Німеччина – проти конфіскації російських коштів, бо боїться позовів за Другу світову
29 Квітня 2024 11:24
Однією з ключових причин, чому Німеччина відмовляється від ідеї конфіскації заморожених російських коштів, є побоювання, що це спровокує низку позовів до неї щодо компенсації за збитки у Другій світовій війні. Про це пише The Wall Street Journal, передає Комерсант український 
Німеччина є однією із найзапекліших супротивників спроб конфіскувати деякі з майже 300 мільярдів доларів активів російського центрального банку, які були заморожені на початку війни росії проти України. Німеччина побоюється, що конфіскація, а не заморожування коштів, може створити прецедент і надихнути на нові позови проти них за злочини часів Другої світової війни.
Ці побоювання ставлять під сумнів ймовірність втілення ініціативи. США та Великобританія кажуть, що її успіх має вирішальне значення для перемоги України, але є мало шансів на прогрес без ширшої європейської підтримки. Адже дві третини російських грошей знаходяться в європейських розрахункових палатах.
Однак після двох років війни Німеччина лише підтримала використання надприбутків для фінансування української армії. Париж, Рим і Європейський центральний банк також вагаються, чи заволодіння резервами не вдарить по міжнародній довірі до євро та одновалютних активів.
Країни G7 розділилися щодо того, чи варто конфіскувати російські активи, а Японія, яка стикається з власними вимогами про відшкодування з боку Південної Кореї та інших сусідів, виступає проти цього кроку. Міністерство закордонних справ Японії заявило, що продовжить обговорювати це питання зі своїми партнерами з G7.
Вимоги щодо подальших репарацій за Другу світову війну досі переслідують Німеччину. Польща вимагає від Берліна 1,3 трильйона доларів компенсації з 2022 року, тоді як Греція з 2019 року вимагає понад 300 мільярдів доларів.
Німеччина каже, що її початкові післявоєнні платежі та договір 1990 року, який закріпив кордони країни після її возз’єднання, врегулювали це питання. Тодішній Радянський Союз і США були підписантами договору. Польща, Греція та Італія не були залучені.
У 2004 році, коли Польща приєдналася до Європейського Союзу, Берлін погодився не підтримувати претензій до Варшави з боку мільйонів німців, вигнаних і позбавлених майна. Польща, у свою чергу, відмовилася від компенсаційних вимог. Але це питання залишилося чутливим.
«Коли ми говоримо про катів, жертви, покарання, страждання… ми вимагаємо не лише пам’яті, не лише правди. Ми вимагаємо компенсації»,
– сказав тодішній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на 84-ту річницю вторгнення Німеччини.
Тому тепер Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє особам подавати позови проти держав в іноземних судах і що державні активи захищені від арешту. Порушення цього принципу у випадку росії підірве давню правову позицію Німеччини, заявили представники Берліна.
У МЗС росії заявили, що конфіскація російських активів буде «піратством 21 століття». Деякі російські чиновники попередили, що росія вдарить у відповідь.
Тим часом Президент США Джозеф Байден підписав закон, який дозволяє його адміністрації конфіскувати російські суверенні активи під юрисдикцією США. За словами представників Конгресу, США володіють російськими активами на суму від 5 до 6 мільярдів доларів.
