Омбудсмени проти насильницької мобілізації: ТЦК чекають зміни
7 Серпня 18:38
РОЗБІР ВІД 
З 1 вересня 2025 року всі працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) в Україні будуть зобов’язані використовувати бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток.
Рішення нового міністра оборони Дениса Шмигаля збіглося з нещодавньою критикою на адресу військових ТЦК з боку омбудсменів. Насамперед йдеться про застосування сили щодо військовозобов’язаних та обмеження їхньої свободи. Наскільки ефективними будуть нововведення та що зміниться після заяв омбудсменів, з’ясовував «Комерсант Український».
За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, відеофіксація перевірки документів або вручення повісток має забезпечити прозорість та законність роботи груп оповіщення, а також захистити права як громадян, так і самих працівників. Адже в разі порушення правил відеофіксації передбачена дисциплінарна відповідальність.
В Україні знову посилюється контроль за ТЦК: що цьому передувало
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Офіс омбудсмена уважно реагує на всі повідомлення про можливі порушення прав людини під час мобілізаційних заходів з боку представників ТЦК та СП. Йдеться про незаконне утримання, обмеження свободи, застосування фізичної сили та інші неправомірні дії. Лубінець запевнив, що кожен випадок ретельно перевіряється.
Підкреслюю: навіть під час воєнного стану працівники ТЦК та СП зобов’язані діяти виключно в межах закону. Вони не мають права обмежувати свободу громадян без законних підстав чи застосовувати силу. Примусове доставлення чи утримання можливе лише за рішенням уповноважених органів. Громадяни, і собі, також повинні дотримуватися чинних норм, — наголосив омбудсмен.
Слідом за ним Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова заявила, що представників ТЦК потрібно забрати з вулиць. На її думку, військові ТЦК “не повинні комунікувати з військовозобов’язаними”, адже «не навчені цього». Вона вважає, що військових ТЦК та СП слід було навчити спілкуванню з людьми, як раніше навчали працівників Нацполіції, однак цього не відбувається через брак часу.
Решетилова також переконана, що оповіщенням і доставленням військовозобов’язаних до ТЦК має займатися поліція. Правоохоронці повинні складати протоколи про затримання або доставлення в ТЦК.
Правила є, але заборон немає
Критика військових з ТЦК обґрунтована, оскільки вони часто переходять межу і діють навіть не за спеціально розробленими для них правилами поведінки та спілкування під час мобілізаційних заходів, затвердженими командуванням Сухопутних військ. Ці правила, запроваджені на початку червня цього року, мали б «знизити напругу в суспільстві та уникнути конфліктних ситуацій». Проте цього не сталося.
Ба більше, нещодавно журналісти поставили президенту США Дональду Трампу запитання, чи знає він про незаконну мобілізацію в Україні, коли до ЗСУ насильно забирають людей з інвалідністю та пенсіонерів. The Financial Times повідомила, що масові затримання чоловіків викликали хвилю обурення по всій країні та спротив діям ТЦК. А Офіс Генпрокурора України повідомив, що за перше півріччя було відкрито понад 500 справ щодо спротиву ТЦК, тоді як за аналогічний період минулого року — лише 200.
Попри це, омбудсмени та юристи наполягають: ТЦК не мають права займатися насильницькою мобілізацією на вулицях. Згідно з постановою №560 про порядок проведення призову, у разі відмови від отримання повістки поліціянт, що входить до складу групи оповіщення, здійснює адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, як підкреслюють юристи, згідно із законодавством, затримання має здійснювати лише поліція, а не військові з ТЦК. Проте на практиці ці функції часто виконують саме військові.
У всіх ТЦК, у всіх регіонах — значна кількість порушень, деякі з них просто кричущі. Стверджувати, що працівники ТЦК не навчені спілкуватися з військовозобов’язаними — це якось по-дитячому й безпідставно. Але проблема є — військові ТЦК часто застосовують силу, а поліція не втручається, усе відбувається просто на її очах. Законне затримання й доставлення до ТЦК можливі лише в одному випадку — якщо в Резерв+ навпроти прізвища людини є червоний напис “Розшук”. В усіх інших випадках — це незаконно, — зазначає в коментарі для «Комерсант Український» адвокат Юрій Айвозян.
Є ще один виняток, коли поліція має право затримати громадянина — якщо в нього немає ні паперового військового квитка, ні електронного запису в Резерв+. Але й у цьому разі затримання та доставка в ТЦК здійснюються лише для складання протоколу про порушення та винесення постанови. І лише поліція має на це право — самостійно або в складі спільного патруля з ТЦК.
Примусової мобілізації можна уникнути
Самі ж військові з ТЦК не мають права нікого затримувати чи доставляти до ТЦК.
За законом, вони повинні викликати поліцію, яка уповноважена здійснювати затримання та доставлення військовозобов’язаного, щодо якого є розшук у системі Резерв+, — підкреслює адвокат.
А от військовослужбовець Денис Ярославський вважає, що проблему діяльності ТЦК і їх взаємодії з суспільством не можна вирішити однобічно. Це комплексна й глибоко вкорінена проблема, яка потребує поетапних рішень. Він пропонує вивести ТЦК з підпорядкування Головнокомандувача ЗСУ та передати їх у підпорядкування головам військових адміністрацій, які за законами воєнного часу мають безпрецедентні повноваження й ресурси.
Крім того, за словами Ярославського, вже розроблено комплексний план, який дозволить не лише уникнути примусової мобілізації, але й залучити до Сил Оборони значну кількість нових військовослужбовців з усього світу. Також надзвичайно важливо мотивувати тих, хто зараз перебуває в тилу, перейти до виконання бойових завдань на передовій. Цей план вже передано вищому військово-політичному керівництву для подальшого обговорення з нашими партнерами.
Автор — Алла Дуніна
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
