П’ять гарячих точок, де може спалахнути війна до 2030 року: від Балтії до Тайваню
25 Серпня 2025 21:18
Аналітики попереджають: у найближчі роки світ може зіткнутися з новими масштабними війнами. Найвищі ризики — у Балтії, навколо Тайваню, на кордоні Індії з Пакистаном і Китаєм, а також на Корейському півострові. Кожен із цих конфліктів може мати глобальні наслідки. Про це пише Politico, передає «Комерсант Український».
Балтія: потенційний тест для НАТО
Одна з найнебезпечніших зон — країни Балтії: Естонія, Латвія та Литва. Сценарій, змальований експертами, може виглядати так: кібератака, відключення електроенергії, провокація із «захистом російських громадян» та введення військ із Калінінграда. Москва може намагатися створити кризу, щоб перевірити готовність НАТО виконати зобов’язання за статтею 5.
Ризик полягає в тому, що навіть «маленькі» гібридні операції можуть перерости у широкомасштабне зіткнення між росією та Альянсом. Водночас виснаження російської армії у війні проти України робить великі наступальні дії менш імовірними.
Китай – Тайвань: найстрашніший сценарій вторгнення
Тайвань — головна ціль Пекіна. Сі Цзіньпін бачить «повернення острова» як частину своєї історичної місії та хоче завершити її до 2027 року. США заявляють, що підтримають Тайбей, однак реальні військові можливості Вашингтона викликають сумніви.
Можливий успіх Китаю у захопленні Тайваню може повністю змінити геополітику в Азії, змусити Японію та Південну Корею замислитися над створенням власної ядерної зброї. Проте масштабна десантна операція вважається однією з найскладніших у світі, і китайська армія не має бойового досвіду, що може стримати Пекін від агресії.
Індія – Пакистан: ядерні сусіди
У травні 2025 року світ опинився на межі катастрофи, коли після теракту в Кашмірі Індія та Пакистан обмінялися ракетними ударами. Країни мають приблизно по 170–180 ядерних боєголовок, а їхня воєнна доктрина допускає швидку ескалацію.
Хоча обидві держави розуміють катастрофічні наслідки повномасштабної війни, внутрішній політичний тиск та ризик помилкових рішень залишають загрозу конфлікту однією з найнебезпечніших для всього людства.
Індія – Китай: напружений гірський кордон
Суперечки через кордон у Гімалаях тривають із 1962 року. Попри угоди про «ненасильницькі патрулювання», у 2020 році відбулося криваве зіткнення, де військові билися камінням та палицями з дротом.
Обидві країни є ядерними державами та мають величезні армії, а відсутність дієвих дипломатичних «запобіжників» підвищує ризик випадкової ескалації. Водночас масштабна війна суперечить економічним інтересам як Пекіна, так і Нью-Делі, що робить великий конфлікт малоймовірним.
Корейський півострів: війна, що ніколи не завершилась
Корейська війна 1950-х так і не закінчилась мирною угодою. Демілітаризована зона залишається однією з найбільш укріплених у світі, а Північна Корея володіє ядерною зброєю.
КНДР страждає від голоду та економічної кризи, і ядерний арсенал залишається головним козирем Кім Чен Ина. Будь-яке відчуття загрози для режиму може спровокувати його на агресію. Водночас нинішній баланс сил, присутність 30 тисяч американських військових у Південній Кореї та відносна стабільність роблять масштабну війну малоймовірною.
Велика картина: світ ближче до війни, ніж здається
Аналітики зазначають: світ наближається до нової ери нестабільності. Технології — від дронів до космічних систем — роблять сучасні війни непередбачуванішими. США, які традиційно вважалися оплотом стабільності, нині самі сприймаються союзниками як фактор невизначеності.
Експерти вже попереджали про подібні сценарії у 2022–2024 роках
2022 рік: після початку повномасштабної війни в Україні НАТО вперше за десятиліття оновило свою Стратегічну концепцію, визначивши Росію «найбільшою та прямою загрозою». Відтоді Балтія розглядається як потенційний наступний об’єкт агресії.
2023 рік: у Китаї та США загострилися суперечки довкола Тайваню. Китайська армія проводила масштабні навчання, моделюючи блокаду острова, що викликало побоювання вторгнення.
2024 рік: Індія й Китай наростили військову присутність уздовж спірного Гімалайського кордону. Також триває напруження між Індією та Пакистаном у Кашмірі.
Корейський півострів: КНДР різко збільшила кількість ракетних випробувань, а Сеул і Вашингтон відповіли спільними навчаннями, чим ще більше підняли градус конфронтації.
Експерти ООН і RAND Corporation у своїх звітах відзначали, що одночасна ескалація у кількох регіонах може створити «ефект доміно», який втягне у конфлікт великі держави.
