Несвоєчасно подав декларацію – потрапив до Реєстру “корупціонерів”: юрист розкрив тонкощі е-декларування
28 Листопада 08:45
ЕКСКЛЮЗИВ
Національне агентство з питань запобігання корупції щороку проводить повні перевірки лише 0,15% від усіх поданих декларацій. Водночас, як свідчать дані НАЗК, кількість виявлених порушень, у тому числі кримінальних, зростає. Про що свідчить така статистика насправді і чому до Реєстру “корупціонерів” можна потрапити навіть за несвоєчасне подання декларації в інтерв’ю YouTube-каналу «Комерсант Український» пояснив експерт з антикорупційного права, адвокат Андрій Мазалов.
Як зауважує юрист, хоч на перший погляд показник у 0,15% здається мізерним, насправді це – не так. Фактично це свідчить про точкову роботу антикорупційної системи: перевіряють саме тих посадовців, чиї дані потрапили у «зону ризику».
“Невеликий відсоток перевірених декларацій ховає за собою колосальну роботу. Працівник НАЗК має перевірити всі реєстри, банківські рахунки, майнові та немайнові права, спосіб життя декларанта. Це точковість і ефективність системи, а не її слабкість”, – пояснює Андрій Мазалов.
Він також розповів, що за 10 місяців 2025 року НАЗК завершено 846 повних перевірок декларацій, і у 843 з них виявлені порушення. Це адміністративні, дисциплінарні та кримінальні правопорушення.
“58% перевірених декларацій містять ознаки корупційних правопорушень. У 13 деклараціях встановлено ознаки незаконного збагачення на суму понад 426 млн грн. Ще 24 задекларовані випадки – це необгрунтовані активи на понад 110 млн грн”, – зазначає юрист, нагадуючи, що у 2021 році частка таких порушень становила лише 19%, у 2024 – 48%.
Андрій Мазалов наголошує, що найпоширеніші порушення серед декларантів – це не приховані мільйонні статки, а звичайне несвоєчасне подання декларації. Це може бути пов’язано зі збоєм системи або перебуванням людини у зоні бойових дій. Але найчастіше, це пов’язано з людським фактором, каже юрист.
“Людина просто забула подати декларацію – і отримує протокол, штраф і автоматичне внесення до Реєстру корупціонерів. Після цього роботодавець зобов’язаний застосувати дисциплінарні заходи, аж до звільнення. А запис у реєстрі закриває шлях до державної служби на три роки і ставить репутаційне клеймо на все життя”, – пояснює він.
Як писав «Комерсант Український», лише близько 20% із понад 1,6 тисячі повідомлень про корупцію, які українці подали до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) від квітня до жовтня 2025 року, стали підставою для подальших дій.
У НАЗК пояснюють, що більшість звернень не дають підстав для дій, бо:
- порушені питання виходять за межі повноважень агентства — наприклад, належать до компетенції НАБУ, ДБР чи поліції;
- немає конкретних фактів або доказів, лише припущення;
повідомлення стосуються осіб приватного сектору, на яких не поширюється антикорупційне законодавство; - розбіжності в деклараціях не перевищують поріг у 150 прожиткових мінімумів;
- або ж сплив строк давності — найчастіше у випадках із деклараціями, поданими до 2023 року.
