Падіння гігантів: війна в Україні, логістичний колапс і енергокриза ведуть мільярдний бізнес до банкрутства
16 Січня 10:14
РОЗБІР ВІД 
В Україні почастішали випадки банкрутства великих компаній з оборотом 3-7,7 млрд грн. За даними Верховного суду 780 компаній, а це близько 10% від загальної кількості, розпочали процедуру банкрутства у 2025 році. Наскільки серйозна ситуація в бізнес-сфері в країні, які компанії наважуються на банкрутство, розбирався «Комерсант Український»
Процедуру, пов’язану з припиненням або зміною роботи бізнесу, у минулому році пройшла 8191 компанія. З цієї кількості 84% збанкрутували ТОВ. Лише у 48 випадках банкрути намагаються втриматись на плаву: відновити платоспроможність і продовжити роботу за допомогою процедури санації. Втім, це менш як 1% випадків, повідомляє Опендатабот.
Найчастіше процедуру банкрутства обирають компанії:
- Оптової торгівлі – 266 підприємств.
- Сільського господарства – 71 компанія.
- Нерухомості – 53 компанії.
- Будівництва – 48 компаній.
- Роздрібної торгівлі – 38 компаній.
З банкрутств лідирує Київ – 140 компаній (18%). Майже стільки ж у прифронтовій Запорізькій області – 138 компаній (17,7%). Наслідують Київщина – 86 компаній (11%), Дніпропетровщина – 85 (10,9%) та Одещина – 53 компанії (6,8%).
Хоча власники деяких компаній обирають превентивну реструктуризацію: 8 справ у 6 компаніях відкрито у 2025 році. Це випадки, коли бізнес починає реструктуризацію ще до виникнення неплатоспроможності, намагаючись не довести ситуацію до банкрутства.
На місце банкрутів приходять інші
Власне, у тому, що визнають себе банкрутами навіть ТОВ, нічого дивного немає. Та й кількість не критична, тому що їм на зміну приходять інші, зазначає економічний експерт Олег Пендзин.
«Тенденція більш-менш зрозуміла з огляду на те, що відбувається в країні. У нас зараз не райдужна обстановка в економіці. Бізнес намагається вижити за рахунок торгових операцій, а купівельна спроможність населення не покращується. Хоч рівень інфляції всього 8%. Повірте, минулого року відкрилося не менше бізнесу, ніж закрилося», – відзначає в коментарі «Комерсант Український» Олег Пендзин.
І підкреслює, що буває, коли великі компанії збанкрутували, але відкрили дрібний бізнес. Особливо це стосується торгівлі.
Про те, що справи у торгівлі не такі вже й погані, свідчать дані YouControl.Market. Станом на кінець 2025 року у сфері роздрібної онлайн-торгівлі задіяно понад 77 тисяч підприємців-ФОП та 3173 юридичні особи (компанії). Тобто на одну компанію припадає в середньому 24–25 підприємців – онлайн- рітейл залишається переважно дрібним бізнесом.
Втім, обидві категорії зростають. Чисельність юридичних осіб збільшилася за рік приблизно на 200 (чистий приріст +6%), а кількість ФОП – більш як на 13 тис. (чистий приріст +21%).
2025 рік відзначився справжнім сплеском запуску нових онлайн-бізнесів, особливо серед ФОП. За три квартали 2025 року було зареєстровано 18,2 тис. нових підприємців у цьому КВЕД, що на 62,3% більше, ніж за той самий період 2024 року.
Найбільший стрибок стався у другому кварталі 2025-го: за цей час з’явилося 8236 нових ФОП – більше, ніж за будь-який квартал попередніх років. Для порівняння, у 2024 році в середньому реєструвалося 3,5–4,5 тис. ФОП за квартал, а максимум (4562) припав на третій квартал 2024.
Динаміка юридичних осіб була більш стриманою. Протягом перших трьох кварталів 2025 року зареєстровано 125 компаній – дещо менше, ніж торік за аналогічний період (153). Більше того, дані за неповний 4-й квартал 2025 свідчать про новий підйом – уже 73 новостворені компанії за осінні місяці. Це може означати, що фінальний квартал 2025 року, ймовірно, стане рекордним за притоком нових компаній.
Паралельно 2024–2025 роки принесли істотне зростання офіційних закриттів (припинення діяльності) онлайн-бізнесів, особливо серед ФОП. Якщо у 2024 році загалом припинили діяльність 5784 підприємці цієї галузі, то за січень–вересень 2025 року показник уже сягнув 7953.
Серед юридичних осіб абсолютні масштаби припинень незначні – протягом 2024 року офіційно ліквідувалася лише 1 компанія (у четвертому кварталі). У 2025 році закриттів побільшало, проте йдеться про лічені випадки: 3 компанії припинили діяльність у першому кварталі, 2 – у другому, жодної – у третьому та ще 3 – за неповний четвертий квартал.
Чому «зливається» бізнес в Україні
Інвестиційний аналітик Владислав Стриж вважає, що ріст банкрутств і закриттів компаній, наприклад, у оптовій торгівлі та сільському господарстві, обумовлений комплексом взаємопов’язаних кризових факторів. Ці галузі найбільш вразливі через залежність від логістики, імпорту ресурсів та зовнішнього попиту.
«Судіть самі, закриті традиційні маршрути морем, йде практично блокада чорноморських портів (за винятком коридору, який працює зі збоями), але й зруйновані сухопутні мости, скажімо, в Азію через росію та Білорусь. Доводиться переорієнтовуватися на дорогі та менш ефективні шляхи через Румунію, Польщу, країни Балтії (“сухопутний міст”). Це різко збільшило вартість і час доставки товарів. Ще додає клопоту й удари по складах, терміналах, залізничних вузлах, автодорогах поблизу фронту та по всій країні», – відзначає експерт у розмові з «Комерсант Український»
Масові та тривалі відключення електроенергії паралізують роботу підприємств. Тому що не працюють холодильні установки (критично для АПК), конвеєри, склади, офіси, системи обліку. До цього додається зростання вартості енергоносіїв для виробництва, переробки та зберігання сільгосппродукції та товарів.
І збої в ланцюгах поставок через зупинку суміжних виробництв, які також сидять без світла. До цього додається ще низка факторів, таких як знецінення гривні, ризик неплатежів тощо.
«І не варто забувати про посилену увагу контролюючих органів (податкова, митниця) в умовах необхідності мобілізації бюджетних коштів. Складності з веденням документації та звітності в умовах війни, що підвищує ризики штрафів та блокувань. І це не кажучи вже про дефіцит працівників через міграцію та мобілізацію», – зазначає аналітик.
Закриття – це не результат одиничного фактора, а системний криза. Найуспішніші в мирний час моделі бізнесу (великі агрохолдинги, оптовики з транзитними потоками) виявилися найбільш вразливими в умовах повномасштабної війни.
Вони несуть максимальні втрати від руйнування логістики, втрати активів та розриву глобальних ланцюгів. Дрібний та середній бізнес у цих галузях або адаптується (переходячи в локальні ніші), або закривається швидше, але менш помітно.
Автор: Алла Дуніна
