Обхідні схеми для переказів у понад 150 тис.грн: чи можна довіряти криптогаманцям
9 Вересня 2024 16:49
РОЗБІР ВІД 
Від 1 жовтня в Україні діятимуть ліміти на р2р-перекази до 150 тис. грн. Як наголосили в НБУ, таке обмеження буде діяти, доки банки не посилять власні системи фінансового моніторингу.
В інтернеті вже зараз зʼявилося багато пропозицій як обійти обмеження від Нацбанку.
Телеграм-канали, зокрема, рекламують так звані криптогаманці з нібито підключенням до Google Pay/Apple та денним лімітом у 5000€ та відсутністю фінмоніторингу. В ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло розповів, що співпраця з такими гаманцями може бути небезпечна.
“Це так званий квазібанк. Ви перераховуєте туди гроші, потім вони вже перераховують їх вашому контрагенту. В цьому випадку гарантія на можливість розрахунку нічим не підкріплюється і залежить лише від добросовісності й фінансової стійкості цієї схеми”, – розповів експерт.
На думку Ярослава Жаліла, різноманітні обхідні шляхи, які будуть стосуватися лімітів на р2р-перекази з’являтимуться і надалі.
“Якщо йдеться про обмеження р2р, то обмежити розрахунки умовно в режимі купівлі й тд ми не можемо по суті, бо завжди знайдеться якийсь субститут, який допоможе “обійти” ці обмеження. В умовах фінансової транспарентності та диверсифікованих фінансових потоків, коли можливостей так чи інакше спрямовувати кошти багато, контроль за якимось одним параметром малопродуктивний. Цей контроль може ускладнювати сам процес, але в жодному разі він не припинить бажані грошові потоки”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
На його думку, в Україні взялися за контроль фінансових потоків громадян, бо влада намагається зайнятися облікуванням всього бізнесу в Україні.
“Чому на грошові потоки так насіли? Тому що вони можуть обслуговувати необлікований бізнес: інтернет-магазини чи інші приватні компанії. Є намагання все оподаткувати, бо це все великий бізнес”, – повідомив він.
Насправді питання контролю за грошовими потоками не є суто українським. Наразі ця тема актуальна чи не для всього світу.
“Це не лише питання України, це питання на рівні ЄС. Зокрема, в Євросоюзі створюються нові структури, заплановано посилення контролю стосовно рухів коштів, які потенційно можуть використовуватися для фінансування тероризму, наркотиків і тд. Тобто питання фінмоніторингу, спостереження за рухом коштів — це не наш винахід. Все в рамках загальних міжнародних зобов’язань”, – розповів Ярослав Жаліло.
Однак головне питання реального, а не номінального забезпечення контролю і цього можна досягти лише ухвалюючи комплексні, а не точкові рішення.
“Мені здається, що тут не треба покладатися на якісь такі окремі обмеження, по типу обмежень р2р, а зайнятися питанням функціонування інтегральних систем, які просто відстежують фактично рух коштів по певному конкретному контрагенту.
Якщо кошти рухаються будь-яким безготівковим способом, вони в будь-якому разі залишають цифровий слід. За цим цифровим слідом, використовуючи мінімальні технології обробки інформації і її агрегації можна відстежити всі рухи. Як то кажуть — була б на це політична воля. Я думаю, що саме такі системи мають функціонувати й далі вже треба виокремлювати ті операції, які очевидно видаються підозрілими й зрештою ведуть до небажаних контрагентів”, – повідомив Жаліло.
Зазначимо, що ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб “з карти на карту” буде діяти з 1 жовтня на пів року.
Обмеження стосуватиметься лише вихідних переказів за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Такі обмеження не застосовуватимуться до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження.
Крім того, ліміти не діятимуть у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та щодо переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуватимуться.
Як повідомляє Нацбанк, метою запровадження лімітів є боротьба з «дропами» – людьми, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Такі рахунки використовують як «транзитні» для переказу та «відмивання» незаконних коштів.
За даними НБУ, через картки «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік.
Автор — Альона Капліна
