Одна з найбільших сировинних галузей росії опинилася на межі фінансового краху
28 Червня 2024 05:00
Вугільна промисловість росії, яка є однією з найбільших сировинних галузей економіки країни і включає понад 30 монопрофільних міст та забезпечує роботою 650 тисяч людей (враховуючи суміжні підприємства), стрімко наближається до глибокої кризи. Про це пише російське видання The Moscow Times, передає «Комерсант Український»
За даними Росстату, у січні-квітні 2024 року сальдований прибуток у секторі видобутку вугілля обвалився на 93%, або майже в 15 разів. Менше половини компаній галузі завершили перші чотири місяці 2024 року з прибутком, хоча рік тому таких було дві третини. Їхній сумарний фінансовий результат скоротився втричі – до 72 млрд рублів.
Кожна друга компанія, згідно з офіційною статистикою, стала збитковою (52,4%), причому їхні сукупні втрати за чотири місяці досягли 58 млрд рублів. В результаті сальдований прибуток вугільників за січень-квітень склав лише 14,3 млрд рублів – майже на 200 млрд менше, ніж за той самий період роком раніше.
Відрізані санкціями від західних ринків вугільні компанії стрімко втрачають покупців у країнах, які Кремль називає “дружніми”. За підсумками першого кварталу експорт російського вугілля просів на 13%, а в березні спад сягав 17%, підрахували експерти Центру цінових індексів (ЦЦІ) Газпромбанку. Щомісяця вугільники втрачали близько 3 млн тонн експорту, а ціни на російське вугілля обвалилися до 3-річного мінімуму:
- $95 за тонну в портах Далекого Сходу (-6% з початку року);
- $72 за тонну в Тамані (-13% з початку року);
- $61 в портах Балтійського моря (-14%).
Індія, на яку припадає близько третини російського вугільного експорту, за березень-травень скоротила закупівлі на 22%, до 6,76 млн тонн, згідно з підрахунками консалтингової компанії Bigmint. Також упав експорт до Туреччини, Південної Кореї та Японії.
Вугільна промисловість наближається до “тяжкої кризи”, попереджала в квітні комісія Держради з енергетики. За її оцінками, галузь перебуває в стані касового розриву (коли надходження платежів менші, ніж відтоки з рахунків), а до кінця року її негативний грошовий потік досягне 450 млрд рублів.
Додаткових проблем вугільним компаніям додав Китай: найбільший покупець російської сировини ввів імпортні мита на вугілля, які не поширюються на інших постачальників – Індонезію та Австралію, що входять до зони вільної торгівлі з КНР.
У той час як доходи вугільників падають, витрати тільки зростають, скаржився в квітні губернатор Кузбасу Сергій Цивільов. Собівартість вугілля, за його словами, зросла на 30% через збільшення витрат на імпортне обладнання, тарифів на залізничні перевезення, вартості оренди вагонів, перевалки в портах, фрахту та страхування морських суден, а також витрат на обслуговування кредитів через різке підвищення ключової ставки ЦБ.
Ця ситуація демонструє глибокі проблеми в одній з ключових галузей російської економіки та може мати серйозні наслідки для загального економічного стану країни.
