Невикористані кредити та порушення: що виявив аудит Надзвичайної кредитної програми відновлення України
19 Листопада 21:21
Рахункова палата оприлюднила результати масштабного аудиту Надзвичайної кредитної програми відновлення України, який охопив 2019–2024 роки. Перевірка засвідчила системні порушення під час виконання будівельних робіт у межах державних субпроєктів — від затримок і непрозорих тендерів до зайвих витрат на десятки мільйонів гривень, передає «Комерсант Український».
Що перевіряли
Аудит стосувався 240 субпроєктів програми, у межах яких фінансувалася відбудова об’єктів соціальної та критичної інфраструктури. Детально аналізувалися 25 проєктів, переважно розташованих поза зоною бойових дій.
Перевірка встановила, що строки будівництва часто переносилися через несвоєчасні коригування проєктної документації, а значна частина робіт — пролонгована до 2025–2026 років.
У чому порушення
За дев’ятьма субпроєктами аудитори зафіксували порушення при прийманні та оплаті будівельних робіт на понад 106 млн грн.
За оцінкою Рахункової палати:
- місцеві громади вже зазнали збитків на понад 66 млн грн;
- у низці випадків оплата робіт та технагляду здійснювалася незаконно;
- підрядники отримували кошти без належного тендерного контролю та перевірок вартості матеріалів.
Наприклад, у Бучі неправомірно оплатили роботи і технагляд на понад 17 млн грн, а у Вишгороді збитки місцевого бюджету від таких рішень сягнули більш як 38 млн грн.
Водночас частина закупівель здійснювалася без належного аналізу ринку, що призвело до неекономного використання ще понад 5 млн грн.
Слабкий контроль і бюрократія
Аудит також свідчить про недостатній контроль з боку центральних органів. Попри погодження платежів у Мінфіні та Мінрозвитку, це не завадило оплаті робіт з порушеннями.
Серед системних проблем:
- неповні дані про проєкти в електронній системі DREAM;
- відсутність штрафних санкцій за затримки;
- нерегулярна звітність бенефіціарів, яку центральні відомства не вимагали;
- повільна координація між департаментами після реорганізації Мінрозвитку.
У результаті на рахунках Мінфіну залишалися значні невикористані кошти позики, за які держава змушена була сплачувати відсотки. Лише у 2024 році Україна заплатила 1,4 млн євро за обслуговування 34,8 млн євро, які так і не використали вчасно.
Рахункова палата вбачає в окремих діях посадовців ознаки кримінальних правопорушень та обіцяє передати матеріали до правоохоронних органів.
Аудитори наполягають, що підвищення прозорості, впорядкування тендерних процедур, обов’язкова звітність через DREAM та краща координація міністерств можуть суттєво знизити ризики втрат та прискорити темпи відбудови.
