Навчання «Захід— 2025»: передчуття нової війни та тривожні сигнали для НАТО
15 Вересня 2025 17:40
РОЗБІР ВІД Росія та Білорусь 12 вересня розпочали великі спільні військові навчання під назвою «Захід— 2025». За два дні до цього Польща звинуватила Москву в загостренні ситуації через запуск дронів у свій повітряний простір.
Країни НАТО на сході — Польща, Литва та Латвія, які межують із Білоруссю, перебувають у стані підвищеної бойової готовності у зв’язку з маневрами, які, за заявами Мінська, проводитимуться неподалік Борисова. Усі три держави зміцнили заходи безпеки напередодні навчань, причому Польща повністю перекрила свій кордон із Білоруссю.
Водночас польська влада наголосила, що закриття кордону не пов’язане лише з навчаннями — його буде відкрито лише після усунення загроз. Інші країни НАТО також запровадили превентивні заходи безпеки.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна переживає «критично важливі дні» й знаходиться ближче до «відкритого збройного конфлікту», ніж будь-коли після Другої світової війни. Ці заяви пролунали після того, як 10 вересня Польща та її союзники підняли винищувачі для перехоплення російських безпілотників, що порушили польський повітряний простір.
Москва, своєю чергою, відкидає звинувачення, заявляючи, що Північноатлантичний альянс неправильно інтерпретує ситуацію. Як повідомляє AFP, речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що йдеться про «планові військові навчання, які не мають агресивного характеру».
Раніше Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння намірами росії в контексті цих навчань, заявивши, що їх справжня мета — не оборона, а демонстрація сили, спрямована зокрема проти України.
Паніка в Європі: навчання як прикриття
Колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак у коментарі для «Комерсант Український» заявив, що тривожні настрої навколо навчань «Захід-2025» почали формуватися ще з червня. Особливо — в Європі.
«Певна паніка почалася ще в червні, коли з’явилася перша інформація про підготовку до навчань. Частина українців вже пережила подібне і реагує спокійно, але європейці — поляки, мешканці країн Балтії, частково німці — почали сильно сумніватися у “мирному характері” дій росії та Білорусі», — каже Ступак.
Експерт нагадав, що саме після попередніх маневрів — «Захід-2021» та «Союзна рішимість-2022» — відбулося повномасштабне вторгнення в Україну. Цей прецедент не дає європейським урядам спокою.
«Європейці пам’ятають: одразу після попередніх навчань росія вдерлася в Україну. Це як умовний “рефлекс Павлова” — сигнал, який вже не сприймається як невинна підготовка. Це тривожний дзвіночок», — зазначає він.
Польща перекриває кордон і залучує армію
У відповідь на загрозу Варшава ввела жорсткі заходи безпеки: перекрито всі прикордонні переходи з Білоруссю, встановлено бар’єри та посилено військову присутність.
«Останній блокпост закрили опівночі — колючий дріт, “зуби дракона”. Білоруська сторона обурилася, мовляв, Європа перетворюється на концтабір. Але поляки діють превентивно, щоб не допустити повторення сценарію 2022 року», — каже Ступак.
За оцінками експерта, Польща вже стягнула до 40 тисяч військових до кордону на випадок можливих провокацій. Також на прикордонних територіях введено обмеження для низьковисотних польотів — заборонено переміщення авіації нижче 6000 метрів, крім санітарної, військової та урядової.
Загроза атаки не лише для України
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що нинішні навчання — далеко не формальність.
«Це не просто навчання. Саме після таких маневрів росія і Білорусь вторглися в Україну. Такі дії — завжди чудовий привід розгорнути війська і відпрацювати взаємодію. А далі — по ситуації», — наголошує експерт.
За його словами, у нинішньому контексті дестабілізаційні дії можуть бути спрямовані на Польщу, Балтію або Фінляндію.
«Ми вже бачимо — польський повітряний простір порушують дрони. Лунають погрози на адресу Фінляндії та країн Балтії. Лукашенко вже заявляв, що саме ці країни нібито готують агресію проти Білорусі. Україну не згадав, бо розуміє, що може отримати удар у відповідь», — вважає Загородній.
Попри формальну участь у спільних навчаннях, самопроголошений президент Білорусі, на думку Загороднього, намагається триматися осторонь від прямої участі у війні.
«Лукашенко розуміє: якщо він втягнеться — це може стати його кінцем. Народ Білорусі не підтримує участь у війні. Він дбає не про Україну чи Польщу, а виключно про власну шкуру», — заявляє експерт.
Експерт вважає, що Кремль активно намагається втягнути Мінськ у глибшу співучасть, однак Лукашенко, з огляду на досвід 2022 року, чинить опір. У цьому йому частково сприяє і Пекін, з яким Лукашенко активно вибудовує комунікацію.
«Китай використовує Білорусь як “ворота в Європу”. Пекіну не вигідна відкрита війна в цьому регіоні. Це ще один фактор, який стримує Лукашенка від авантюр», — каже Загородній.
Атака не танками, а дронами й кібератаками
Наразі експерти сходяться на думці, що росія, скоріше за все, не піде на відкриту сухопутну атаку країн НАТО. Але гібридні дії, включаючи масовані атаки дронами, кібервтручання, провокації на кордонах — цілком реальні.
«Для дестабілізації Польщі не треба танків. Достатньо масових атак шахедами, порушень кордонів, провокацій. Якщо Польща втратить контроль — країни Балтії залишаться без захисту. Адже лише поляки здатні оперативно допомогти їм», — зазначає Тарас Загородній.
Москва, як і раніше, заперечує агресивні наміри. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що навчання є «плановими» та «не спрямовані проти когось». Водночас польські та балтійські уряди діють на випередження.
Експерти не виключають, що росія готує новий етап ескалації, намагаючись розширити фронт або дестабілізувати Захід. А навчання можуть стати початком чергової фази гібридної війни.