Навчений Україною: як Азербайджан чинить спротив імперській політиці Кремля
1 Липня 2025 18:50
РОЗБІР ВІД 
27 червня 2025 року в Єкатеринбурзі російські силовики провели масові затримання етнічних азербайджанців у рамках розслідування справ про вбивства та замахи, скоєні у 2001–2011 роках.
Під час рейдів, які супроводжувалися насильством, загинули двоє підозрюваних — брати Гусейн і Зіяддін Сафарови. За офіційною версією — через проблеми з серцем. Ще кілька осіб отримали травми. Зокрема, Камал Сафаров опинився в реанімації, а затримані Мазахір і Аяз Сафарови з’явилися в суді зі слідами побоїв.
Азербайджан назвав дії російських силовиків «неприйнятним насильством» і звинуватив Москву в етнічній дискримінації, вимагаючи прозорого розслідування. У відповідь російські пропагандистські ресурси, зокрема «Sputnik», почали просувати наратив про «азербайджанські кримінальні групи», які нібито дестабілізують ситуацію в росії. Це лише посилило напруження.
Реакція Азербайджану була швидкою та рішучою. Уже 28 червня МЗС країни викликало тимчасового повіреного у справах росії Петра Волокових, висловивши протест через «жорстокі вбивства» та масові арешти.
Усі заплановані в Азербайджані культурні заходи за участю російських державних і приватних структур — концерти, фестивалі, виставки — були скасовані.
30 червня азербайджанські правоохоронці провели обшуки в офісі «Sputnik Азербайджан» у Баку, затримавши виконавчого директора Ігоря Картавих та шеф-редактора Євгенія Бєлоусова, яких місцеві ЗМІ пов’язують із ФСБ росії.
Цей крок став відповіддю на системну проросійську діяльність «Sputnik», який, попри попередження Баку, ігнорував вимоги азербайджанської сторони.
Москва відреагувала агресивно: представниця МЗС рф Марія Захарова назвала дії Азербайджану «ворожими» та пригрозила «асиметричною відповіддю» — що більше нагадувало емоційний зрив, ніж виважену дипломатичну позицію.
Кремль також викликав посла Азербайджану Рахмана Мустафаєва, звинувативши Баку в «недружніх діях» і «незаконному затриманні російських журналістів», зокрема редакторки Ruptly Айтекін Гусейнової.
Ці події стали кульмінацією тривалої напруги, яка бере початок наприкінці 2024 року — після того, як російські військові збили азербайджанський пасажирський літак.
Баку очікував прозорого розслідування та покарання винних, але Москва не виконала жодної з вимог, що підірвало довіру.
Про це в коментарі «Комерсант Український» розповів голова Центру досліджень Південного Кавказу, експерт із Баку Фархад Мамедов.
За його словами, після трагедії з літаком дії РФ не відповідали справедливим очікуванням азербайджанської сторони. Зокрема — потужна кібератака на азербайджанські медіа та видворення депутата парламенту Азербайджану просто з московського аеропорту.
«Очікувалося, що росія покарає винних у катастрофі, пояснить інцидент із депортацією депутата й кібератаки. Натомість ми побачили жорсткий курс щодо Баку: образливі заяви російських чиновників, жорстокість у Єкатеринбурзі та інформаційний супровід, що сіє страх серед азербайджанців у росії — незалежно від їхнього громадянства», — наголосив Мамедов.
У відповідь Азербайджан здійснив дипломатичний демарш: скасовано візит віцепрем’єра рф Олексія Оверчука, поїздку азербайджанської парламентської делегації до Москви, а також усі російські культурні заходи.
Проведено обшуки в офісі «Sputnik» — за словами Мамедова, це відбулося законно, без застосування сили, на відміну від подій у Єкатеринбурзі.
Експерт переконаний: відсутність діалогу на найвищому рівні лише поглиблює конфронтацію. І якщо не буде деескалації, відносини можуть увійти в нову, ще гострішу фазу.
Однак Кремль досі не готовий чути Баку. Прессекретар президента рф Дмитро Пєсков заявив, що контактів на найвищому рівні наразі не заплановано — «але можливі за потреби».
«Ми перебуваємо в конфронтаційній спіралі, коли жодна зі сторін не робить кроків до деескалації. Навпаки — на території росії тривають напади силовиків на азербайджанців», — підсумовує Мамедов.
Криза між Баку та Москвою має ще глибші корені. росію дратує зближення Азербайджану з Туреччиною (сильна армія) та Пакистаном (ядерна держава). Кремль також гостро реагує на підтримку Української державності — від заяв про визнання територіальної цілісності до гуманітарної допомоги на десятки мільйонів доларів.
Показовим став жест президента Ільхама Алієва, який у травні 2025 року демонстративно проігнорував парад Перемоги в Москві — сигнал, який Кремль не міг не розпізнати.
Азербайджан, навчившись на прикладі України, розуміє: спротив агресивній політиці рф — єдина мова, яку чує Москва. І, здається, Кремль досі недооцінює той факт, що Азербайджан, який повернув собі Карабах військовим шляхом, тепер здатний відкрито відповідати на тиск і провокації.
Якщо росія не змінить тактику, їй доведеться рахуватися з новою реальністю: на Кавказі діє потужний гравець, який більше не визнає старих імперських правил гри.
Автор: Асіф Алієв
