса Шмигаля вже незабаром можуть відправити у відставку.
Чинний премʼєр-міністр бʼє рекорди перебування у кріслі очільника Уряду, тримаючись пʼятий рік на посаді та заяв вищих посадових осіб щодо його звільнення наразі не лунає. Зараз нагальним питанням є тема ротації Кабінету міністрів, про що зокрема і заявив днями голова ВР Руслан Стефанчук, наголосивши, що кадрові питання відносно міністрів знову будуть стояти у Верховній Раді на порядку денному.
Востаннє тема відставки прем’єра обговорювалася в кулуарах парламенту на початку березня цього року.
Ймовірними претендентами на крісло нового очільника Уряду тоді називали першу віцепрем’єр-міністерку України – міністерку економіки України Юлію Свириденко або ж чинного посла України в США Оксану Маркарову.
Комерсант український запитав про це експертів та народних депутатів.
На думку політолога Володимира Фесенка, тема ймовірної відставки прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля знову почала набирати обертів через позицію Президента України Володимира Зеленського і його особисту концентрацію на внутрішньо-політичних питаннях.
Хто може зайняти крісло прем’єр-міністра України
На думку Ігоря Чаленка, змінити Шмигаля на посаді можуть 4 кандидати. Водночас їх кількість постійно звужується. Серед основних претендентів, яких ЗМІ називали раніше:
- першу віцепрем’єр-міністерку України – Міністерку економіки України Юлію Свириденко;
- керівника Офісу Президента Андрія Єрмака;
- очільника НАК “Нафтогазу” Олексія Чернишова;
- посла України в США Оксану Маркарову.
Чи можна під час воєнного стану звільнити прем’єра?
За словами народного депутата від “Слуги народу” Олександра Качури, питання щодо відставки Дениса Шмигаля не обговорювалося на фракції. Мало того, він наголосив, що під час дії воєнного стану звільнення прем’єра можливе лише за власним бажанням.
“Питання звільнення прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля не обговорювалося на фракції. Тим паче зараз, в умовах воєнного стану воно можливе лише за особистою заявою”, – повідомив він.
Народний депутат додав, що відставка прем’єра відповідно законодавства також потягне за собою і відставку всього Уряду.
“У такому випадку доведеться призначати повторно весь Уряд. Я не впевнений, що зараз це, як то кажуть, «на часі»”, – заявив Олександр Качура.
Дійсно, згідно зі Статтею 13 Закону України “Про Кабінет Міністрів”, відставка Кабміну може статися внаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабміну, відставки чи смерті прем’єра. Також згідно зі Статтею 15 цього ж Закону, слідом за прем’єр-міністром України має бути звільнений і весь Кабмін.
Самого прем’єра просто так під час воєнного стану звільнити не можуть згідно Статті 10 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану”.
“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність”.
