Пальне поза законом: в Україні зростає кількість нелегальних АЗС
20 Червня 16:22
РОЗБІР ВІД 
Саботаж – і таким коротким, але ємним, може бути пояснення того, чому нелегальних АЗС більшає. І це, незважаючи на достатню кількість контролюючих, регулюючих та інших “дотичних до теми” установ та органів. Чому їм так “важко” перемогти нелегальних торговців пальним намагався з`ясувати «Комерсант Український».
“Налагодив продаж пального невідомого походження. Працював без відповідного дозволу та ліцензії на реалізацію підакцизних товарів. Фальсифікований товар продавав за ціною нижче ринкової”.
Власне, до цих трьох коротких речень можна звести опис складу злочину, пов’язаного з незаконним продажем пального.
Хоча іноді працівники Бюро економічної безпеки (БЕБ), яким належить виявляти подібні факти, доповнюють звіти цікавими подробицями. Приміром, житель Одеського району, якого недавно спіймали саме на незаконному продажу пального, для реклами незаконної АЗС використовував картографічний сервіс Google Maps, де створив публічну мітку з позначенням «Автозаправка», доступну для всіх. Можливо він через таку кричущу публічність і “погорів”.
А ще працівники БЕБ доповнюють свої звіти цифрами про сотні тисяч тонн вилученого пального, десятки демонтованих резервуарів та автозаправних колонок, а також повідомлені підозри і вже скеровані до суду справи. Так, від початку року підозру отримали 22 особи, а 19 справ “пішли” до суду. За матеріалами БЕБ скасовано 35 ліцензій. Але це зовсім не означає, що нелегальних заправок стає менше. Зокрема і тому, що, як констатують в Бюро економічної безпеки, більшість фігурантів нових кримінальних проваджень вже були раніше засуджені за аналогічні злочини. І, виходить, знову повернулись до “улюбленої” справи.
Скільки ж нелегальних АЗС в Україні
У Нафтогазовій Асоціації України недавно оновили дані інтерактивного ресурсу PerevirAZS.info, куди надходять скарги громадян про роботу АЗС із ознаками порушення чинного законодавства. Згідно з даними на травень 2025 року, кількість АЗС з ознаками нелегальної діяльності в Україні становить 428 об’єктів.
Ця цифра, звичайно ж, умовна, оскільки ґрунтується на повідомленнях громадян. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, який давно відстежує цю проблему, вважає, що нелегальних АЗС в Україні відсотків на 30 більше.
“За нашими спостереженнями, в країні всього десь до 6 тисяч заправних станцій, тобто ці нелегальні заправки складають десь 10 відсотків від обсягу ринку. І чому ми маємо миритись з таким “Сомалі”?”
– логічно запитує фахівець.
Але ознайомлення з даними інтерактивного ресурсу PerevirAZS.info дає можливість відчути тенденції. Якщо, приміром, станом на вересень 2024 року, кількість АЗС з ознаками нелегальної діяльності в Україні становила 419 об’єктів, то в травні це вже 428 об’єктів, тобто знову відбулось зростання. І на цьому “знову” наголошують в Асоціації.
До речі, лідери антирейтингу одні й ті самі. У травні найбільше нелегальних заправок виявили у Львівській області – 87, Одеській – 47, Київській області та Києві – 44, Івано-Франківській області – 34, Дніпропетровській області – 29 нелегальних АЗС.
Для порівняння, у вересні минулого року п’ятірка лідерів мала такий же склад: Львівська область – 98 нелегальних АЗС, Одеська – 42, Івано-Франківська – 41, Київська – 31, Дніпропетровська – 29 АЗС.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Що ще варто знати про нелегальні АЗС
У держави та представників легального бізнесу до нелегальних торговців чимало претензій. Вони, за словами президента Нафтогазової Асоціації України Ярослава Старовойтенка, не лише підривать економіку та конкурентоспроможність легальних учасників ринку.
