Навчання чи підготовка до наступу: експерт пояснив, як і кому може загрожувати “Захід —2025”
7 Серпня 19:29
РОЗБІР ВІД 
У Білорусь прибув перший ешелон російських військових разом із технікою для участі у спільних стратегічних командно-штабних навчаннях “Захід — 2025”, які відбудуться у вересні. Про це повідомило Міністерство оборони Республіки Білорусь у своєму офіційному Telegram-каналі. За даними відомства, білоруські та російські підрозділи вже перебувають на завершальному етапі підготовки. У Міноборони Білорусі ці навчання назвали “основним етапом” військового вишколу обох країн у 2025 році. Паралельно Мінськ формує нову десантно-штурмову бригаду біля кордону з Україною, а законодавство країни дозволяє вводити воєнний стан навіть у разі внутрішніх протестів.
Що все це означає? Які сценарії можуть відпрацьовуватись у межах “Захід — 2025” — оборонні чи наступальні? І чому ці події варто сприймати не лише як військові маневри, а як елементи великої політичної гри — «Комерсант Український» розбирався.
Заступник командувача військ Північно-Західного оперативного командування полковник Павло Шебеко повідомив, що у межах “Захід — 2025” передбачається відпрацювання нових форм і способів застосування підрозділів сухопутних військ, зокрема з урахуванням досвіду сучасних збройних конфліктів.
Військовий союз Росії й Білорусі є неодмінною умовою для подальшого розвитку наших держав. Із початком “СВО” (повномасштабне вторгнення Росії в Україну, — ред.) це стало першочерговим завданням, — заявив Шебеко.
Він не уточнив, про які саме загрози йдеться, проте агресивна риторика звучить на фоні загострення безпекової ситуації в регіоні.
Чому “Захід — 2025” викликає занепокоєння?
Українці добре пам’ятають, що після попередніх навчань “Захід — 2021” Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тому не дивно, що нинішня підготовка до маневрів активно моніториться як в Україні, так і в країнах НАТО, зокрема в Польщі та Балтії. Стратегічні навчання такого рівня часто моделюють не лише оборонні, а й наступальні сценарії. Навіть якщо не планується реального вторгнення, такі дії створюють високий рівень військово-політичної напруги в регіоні.
В ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» військовий експерт Іван Ступак розповів, які тривожні сигнали можуть виникати через російсько-білоруські маневри. Та звертає увагу на кілька ключових індикаторів, за якими можна оцінити реальні наміри Росії та Білорусі.
Техніка тільки прибуває і ми тільки починаємо спостерігати взагалі за тим, що там відбувається. Постійно кажу: для нас головний показник — це кількість людей, яка буде брати участь у цих навчаннях, — зазначив Іван Ступак.
Експерт нагадав, що під час попередніх навчань “Захід — 2021” участь брали близько 3,5 тисячі військових. Якщо цього разу цифра залишиться приблизно на тому ж рівні — підстав для паніки немає.
Якщо кількість буде збільшуватися — 5, 7, 10 тисяч військових — тоді, звісно, є підстави для занепокоєння. Так само слідкуємо за кількістю техніки. Якщо рахунок піде на сотні одиниць — це вже поганий знак, — наголосив Ступак.
Окрему увагу Ступак звернув на питання боєприпасів. За його словами, важливо відстежувати, чи будуть снаряди просто транспортуватися, чи вже вивантажуватися на землю.
Останній сигнал — це розвантаження снарядів. Якщо буде видно фото, де їх уже викладають із машин або вагонів на землю — це означає, що ними точно будуть стріляти. Назад снаряди ніхто завантажувати не буде, — пояснив Ступак.
Серйозна загроза для України відсутня
Попри гучну інформаційну кампанію навколо російсько-білоруських навчань “Захід — 2025”, реальна загроза від цих маневрів на старті мінімальна. Про це в коментарі для «Комерсант Український» заявив військовий експерт, льотчик-інструктор, полковник ЗСУ в запасі Роман Світан.
