Нацкомісія оновила список SKAM-проєктів: уже 462 у переліку

26 Лютого 13:56

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оновила перелік потенційно шахрайських інвестиційних проєктів, повідомляє «Комерсант Український»

До списку додали ще дві ініціативи з ознаками підвищеної ризиковості — Bits Global та Daxia Limited.

Загалом у переліку вже 462 проєкти, щодо яких регулятор виявив ознаки можливого шахрайства або порушення законодавства.

Де перевірити SCAM-проєкти

Повний список оприлюднений на офіційному сайті НКЦПФР у розділі «Захист прав інвесторів». Регулятор закликає громадян ретельно перевіряти інвестиційні пропозиції перед вкладенням коштів.

Що таке SCAM-проєкт

SCAM — це проєкт або компанія, яка не виконує зобов’язання перед інвесторами та може припинити діяльність після залучення коштів.

У сфері інвестицій такі проєкти часто маскуються під:

  • криптоплатформи;
  • трейдингові компанії;
  • іноземні фінансові організації;
  • інноваційні стартапи з «гарантованим доходом».

Як уберегти свої кошти: 10 ознак шахрайських інвестпроєктів

Щоб не стати жертвою фінансових аферистів, перед інвестуванням варто перевірити проєкт на надійність.

Ці ознаки допоможуть ідентифікувати потенційно шахрайські проєкти:

1. Великий відсоток гарантованої дохідності.

Деякі проєкти пропонують дохідність у 100% й більше річних, в той час як алгоритм використання грошей та логіка заробітку є надзвичайно нечіткими.

2. Відсутність відповідних дозволів та ліцензій.

Як правило, проєкт не має жодних офіційних регуляторних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, яка пов’язана з наданням фінансових послуг, управлінням активами чи іншими послугами на ринках капіталу в країні, де вона залучає гроші. Інколи інвестору надають “ліцензії” закордонних сумнівних організацій або екзотичних країн.

3. Агресивний маркетинг.

Більшість потенційно шахрайських проєктів потребують агресивної рекламної підтримки. Як правило, рекламні кампанії реалізується в мережі інтернет. Масштабна, яскрава, багатообіцяюча, зазвичай вона грунтується винятково на емоційних мотивах, а не раціональних аргументах. Не повинна заспокоювати і велика кількість позитивних відгуків на сайті компанії, рекомендації відомих блогерів та медіа-персон, чи навіть мережа споріднених “партнерських” сайтів в інших юрисдикціях.

4. Відсутність фізичного офісу.

Наявність виключно онлайн комунікації, відсутність фізичного офісу в місті або країні, де проєкт пропонує послуги, відсутність ідентифікованих співробітників з професійною історією, які несуть відповідальність за управління коштами інвесторів – це має змусити уважніше придивитись до інвестпроєкту.

5. Відсутність реєстрації в країні залучення інвестицій.

Контактні юридичні особи та бенефіціари, як правило, є резидентами таких країн як Сейшельські острови, ОАЕ, Британські Віргінські острови, Сент-Вінсент і Гренадини, республіка Вануату, країн з офшорними зонами, пільговими митними чи реєстраційними умовами.

6. Відсутня акредитація інвестора.

Проєкти не цікавляться фінансовими можливостями інвестора, його ресурсами, готові працювати навіть з малозабезпеченими клієнтами, пропонуючи їм позики на кабальних умовах. Також, як правило, має місце відсутність будь-якої перевірки фінансового стану інвестора, його кредитної історії.

7. Підозрілі або неперевірені біографії менеджерів.

Закритість інформації про фактичних керівників проєкту, про відповідальних за юридичне, фінансове, бухгалтерське супроводження діяльності проєкта. Розпливчасті та юридично нечіткі назви посад номінальних керівників, які фігурують в рекламних матеріалах. Відсутність підтвердженої професійної історії таких осіб. Публічні особи, які можуть представлятися керівниками таких проєктів, фактично можуть бути найманими акторами й жодним чином не залучатися до процесу управління.

8. Відсутність підписаних документів.

За українським законодавством, укладання фінансових договорів вимагає персоніфікації підписантів, особистого підпису паперів, фізичної наявності підписаних обома сторонами угоди документів в кількох екземплярах або підписаних за допомогою електронного цифрового підпису.

9. Настійлива пропозиція залучати друзів.

Пропозиція інвестору залучати до інвестицій друзів, родичів, знайомих є поширеною практикою сумнівних інвестпроєктів.

10. Приховування права власності.

Відсутність жодних документів, які можуть підтверджувати право власності особи на активи чи їхню частку, в які теоретично мають здійснюватись інвестиції. Відсутність систематичних звітів щодо операцій, діяльності та результатів управління активами інвестора.

Як повідомити про шахрайство?

Якщо вам відомі випадки підозрілих дій на фінансовому ринку, ви можете повідомити про них до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за електронною адресою: [email protected].

Чому список постійно оновлюється

Кількість онлайн-інвестиційних платформ стрімко зростає. Частина з них працює без ліцензії або взагалі не має юридичної реєстрації в Україні.

НКЦПФР регулярно моніторить ринок, реагує на звернення громадян та вносить до переліку нові проєкти з ознаками шахрайства.

Як убезпечити себе

Експерти радять:

  1. Перевіряти компанію в реєстрах НКЦПФР.
  2. Не довіряти «гарантованому» прибутку.
  3. Не переказувати кошти на невідомі іноземні рахунки.
  4. Уникати платформ без ліцензії.
  5. Не передавати персональні та банківські дані стороннім сайтам.

Оновлення списку SCAM-проєктів — це інструмент захисту інвесторів. Однак остаточна відповідальність за рішення про вкладення коштів залишається за громадянами.

Перед інвестуванням варто ретельно перевіряти кожну платформу та не піддаватися на привабливі, але сумнівні обіцянки.

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз