«Нас знову забули»: ветерани і родини загиблих — проти нових правок

17 Червня 2025 14:35
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

З жовтня минулого року у депутатів не доходять руки, щоб ухвалити законопроєкт «Про ветеранське підприємництво», який мав би дати можливість вчорашнім бійцям — найчастіше людям з інвалідністю, а також членам їхніх родин і навіть вдовам — розпочати власну справу у мирному житті. За цей час із законопроєкту зникли важливі положення, а те, що було додано, — не на користь ветеранам та їхнім родинам. Які метаморфози відбулися із цим законопроєктом, з’ясовував «Комерсант Український».

У першому читанні законопроєкт передбачав державну підтримку не лише для тих, хто повернувся з фронту, а й для членів їхніх родин та близьких загиблих захисників і захисниць. Було навіть запропоновано низку пільг, зокрема:

  • податкові стимули;
  • пріоритетне залучення ветеранських підприємств до науково-технічних і соціально-економічних програм;
  • надання переваги ветеранським підприємствам у постачаннях для державних і регіональних потреб;
  • допомога у просуванні товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності на зовнішні ринки;
  • програми кредитування та часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами;
  • спрощення дозвільних процедур державного нагляду, отримання дозвільних документів і скорочення строків їх проведення;
  • сприяння та стимулювання впровадження новітніх технологій у ветеранському бізнесі.

Але ще до прийняття законопроєкту у першому читанні Федерація роботодавців України висловила застереження щодо ризиків присвоєння статусу «ветеранського підприємництва» компаніями, які де-факто не є такими. Адже, згідно з проєктом №10258, будь-яка компанія, у якій 60% працівників — учасники бойових дій (УБД) або їхні родичі, отримує статус «ветеранського бізнесу». Тобто такий статус може отримати будь-яка компанія, скажімо, з трьома працівниками, з яких двоє — УБД або їхні родичі.

«Законопроєкт не містить жодних обмежень ані щодо кількості таких бізнесів, ані щодо їх масштабів. Тобто, умовно кажучи, будь-який великий або надприбутковий бізнес може бути переписаний на УБД чи їхніх родичів і, відповідно, отримати всі форми державної підтримки, передбачені проєктом. Фактично це відкриває шлях до безперешкодного отримання статусу «ветеранський бізнес» будь-яким підприємством, перетворить ветеранів на маріонеток у руках ділків і відкриє широке поле для зловживань у питаннях пільгового доступу до грантів, держзамовлень, грального бізнесу, торгівлі підакцизними товарами, включно з алкоголем і тютюном тощо. Це все призведе до дискредитації не лише ветеранів, а й ідеї підприємництва загалом», — заявили у Федерації.

До цих зауважень дослухалися, і в останній редакції зникло право на ведення ветеранського бізнесу для сімей загиблих. А на думку депутата, який вніс відповідні правки, бізнес мають відкривати лише ветерани на 100%. Тобто, якщо у першому читанні законопроєкт на 90% відповідав потребам ветеранів та їхніх родин, а інші 10% мали бути доопрацьовані до другого читання, то тепер усе змінили, зазначили в «Бізнес Асоціації Захисників України Коловорот Ареїв».

«На комітет винесли кастровану версію закону, яка абсолютно не влаштовує ветеранів-підприємців. Без публічних обговорень та залучення ветеранської спільноти були ухвалені зміни, які зводять нанівець більшість нашої роботи», — заявив керівник ГО «Бізнес Асоціація Захисників України Коловорот Ареїв» Тарас Лелюх.

Родичі загиблих військовослужбовців були обурені, адже вони не зможуть скористатися державною підтримкою, щоб продовжити справу своїх синів, чоловіків, батьків або навіть започаткувати власну.

Ветеранська спільнота Полтави запропонувала компромісні рішення:

  • дати право вести бізнес хоча б одному з родичів;
  • повернути модель 60/40 або 80/20;
  • не виключати сім’ї з процесу відновлення.

Говорити про те, наскільки важливо повернути ветеранів до повноцінного життя, дати їм можливість працювати і жити гідно — не доводиться. Це всі розуміють. Водночас важливо підтримати й сім’ї загиблих захисників, які не опускають рук і хочуть працювати на благо країни, зазначає соціолог Валентина Солоненко.

«Сьогодні, як ніколи, потрібно показати ветеранам і їхнім родинам на ділі, що їх не покинули, що їм допоможуть — і це потрібно було робити ще вчора. Але, на жаль, усе затягується. А ветерани стикаються з труднощами, бюрократією та нерозумінням їхніх проблем. Тут потрібна реальна фінансова підтримка держави, адже у більшості немає стартового капіталу, без якого складно відкрити бізнес. Навіть щоб поставити кіоск — потрібні кошти. Але з цими програмами все дуже складно. Наразі немає дієвого інструменту підтримки підприємців, які зараз воюють, так само як і підтримки бізнесу, працівники якого пішли до сил оборони і який продовжує підтримувати таких осіб, у тому числі після отримання ними статусу ветерана», — стверджує соціолог.

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, розглядаючи проєкт Закону України про ветеранське підприємництво (реєстр. № 10258), вирішив, що робоча група продовжить його доопрацювання до другого читання.

Авторка: Алла Дуніна

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз