НБУ спростив оформлення платежів у відкритому банкінгу: що змінилося
3 Квітня 13:04
Національний банк України спростив вимоги до оформлення платіжних інструкцій у межах відкритого банкінгу. Регулятор зменшив перелік обов’язкових реквізитів для надавачів платіжних послуг з ініціювання платежів, тобто PISP. Відповідні зміни НБУ затвердив постановою №32 від 31 березня 2026 року, а чинності вони набирають із 3 квітня 2026 року, повідомляє «Комерсант Український»
Йдеться про зміни до Положення про відкритий банкінг в Україні, яке раніше було затверджене постановою НБУ №80 від 25 липня 2025 року. Саме це положення визначає базові правила роботи відкритого банкінгу в Україні.
Що саме спростив НБУ
Головна зміна полягає в тому, що PISP більше не зобов’язані заповнювати реквізит «найменування надавача платіжних послуг отримувача». Цю функцію регулятор переніс на ASPSP — надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку.
При цьому НБУ підкреслює, що повнота платіжної інструкції зберігається: усі обов’язкові реквізити, як і раніше, мають формуватися відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки.
Простою мовою це означає, що для сервісів, які ініціюють платіж від імені користувача, стає менше технічної роботи під час формування інструкції. Частину даних тепер має підтягувати або формувати той надавач, який обслуговує рахунок. Це має зробити процес ініціювання платежу менш громіздким для ринку.
Що таке відкритий банкінг і хто такі PISP та ASPSP
НБУ визначає відкритий банкінг як безпечний і структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку та сторонніми надавачами через спеціалізовані інтерфейси API. Такий обмін відбувається за згодою користувача. У межах цієї моделі PISP — це надавачі послуг з ініціювання платіжної операції, а ASPSP — це надавачі, які обслуговують рахунок користувача.
Тобто йдеться не просто про технічну правку в постанові, а про корекцію правил взаємодії між різними учасниками платіжного ринку. Для користувача це може виглядати непомітно, але для самих компаній це важлива зміна в щоденних операційних процесах.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Навіщо НБУ це зробив
У Нацбанку пояснили, що оновлення спрямоване на спрощення користування відкритим банкінгом і зменшення технічного навантаження на учасників платіжного ринку. Тобто мета не в зміні суті платежу, а в тому, щоб зробити його оформлення простішим для тих компаній, які працюють із ініціюванням платежів.
Це добре вписується у ширший курс НБУ на розвиток цифрової платіжної інфраструктури. Ще в липні 2025 року, коли регулятор затверджував Положення про відкритий банкінг, він прямо наголошував, що цей механізм є частиною впровадження сучасної моделі відкритої фінансової екосистеми в Україні.
Чому ця зміна важлива
На перший погляд, ідеться лише про один реквізит. Але для ринку платіжних сервісів це важливо, бо будь-яке скорочення обов’язкових полів і ручних або технічних перевірок зменшує складність інтеграцій і потенційно прискорює сам процес ініціювання платежу. Це не означає скасування контролю або спрощення вимог до безпеки, адже НБУ окремо підкреслив, що повнота платіжної інструкції зберігається. Це обґрунтований висновок із тексту змін, оприлюднених регулятором.
Для бізнесу така зміна означає менше технічних дій на стороні PISP, а для ринку загалом — ще один крок до більш практичного запуску відкритого банкінгу в Україні. Особливо важливо, що це рішення не відкладається на майбутнє, а починає діяти вже з 3 квітня 2026 року.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
