Нинішня зима стала одною з найхолодніших за останні 35 років: як перезимували озимі культури
23 Лютого 14:03
РОЗБІР ВІД 
«У природи немає поганої погоди». Чимало аграріїв, які нині оцінюють стан своїх посівів, з цим твердженням можуть не погодитись. Як озимі культури на українських полях пройшли зимові випробування – з’ясовував «Комерсант Український».
Морози, які Україна пережила останнім часом, критично не вплинули на майбутній врожай, ситуація є контрольованою. Такою оцінкою поділився днями заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
«Попередні результати моніторингу стану озимих не дають підстав говорити про масштабні втрати. В окремих господарствах, переважно у центрально-південно-східних регіонах, де був недостатній сніговий покрив або утворювалася льодова кірка, може виникнути потреба в частковому пересіві. Водночас про проблему національного масштабу не йдеться», – заявив посадовець в інтерв’ю одному з телеканалів.
Нинішня зима багатьом запам’ятається особливо сильними морозами. Але, як пояснюють фахівці, визначальним для озимих є не сам фактор морозу, а те, яким був сніговий покрив, наскільки глибоко промерз ґрунт і, звичайно, в якому стані зустріли зиму посіви озимих культур. У різних регіонах ці фактори можуть різнитись.
Приміром, на Одещині з сівбою минулої осені через погоду затримались. Як результат, не всі рослини на полях встигли належно розвинутись та загартуватись і були більш вразливими до холоду. До того ж, в південних областях не було стійкого снігового покриву. В центральних та західних областях країни ситуація більш оптимістична. Розповідає Віктор Гончаренко, голова Асоціації фермерів та землевласників Черкаської області.
«На сьогоднішній день те, що я бачив, коли зійшла льодова кірка, то посіви переважно перезимували. Думали, що картина буде гіршою. Хоча кілька днів тому знову випав сніг, можливі дощі і наша пшеничка ще може опинитись під льодовою кіркою. Остаточно зробити висновок – як перезимували посіви – можна буде десь наприкінці березня чи навіть у квітні», – констатує аграрій.
Як пояснює Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру, однією з особливостей нинішньої зими було те, що спостерігався стійкий зимовий режим погоди, тобто увесь час, за винятком хіба що декількох не дуже інтенсивних відлиг, утримувалися від’ємні температури повітря – не тільки нічні, але й середньодобові. А ще ця зима відзначилась сильними морозами. Хоча, як наголошує Тетяна Адаменко, в рейтингу найхолодніших зим, якщо рахувати з 1991-го року, нинішня зима посідає лише п’яте місце.
«Ще холодніше, набагато холодніше, було саме в 91-му році. Потім 2003 та 2005 роки, і найхолодніша та найближча до нас холодна зима, це в 2012-му році. І це саме та зима, коли відбулось найбільше за останні 20 років вимерзання озимих культур. Саме в 2012-му році. І саме у лютому. Тоді не було снігу в південних та центральних областях і Україна втратила до 30% озимини. У той же час захід, північ і навіть центр були вкриті надійним сніговим покривом. А от там, де його не було, це була Дніпропетровщина, це була Запорізька область, Херсонська область. Там, де не було зовсім снігу або менше 5 см висота снігового покриву, то там відбулось вимерзання», – пояснює фахівчиня.
Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко не випадково так детально згадала зиму 2012 року – нині картина схожа.
«В цьому році захід, північ і частина центральних областей, наприклад, Черкаська, північний схід, Сумська теж наполовину, вони вкриті надійним сніговим покривом. Тобто рослини прекрасно перезимували, тому що вони з осені були в доброму стані, гарно розвинуті, з високою морозостійкістю, так що там проблем взагалі не буде. А от що стосується таких областей, як Кіровоградська, Полтавська, південні області, то там сніг то утворювався, то сходив, там були відлиги, потім дощі спостерігалися, які з’їдали сніговий покрив. Тобто там не було такого стійкого снігового покриву, як, наприклад, на заході, на тій же Житомирщині, де наприкінці грудня випало до 40 см снігу і потім там залишалось 30-39 см снігу, тобто достатньо багато. А от південь і центр – там міміграція снігового покриву була – то більше, то менше. Тобто ці області, вони викликали і викликають у нас занепокоєння», – наголошує фахівчиня.