Перші ешелони з російськими військовими та технікою вже прибули до Білорусі в рамках підготовки до навчань”Захід — 2025″. Проте, як наголошує Роман Світан, масштаби перекидання сил наразі надто незначні, аби становити реальну воєнну загрозу.
На початок вересня вони точно не зможуть створити угруповання, яке могло б загрожувати кому-небудь. Перший ешелон — це максимум один батальйон, тобто 500–700 військових із технікою та боєприпасами. Це близько 3 тисяч тонн вантажу, 50–60 вагонів. Це нічого, — пояснює Роман Світан.
Для створення серйозного ударного угруповання, на думку Світана, потрібна армійська структура чисельністю щонайменше 40–50 тисяч військових, а її формування займає місяці.
Навіть у 2022 році вони заводили таке угруповання в Білорусь майже пів року. Тоді зайшли десь 50 тисяч, тобто три дивізії. Це — справжня армія. А зараз такого не спостерігається, — підкреслив Роман Світан.
Обмеження залізничної логістики — ще один стримувальний фактор. Навіть якби дуже захотіли, їхня залізниця фізично не зможе перевезти таку кількість військ за такий короткий термін. Просто немає пропускної спроможності, пояснює Світан.
Нинішні навчання — це частина інформаційної кампанії Росії, спрямованої на тиск на Європу, а не передумова до реальних бойових дій.
Усе, що ми зараз бачимо — це інформаційна демонстрація сили. Будуть підсвічувати це в медіа як “велику дубинку”, намагаючись психологічно тиснути на Європу, — підсумовує Роман Світан.
Сигнал для НАТО, не для України
Разом із тим, Іван Ступак вважає, що безпосередня загроза з боку Білорусі не стосується України.
Є загроза для країн Балтії. Можливо — трохи для Польщі. Але найбільше — саме для країн Балтії. Останні місяці там ситуація дуже напружена, якось усе сильно накручується, — зауважив Ступак.
Таким чином, за оцінкою експерта, навчання “Захід — 2025” є більше демонстрацією сили перед НАТО, ніж реальним сценарієм вторгнення на північ України.
Білоруська влада легалізує воєнний стан проти власного народу — аналітик пояснив суть змін у законодавстві
Нові зміни до білоруського законодавства щодо воєнного стану — це частина ширшої стратегії режиму Лукашенка, який намагається зафіксувати в правовому полі можливість застосовувати армію не лише проти зовнішніх загроз, а й проти власних громадян. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив Павло Радь, аналітик Програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма”.
Новий закон фактично передає право визначення підстав для введення воєнного стану від закону до воєнної доктрини, що дає Лукашенку більше маневру, — пояснив Павло Радь.
Лукашенко між страхом перед Путіним і народом
Коментуючи зовнішньополітичний аспект, аналітик наголосив, що поглиблення інтеграції з Росією, у тому числі у військовій сфері, лише посилює залежність Білорусі від Кремля. Москва активно втягувала Мінськ у спільні військові ініціативи, навчання та пропагандистські кампанії. І хоча Лукашенко намагається балансувати, Путін залишається для нього реальною загрозою.
Путін — це загроза для білоруського диктатора. Нові зміни до законодавства — частина гри на випередження, аби мати більше важелів для контролю ситуації та в разі чого — втекти під прикриттям закону, — підсумував Павло Радь.
Навчання “Захід — 2025”, створення нової бойової бригади та ухвалені зміни до закону про воєнний стан — це не ізольовані події. Це елементи стратегії, в якій Білорусь остаточно втрачає залишки нейтралітету і перетворюється на воєнного сателіта Росії. Лукашенко — між страхом перед Путіним і страхом перед власним народом — намагається утримати баланс, одночасно демонструючи силу, лояльність і готовність до репресій.
Автор — Анастасія Федор
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
