Нові правила ядерної гри: як Україна готується до впровадження ММР
31 Жовтня 15:49
РОЗБІР ВІД 
В Україні планують дозволити будівництво приватних атомних станцій, у яких використовуються виключно малі модульні реактори (ММР) для виробництва електричної та/або теплової енергії як товару. Зводити приватні міні-АЕС зможуть не лише українці, а й іноземні громадяни. Які зміни народні депутати пропонують до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо основ упровадження малих модульних реакторів в Україні», дізнавався «Комерсант Український».
Чинне ядерне законодавство України розроблялося для великих енергоблоків АЕС радянського типу потужністю 1000 МВт і більше, тому воно не враховує особливостей малих модульних реакторів (ММР) — їх модульну структуру, меншу потужність (10–300 МВт) та інші вимоги до безпеки, ліцензування й інтеграції в енергосистему, йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту. Відсутність у законодавстві положень про ММР не дозволяє:
- спростити ліцензування будівництва;
- розміщувати реактори на промислових майданчиках або у зонах відновлення ТЕС/ТЕЦ;
- залучати приватних інвесторів до сектору малої ядерної генерації.
Необхідно створити правові умови для участі приватних компаній у будівництві та експлуатації ММР під державним наглядом і з дотриманням усіх вимог ядерної та радіаційної безпеки. Це дозволить залучити інвестиції, прискорити відновлення енергетичної інфраструктури та знизити залежність від імпорту викопного палива.
Приватним міні-АЕС відкривається шлях
Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та пов’язаних актів, щоб:
- оновити визначення експлуатуючої організації (оператора): для приватних ММР оператором є власник, для державних — призначається Кабінетом Міністрів України; при цьому зберігається обов’язкове ліцензування без державної монополії;
- закріпити право власника ММР не бути оператором (якщо експлуатація передається професійній компанії), що спрощує фінансування та розподіл ризиків;
- спростити вибір майданчика, скасувавши вимогу подавати три альтернативні варіанти;
- дозволити переобладнання майданчиків ТЕС/ТЕЦ під ММР за умови дотримання норм безпеки та проведення екологічної експертизи;
- зняти монополію держави на паливо для ММР, зберігши контроль за поводженням із відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами.
Прийняття закону дозволить:
- створити нормативну базу для ліцензування та будівництва ММР;
- розвивати державно-приватне партнерство у сфері малої ядерної енергетики;
- прискорити відновлення енергетичної інфраструктури;
- зменшити залежність від імпорту газу та вугілля;
- виконати міжнародні зобов’язання щодо декарбонізації та інтеграції в ринок ЄС;
- створити нові робочі місця.
Реалізація закону зміцнить енергетичну стійкість і незалежність України, збільшить виробництво електроенергії АЕС, забезпечить гнучкість енергосистеми за стандартами ENTSO-E, допоможе зберегти стабільні тарифи та підвищить експортний потенціал. Також це сприятиме зростанню доходів бюджету та виконанню кліматичних зобов’язань України.
В Україні ММР з’являться не скоро
Ідея побудови ММР в Україні — чудова, але до її реалізації ще дуже довгий шлях, вважає голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Малі реактори лише розробляються і не запущені у масове виробництво.
«Це дуже перспективний напрям, безумовно. І нам він би дуже допоміг. Але з 2023 року лише розробляється близько 80 проєктів модульних реакторів. Перші модульні реактори, а точніше їхні прототипи, з’явилися у РФ і Китаї. Але навіть якби уже було запущено серійне виробництво ММР, то все одно — це великі строки від виготовлення до встановлення та запуску», — підкреслює Олег Попенко.
Крім того, якщо говорити про безпеку, то під час бойових дій їх так само можна обстрілювати — можуть бути пошкоджені трансформатори. Тому навіть якщо сьогодні постало б питання про встановлення таких ММР в Україні, інвестори могли б не наважитися. Натомість після завершення воєнних дій ММР можуть стати гарною підмогою, адже енергосистема країни серйозно постраждала. Недарма у Верховній Раді хочуть розширити енергоринок і дозволити приватним інвесторам виробляти та продавати електроенергію.
«Розрахунок робиться на те, щоб відкрити ринок енергоресурсів, у тому числі й для іноземного капіталу. І це правильно, тому що інвестиції нам знадобляться», — наголосив Олег Попенко.
Лише два ММР уже працюють на повну потужність
Фактично ММР — це нове покоління ядерних енергоблоків, яке може виробляти електроенергію, тепло, водень або опріснену воду. Вони здатні замінити вугільні ТЕС і ТЕЦ без збільшення викидів CO₂, забезпечувати енергією віддалені регіони та промислові зони, а також залучати приватні інвестиції завдяки модульній конструкції та нижчому порогу входу.
Середня вартість ММР — від $1,5 до 6 млрд, залежно від потужності та технології, що робить їх привабливою альтернативою для швидкого розгортання чистої енергії. Заводське складання скорочує строки будівництва — 3–5 років замість 8–10 для традиційних АЕС.
На сьогодні працює плавуча атомна станція з двома реакторами KLT-40S (~35 МВт електричних) «Академік Ломоносов» (Росія, Чукотський автономний округ). Станція почала комерційну експлуатацію у травні 2020 року.
Також введено в комерційну експлуатацію високотемпературний газоохолоджуваний модульний реактор (HTGR) у Китаї, на майданчику Шидао-Бей (провінція Шаньдун) — у грудні 2023 року. Це один із перших прикладів ММР такого типу у світі.
Авторка: Алла Дуніна