Тетяна Адаменко також пояснює, що для озимих культур важливо не скільки градусів у повітрі, а скільки градусів в ґрунті на глибині десь 3 сантиметри, тобто там, де знаходиться коренева система.
«Шкідливі для культур зниження температур – це нижче мінус 15. Таких знижень було 2-3 за всю зиму. Тобто, знову ж таки, не можна говорити, що будуть якісь значні збитки. Можливі лише локальні якісь проблеми. Це ще одна особливість нинішньої зими, що не було значного, глибокого промерзання ґрунту. Від цього також залежать весняні процеси і те, наскільки швидко буде волога засвоюватись ґрунтом. Тобто через промерзання грунту при активних весняних процесах, можливий застій води, можливо, вимокання посівів. Але це все, знову ж таки, буде мати локальний характер», – вважає фахівчиня.
Основні озимі культури, які вирощуються в Україні – це пшениця, ріпак, ячмінь, жито. Рівень морозостійкості у них різний. Найбільш стійким до морозу є жито, але, як розповідає Тетяна Адаменко, його сіють небагато – на півночі.
«Що стосується центральних областей і південних, то тут більше ячмінь озимий, який не дуже морозостійкий. Проте там і такого зниження температури, як на півночі, до мінус 27-30 градусів, зі снігом, не було. Там ми вважаємо і розрахунки показують, що все обійшлося – за винятком якихось локальних пошкоджень. Тобто це перш за все ячмінь і це, звичайно, ріпак, який найменш морозостійкий з усіх озимих культур. Хоча багато залежить і від того, в якій стадії вони увійшли в зиму, наскільки вони підготовлені були до зими. І, до речі, саме цього разу можна сказати, що був прекрасний стан посівів, зрідженість невелика, посіви розвинені, пройшли загартування і були готові до перезимівки. Тобто втрати будуть, але вони будуть локального характеру. Пшениця також прекрасна, вона морозостійка», – зазначає фахівчиня.
Вона також розповіла, що на деяких полях все ще зберігається льодяна кірка, яка, якщо тримається днів 10, то може також зашкодити посівам. Словом, погода ще може підготувати сюрпризи. Власне, тому фахівці і не поспішають з остаточними висновками. Продовжує Віктор Гончаренко, голова Асоціації фермерів та землевласників Черкаської області.
«Дуже часто буває так, що цілу зиму стоїть пшениця гарна, нормальні всі проби, а у березні посіви гинуть. Приміром, були такі випадки, якщо пшениця потрапляє під льодову кірку у щільний полон, то вона за три тижні, за місяць, практично, може задихнутись. Інший варіант – буває, коли в березні все замерзло, а потім розтануло, то йдуть процеси деформації ґрунту і воно рве корінці, коренева система гине. Або ще. Зараз, можна в інтернеті побачити, що на полях утворилися такі собі озерця. Тобто спочатку земля замерзла, увійшла в осінь і зиму, а зараз все розтануло і вода заполонила поля. Великі площі зараз під підтопленням. І далі буде залежати багато від того, як земля розмерзатиметься. Якщо розтане ґрунт, і ця вода увійде в ґрунт, то тут буде легша картина. Якщо посіви залишаться в полоні – чи під водою, чи під льодом – на довгий період, то, звичайно, що втрати будуть», – зазначає аграрій.
Перші ж більш-менш точні та об’єктивні висновки щодо стану озимих, за словами Тетяни Адаменко, можна буде зробити на початку березня – тоді відновиться вегетація рослин, поля позеленіють і вже по факту можна буде говорити про те, як перезимували і ріпак, і ячмінь, і пшениця.
Автор: Сергій Василевич
