Не про росію: чому Трамп хоче, щоб ЄС запровадив 100% мита на Китай та Індію

10 Вересня 15:40
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Нещодавня заява президента США Дональда Трампа про необхідність введення Європейським Союзом 100% мит на товари з Китаю та Індії викликала широкий резонанс. За словами Трампа, такі заходи мають посилити тиск на Росію, змусивши її припинити війну в Україні через економічний вплив на країни, які активно купують російську нафту. Однак експерти ставляться до цієї пропозиції скептично, вважаючи її політичним маневром, а не реальним планом дій. Що стоїть за цією заявою Трампа розбирався «Комерсант Український»

Риторика замість дії

Олег Фесенко, відомий український політолог, категорично відкидає ідею, що пропозиція Трампа спрямована на тиск на Росію. Фесенко вважає, що заклик Трампа не є щирою пропозицією посилити тиск на Росію, а радше відповіддю на європейські заклики до США посилити санкції. Він описує це як принцип “сам дурень”, тобто відмовку від власних дій.

“Можна відразу, я вам скажу, що це не пропозиція посилити тиск на росію. Це специфічна відповідь на заклики європейців до Трампа посилити санкції проти Росії. Це відповідь за принципом “сам дурень”. Вибачте за неполіткоректність, але саме так це треба сприймати”.

За словами Фесенка, Трамп насправді не прагне запровадити санкції проти Росії спільно з Європою. Він зазначає, що США самі не запровадили 100% мита проти Китаю чи Індії, і посилення мит проти Індії пов’язане з торговельними переговорами, а не тільки з російською нафтою.

“Просто для порівняння: а що, є сто відсотків мита з боку США проти Китаю? Ні. Є сто відсотків мита проти Індії? Теж ні. Трамп посилив мита проти Індії, але будь-який серйозний фахівець скаже, що це пов’язано не тільки з тим, що індійці купують російську нафту. Це теж причина. Одна з причин, але не єдина. І багато хто вважає, що це не головна причина. Це тиск на Індію під час торговельних переговорів”.

Фесенко підкреслює, що заява Трампа є радше відмовкою. Він називає підхід Трампа цинічним і вказує, що справжні спільні санкції вимагають узгодження між США та ЄС, а не взаємних звинувачень.

“Тому це, м’яко кажучи, трохи цинічно і не зовсім коректно з боку Трампа. Якщо йдеться про спільні санкції, тоді США і Європа мають домовлятися про те, що вони їх запроваджують разом. А те, що зараз заявляє Трамп, це, по суті, відмовка. Я не буду запроваджувати, тому що ви це не робите. Так і треба сприймати. На превеликий жаль, це не бажання Трампа посилити тиск на Росію, а небажання запроваджувати додаткові заходи тиску проти Росії.”

Оцінка реальності введення мит

Фесенко скептично оцінює ймовірність введення 100% мит. Щодо Китаю шанси мінімальні через залежність від рідкоземельних металів.

“Наскільки реальним може бути сценарій розвитку подій, коли і США, і Європа разом ведуть ці мита, введуть 100%? Проти Китаю – вкрай мінімальні. Тому що і США, і Євросоюз залежать від Китаю в питанні отримання від Китаю на рідкоземельних металів”, – пояснив політолог.

Щодо Індії тиск можливий, але не обов’язково 100%, і залежить від поступок Індії, наприклад, зменшення закупівель російської нафти.

“Щодо Індії, ну, певний тиск буде. З боку США вже є, можливо, і Євросоюз може посилити цей тиск. Якщо Індія піде на певні поступки, наприклад, зменшить закупівлю російської нафти, вони ж її почали закуповувати тільки з 2022 року, коли росія ввела великі знижки. Ну, тоді санкцій не буде. Тому теж імовірність ведення високих мит проти Індії теж не дуже висока”, – вважає Фесенко.

Гра на відволікання уваги

Інший політолог, Олег Лісовий інтерпретує заклик Трампа як елемент тиску та пошуку винних за власну бездіяльність. Трамп обіцяв більше санкцій, але відтермінував їх.

“Це, як на мене, елемент тиску, оскільки Сполучені Штати обіцяли набагато більше вводити санкцій. І ті, що введені, Трамп відтермінував. Принаймні на 90 днів. Це елемент, як на мене, пошуку винного в тому, що не робить сам Трамп”, – заявив політолог.

Лісовий пояснює потенційні сценарії розвитку подій. Він бачить у цьому розрахунок на відмову ЄС, щоб Трамп міг виправдатися, або запрошення до діалогу про менші мита.

“Тобто він вводить таку опцію, яка є реалістичною до виконання в нинішній ситуації для Європи. І тут, може, є розрахунок на те, що Європа скаже, що ми цього не можемо зробити, тоді Трамп скаже – бачите, я ж їм пропоную, а вони не роблять. Або це буде запрошення до діалогу на цю тему. Не 100%, а, нехай, 50% у майбутньому”.

Лісовий також сумнівається в реалістичності пропозиції. Політолог пов’язує це з нездатністю Трампа впливати на війну:

“Тобто тут є два сценарії, але вони всі тривалі й не здаються, по-перше, мені тими, які є реалістичними. Це якась гра навколо нездатності Трампа впливати на ситуацію щодо війни”

Вплив на росію: гіпотетичний сценарій

Навіть якщо гіпотетично ввести мита, ефект для росії не буде швидким. Китай відповість контрзаходами, а санкції завжди потребують часу.

“Звичайно, що це дуже круто було б. Але давайте будемо реалістами навіть у такому моменті. Якщо Європа запроваджує 100% мита, то Китай також відповідатиме, і тоді знову почнеться або дискусія, або відтермінування”, – вважає Лісовий.

Він підкреслює, що санкції не діють миттєво, посилаючись на європейські пакети.

“Ну, будь-які санкції, вони не працюють сьогодні на сьогодні. Тобто все одно потрібен час, поки вони будуть запущені. Ось дивіться, навіть за пакетами, які Європа запроваджує, звучать статті, за якими вводяться, але потім із часом з’являється, що цей момент буде запроваджено наприкінці року, а цей момент буде за три місяці і так далі. На моментальну дію, я думаю, що не варто розраховувати.”

Висновок

Пропозиція Трампа щодо введення 100% мит на товари з Китаю та Індії виглядає як політична гра, спрямована на перекладання відповідальності, а не як реальний крок до посилення тиску на Росію. Обидва політологи сходяться на думці, що ймовірність реалізації таких заходів є низькою з огляду на економічну залежність США та ЄС від Китаю, а також складність торговельних відносин з Індією.

Ця заява радше підкреслює розбіжності між західними партнерами, ніж сприяє консолідації зусиль проти російської агресії. У нинішніх умовах експерти радять сприймати подібні ініціативи критично, аналізуючи їхній реальний вплив і мотивацію.

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз