Олексій МАРТИНЕНКО: “Коли я бачу, як діти тренуються в укриттях, то усвідомлюю, наскільки ми сильні та непереможні”
24 Вересня 2024 17:22
СПЕЦПРОЄКТ
Дитячий спорт, який активно розвивається у межах роботи цілої приватної мережі освітніх закладів – такий приклад роботи, навіть в умовах війни, має українська столиця. «Академія спорту А+» у Києві розвиває сьогодні паралельно понад 10 спортивних секцій, об’єднує понад 65 дитячих команд та прищеплює любов до спорту і здорового способу життя понад 800 своїм вихованцям. Про те, як вдалося відновити роботу під час війни, коли приходять високі спортивні результати та де шукати відданих дитячому спорту спонсорів у межах спецпроєкту видання «Комерсант Український» “Дитячий спорт: бізнес, який не можливий без…” розповів керівник приватної спортивної школи «Академія спорту А+» освітньої мережі А+ Олексій Мартиненко.
Пане Олексію, формат роботи “Академії спорту А+” передбачає активний паралельний розвиток кількох і абсолютно різних видів спорту. Гімнастика, футбол, карате, баскетбол і навіть шахи. Багатовекторність у вашому випадку це відповідь на запит клієнта чи більше створення ініціативної пропозиції, від якої вже дітям та їхнім батькам згодом важко відмовитися?
Дійсно, ми багатовекторні, у нас сьогодні працює понад десять спортивних секцій з різних видів спорту. Але так було не завжди. Свого часу ми починали з 2-3 спортивних секцій. І з часом, з вікриттям нових шкіл, з додаваням нових клієнтів, ми розуміли, що є запит батьків на бойові мистецтва, на складно-координаційні види спорту або, навіть, на фанові секції видів спорту. Тож ми прислуховувалися до запитів і відкривали нові секції. Все це супроводжувалося пошуками тренерів – фанатів своєї справи. Ми завжди зважували, чи підходить наша інфраструктура саме до того чи іншого виду спорту. Це перше.
Друге: я хочу сказати, що філософія нашої мережі – наука, творчість і спорт. Тобто спорт є одним з головних напрямків для нас. А тому наше бачення полягає в тому, що чим більше ми можемо запропонувати видів спорту нашим дітям, тим краще вони зможуть себе проявити та реалізувати.
Діти – усі різні. Відповідно, ми прагнемо мати в арсеналі пропозиції для розвитку максимальної кількості їхніх персональних можливостей: виходячи з уподобань, прагнень та фізичних особливостей, зокрема. На мою думку, в таких закладах як наш, головне – гармонійно поєднувати запит клієнта і ті можливості, які ми можемо запропонувати.
Скільки дітей ви сьогодні охоплюєте роботою своїх секцій та як обираєте тренерів, яким вдається реально закохувати у спорт підростаюче покоління?
Станом на літо 2024 року у нашій спортивній мережі А+ на всіх локаціях в Києві спортом займаються понад 800 дітей. Це дуже велика цифра, яка вражає. Хоча колись неймовірною нам здавалася кількість у 300 дітей, потім у 400…
Працюємо ми десь за десятьма напрямками. Маємо приблизно 65-70 спортивних колективів. Це ті команди, які тренуються щоденно, виступають на змаганнях та здобувають нагороди.
Як ми обираємо тренерів? Відверто скажу, зараз, на жаль, ситуація з кадрами важка. І в Києві, і в Україні в цілому. Знаходити вмотивованих людей дуже не просто: людей які поділяють сучасні методи тренування, європейські підходи до тренувань, які не кричать на дітей і не використовують нецензурну лексику. А такі проблеми в окремих закладай й досі існують. На жаль…
Але ми невпинно шукаємо. І завжди знаходимо. Також маємо вже практику підготовки власних тренерів. У нас такий приклад з черлідингом. Бо знайти готового фахівця з цього виду спорту практично неможливо. Відповідно, наші чинні тренери розробили програму підготовки і вже успішно передали свій досвід колегам.
Обираючи тренера, ми завжди зважаємо на його особистісні якості. Адже закохувати у спорт можуть лише ті люди, які самі у нього закохані. І, знаєте, таких фахівців дуже важко обмежити в часі. У нас у школі, наприклад, часто можна спостерігати, як заняття продовжуються, попри те, що час тренування вже завершився.
Академія А+ розвивається вже багато років. Ясно, що бізнес-результати, зокрема, і в секторі дитячого спорту, досягалися поступово. Як позначилася війна і чи вдалося повернутися до показників довоєнного періоду? Завдяки чому?
Дійсно, ми розвивалися до 2020 року досить швидкими темпами. І наші спортивні команди брали участь у всеукраїнських турнірах. І на 2022 рік ми мали великі плани. Ми вже виходили на рівень міжнародних змагань. Наші команди брали у участь у міжнародних турнірах. Це наша баскетбольна команда «Акули», наші гімнастки. Команди виїжджали в Люксембург, Польщу, Угорщину, Туреччину. 24 лютого 2022 року, чітко це пам’ятаю, я мав купувати квиток на рейс Київ-Барселона і супроводжувати нашу футбольну команду, яка відправлялася на міжнародний футбольний фестиваль.
Війна внесла свої корективи. Перші тижні після початку війни ми взагалі не розуміли, що відбувається. Тоді наша генеральна директорка і натхненниця мережі А+ Тетяна Шаповалова зібралася з думками, і ми почали потрошки виходити зі стану шоку. Дуже швидко запустили онлайн-школу та онлайн-тренування. Почалися онлайн-заняття з шахів, потім з черлідингу, гімнастики. Хоч це і звучить дивно, але, дійсно, тренери виходили онлайн, і діти долучалися до тренувань з різних куточків України, з підвалів, укриттів, з-за кордону. Це було потрібно і їм, і нам.
Звісно, наші показники з точки зору бізнесу впали. Якщо казати направду, то нам довелося починати все з нуля. Щойно у Києві з’явилася змога відновлювати освітній процес, ми почали це робіти. Це було, як зараз пам’ятаю, 11 квітня. Я тоді повернувся до Києва, ми почали спілкуватися з усіма тренерами, з’ясовувати хто де, контактували з батьками, дітьми. Перші тренування відновили за мінімальною вартістю у 100 грн. І до нас їхали дітки з усього Києва.
З квітня по вересень відбувалося це поступове відновлення команд, секцій, системних тренувань. Звісно, ми втратили багато тренерів, які виїхали, дітей, що теж виїхали з Києва. Орієнтовно, мова десь про 70%. Це все нові клієнти, які не займалися у нас до війни.
Та головне, що сьогодні ми маємо набагато більше дітей по кількості, ніж мали і до «ковіду», і до війни.
Яким чином це відбулося? Завдяки вірі та відданості своїй справі. Шляхом розуміння того, що ми не можемо зупинятися і повинні розвивати дитячий спорт. Нас не має зупиняти війна. Ми маємо ставати тільки сильнішими і витривалішими. І коли я бачу, як в укриттях діти тренуються під час сирен, то дуже добре усвідомлюю, наскільки ми реально сильні та непереможні.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Сила бренду. Як працює на прикладі вашої школи? Які маєте непорушні правила щодо її збереження та розвитку? Адже у спорті з дітьми є ще такі надважливі категорії, як індивідуальний підхід, довіра, безпека, підтримка. А там, де більший колектив, то набагато важче контролювати всі процеси.
У нас є кілька непорушних правил для збереження та розвитку. По-перше, мова про місію, візію та корпоративні цінності. Вони повинні бути у кожному бізнесі.
Якщо ми говоримо про спортивну школу А+, то у нас головна місія – це змінювати ставлення до національної освіти і спорту, створювати інноваційний спортивний простір для наших спортсменів і виводити якість спортивної освіти на міжнародний рівень.
Наша візія: школа академії А+ – це лідер серед спортивних закладів для дітей, серед ДЮСШ і приватних закладів, а також визнаний учасник міжнародної спортивної спільноти. Ми до цього рухаємося, і маємо в цьому успіхи.
І обов’язково корпоративні цінності, що об’єднують усіх наших співробітників, тренерів, викладачів. Це чесність, порядність, відповідальність, ефективність, професіоналізм, репутація, корпоративний стиль і обов’язково патріотизм. Тому все це нас об’єднує і надихає рухатися тільки уперед.
За цими словами – реальне ставлення до членів нашої великої команди. Ми дуже цінуємо тренерів, у яких горять очі. І наша команда з баскетболу – чудовий приклад у підтвердження цього. Коли команда лише сформувалася, то не мала перемог. І тренер тоді відверто пояснював потребу в часі, щоб навчити не перемагати, а грати, навчити їх бути командою, навчити допомагати один одному. Ми запаслися терпінням і чекали. Згодом ця робота тренера дала результат. Наші діти стали чемпіонами України.
Надійні спонсори й пошук довгострокових партнерів. Це ті питання, які нагальні для кожної дитячої команди. Які способи (канали) їх залучення, з вашого досвіду, працюють краще, а від яких варто відмовитися?
Скажу чесно. Найкращий канал пошуку спонсорів – це батьківські чати і батьки. Саме батьки, яким цікаве життя команди. І коли вони вже бачать, що команда дійсно готова до високих спортивних результатів, то вони допомагають у пошуку спонсорів, і деякі самі стають меценатами. Ми дуже дякуємо їм за це.
У нас є хороший приклад нашої баскетбольної команди, яку збирали на Європейську юнацьку баскетбольну лігу всіма батьками та всім Києвом. Буквально збирали гроші і донати на поїздку, бо ми прагнули підняти прапор України на міжнародній спортивній арені. Нам це вдалося. Команда посіла третє призове місце. Всі були “в шоці” та дуже щасливими.
Також ми прагнемо залучати бізнес до спонсорства дитячих команд. В Україні є бізнеси, які інвестують у розвиток дитячого спорту. На нашому прикладі, мова про представників ІТ-сфери. Я щиро вірю, що все більше підприємців в Україні будуть розуміти важливість підтримки саме дітей і будуть теж отримувати задоволення через причетність до все нових і нових перемог наших спортсменів на світових аренах.
У пошуку партнерів для дитячих секцій немає поганих шляхів, я вважаю. Треба говорити про це, питати у бізнеса, пропонувати, заохочувати. І тоді однодумці обов’язково знайдуться.
“Дитячий спорт: бізнес, який не можливий без…”: спецпроєкт від “Комерсант український”
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
