НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%: що про це думають експерти
25 Жовтня 13:08
23 жовтня 2025 року Національний банк України ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Регулятор пояснив, що попри помітне сповільнення інфляції протягом останніх місяців, проінфляційні ризики посилилися — насамперед через енергетичний дефіцит та зростання бюджетних потреб.
У НБУ наголосили, що в умовах війни монетарна політика залишається відносно жорсткою, аби зберегти привабливість гривневих активів, стабільність валютного ринку та забезпечити поступове зниження інфляції до цілі 5% у середньостроковій перспективі.
Редакція Delo.ua поспілкувалась із фінансовими аналітиками та банкірами, аби з’ясувати, як вони оцінюють рішення НБУ та його наслідки для економіки, депозитів і кредитування, передає «Комерсант Український».
За даними регулятора, споживча інфляція у вересні сповільнилась до 11,9% у річному вимірі. Водночас фундаментальний ціновий тиск залишається стійким, а базова інфляція знизилася лише до 11,0% р/р у вересні. У НБУ зазначають, що зменшення темпів зростання споживчих цін відбулося передусім завдяки гарним цьогорічним урожаям, однак вартість послуг та оброблених продуктів харчування продовжує зростати.
Згідно з прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цільових 5% наприкінці 2027 року.
Про наслідки рішення НБУ для економіки, депозитів і кредитування
Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків зазначив, що рішення регулятора стало дещо несподіваним, адже регулятор утримує високі ставки довше, ніж очікувалось.
“Рішення НБУ виявилося дещо несподіваним. Регулятор утримує високі ставки довше, ніж очікувалося. Водночас є висока ймовірність, що інфляційні ризики не реалізуються, тож гривневі активи можуть забезпечувати доволі привабливу дохідність у найближчий період”, — наголосив Михайло Демків.
Водночас Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку, вважає рішення НБУ зберегти облікову ставку на рівні 15,5% цілком закономірним. За його словами, інфляція поступово відновлюється, хоч і повільніше, ніж торік, тож регулятор виявив виваженість, утримавшись від пом’якшення монетарної політики.
“У вересні індекс споживчих цін виріс на 0,3%, а у жовтні очікується збільшення цін в середньому на 0,5%. Скажу так: у вересні було “вікно можливостей”, коли після тримісячного зниження споживчих цін буцімто виникло тло для пом’якшення монетарної політики. Однак НБУ, як і належить регулятору, був досить виваженим, залишивши облікову ставку та інші монетарні інструменти без змін”, — пояснив Дмитро Замотаєв.
Експерт додає, що ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка наразі становить 19%, також не змінилася, тож дохідність депозитів залишиться на нинішньому рівні — від 13% до 14,5% річних.
“Логічно допустити, що дохідність вкладів буде майже “непорушною” і залежно від терміну розміщення коштів складе від 13% до 14,5% річних. Через це вже протягом останніх 1,5–2 місяців на ринку максимальні ставки сягають 17% річних”, — уточнює Дмитро Замотаєв.
Щодо кредитів, експерт наголошує, що незмінну облікову ставку можна розглядати як сигнал до сталих заявок за кредитами. Водночас, за його словами, понад 50% кредитів для малого та середнього бізнесу нині видається за так званими “партнерськими програмами”. Наразі ставки за такими програмами в середньому на 2 в. п. нижче за ринкові і складають від 15% до 18%.
“Власне облікова ставка — це вартість грошей. Якщо вона знижується, то є потенційна можливість до лібералізації кредитних умов. І навпаки: якщо облікова ставка зростає, то й умови за кредитами стають більш жорстокими. Тому “незмінну” облікову ставку можна розглядати як сигнал до сталих ставок за кредитами”, — підкреслює банкір.
На думку заступника виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитра Глінського, збереження ставки на поточному рівні відображає консервативний підхід НБУ до монетарної політики, що виправдано в умовах підвищених ризиків, зокрема через обстріли енергетичної інфраструктури.
“В умовах невизначеності на тлі поновлення атак на енергетичну інфраструктуру перед зимовим сезоном ризики для макрофінансової стабільності посилюються. За цих умов краще дотримуватися більш консервативної лінії монетарної політики. Власне, останнє рішення НБУ про збереження облікової ставки і відображає такий консервативний підхід. Це рішення підтримує привабливість гривневих активів, передусім депозитів у національній валюті”, — каже експерт.Дмитро Глінський додав, що інфляція поступово вщухає за останніми показниками. Зокрема, зростання цін у промисловості сповільнилось у вересні до 1,3% у річному вимірі, а споживча інфляція знизилася до 11,9%.
“Певною мірою ці зміни завдячують виваженій монетарній політиці, яку провадить НБУ. Під час війни пріоритетом монетарної політики є загальна стабільність, а не стимулювання попиту”, — зазначив Дмитро Глінський.
Він також підкреслив, що банки продовжують нарощувати кредитування економіки, і стабільна процентна ставка тільки полегшує їм кредитну експансію.
“За останній рік гривневі кредити бізнесу збільшилися на 20%, фізичним особам — на 21%. Це потужна динаміка зростання. Йдеться про збільшення валового кредитного портфеля в національній валюті на 166 млрд грн”, — розповідає Дмитро Глінський.
Нагадаємо, 23 жовтня правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.