«Тіньові гравці ринку реалізують контрафактне пальне, уникають оподаткування, виплачують зарплати “в конвертах” та грубо нехтують базовими нормами безпеки – як для працівників, так і для навколишніх. За рахунок цього вони пропонують пальне за цінами, подекуди нижчими за собівартість. Ця ситуація спотворює ринок, послаблює економіку і зменшує фінансові ресурси, необхідні для підтримки обороноздатності країни»,
– зазначає Ярослав Старовойтенко.
В Нафтогазовій Асоціації України також звертають увагу на ознаки порушення законодавства в роботі таких торговців:
- подібні АЗС не надають фіскальний чек або ж чек містить інформацію, що каса працює в тестовому режимі;
- на таких АЗС може бути відсутній куточок споживача, в якому має бути інформація про власника АЗС, ціни на пальне та документи про якість продукції;
- нелегальні АЗС розташовано з порушенням норм містобудівного законодавства;
- на таких АЗС відсутні засоби пожежогасіння, а торгівля пальним здійснюється з автоцистерн, каністр в гаражах тощо.
Як наголошує Сергій Куюн, нелегальних АЗС
“немає у системі координат державних органів, пожежної служби чи служб, які контролюють захист прав споживачів. І з цього погляду такі заправки особливо небезпечні”.
Хто має протидіяти нелегальним АЗС
Ті, хто нелегально торгують пальним, здебільшого стають фігурантами правопорушення, передбаченого ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів). Відповідно така торгівля опиняється під прицілом, насамперед, працівників Бюро економічної безпеки.
В БЕБ щотижня звітують про нові кримінальні провадження щодо нелегальних торговців і наполягають, зокрема на посиленні відповідальності за нелегальний обіг підакцизних товарів.
«Відповідальність у вигляді штрафу, як це передбачає перша частина статті 204 Кримінального кодексу України, є не співставною з прибутками, що отримують зловмисники. Як наслідок, більшість фігурантів кримінальних проваджень БЕБ раніше вже були засуджені за аналогічні злочини»,
– так пояснював потребу у змінах законодавства під час зустрічі з керівництвом Нафтогазової Асоціації в.о. Директора БЕБ Сергій Перхун.
Але, приміром, Голова парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус вважає, що нині вистачає санкцій, щоб зменшувати нелегальний продаж підакцизних товарів, і все залежить від ефективної роботи податкової та БЕБ. З цим погоджується директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Взагалі-то в Україні є щонайменше чотири інституції, які можуть і мають протистояти нелегальним торговцям пальним: БЕБ, податкова, яка видає ліцензії на торгівлю підакцизними товарами, а також поліція та місцева влада. Але кількість не означає якість, і знайти крайнього, тобто головного відповідального в конкретній ситуації, буває важко. Тому це часто нагадує рух по колу.
За словами Сергія Куюна, на сьогодні є чимало силовиків з купою повноважень, які можуть прийти і просто закрити нелегальну АЗС, і для цього не потрібні додаткові закони.
“Це одна зі стратегій забовтування питання. БЕБ може сказати, що “це взагалі не наше питання, бо ми ж займаємось чим: нелегальною торгівлею підакцизними товарами. А на цій заправці висить ліцензія. А хто її видав? Її видали податківці. Запитуємо податківців: “чому ви її видали?” Вони відповідають: “а у нас є весь пакет документів”. “Так немає ж землі”, – кажемо ми. Вони ж можуть відповісти, що не уповноважені перевіряти достовірність таких документів, Тобто їм надали документи і вони відповідають формі, а те, чи справжні вони – не досліджують. Тому, вибачте. Якщо ж вам заправна станція під лінією електропередач не подобається, ви звертайтесь до поліції. А туди треба написати заяву. І вони мають повноваження її закрити. А поліція вказує на податківців: мовляв, це ж вони видають ліцензію. І все пішло по колу. Тобто саботаж. Бо їм просто байдуже”,
– констатує Сергій Куюн. Але значну частину відповідальніості особисто він покладає на місцеву владу.
Що ж є в арсеналі місцевої влади
Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн нагадує, що під абсолютною більшістю таких нелегальних АЗС немає законно виділеної землі, тобто земельної ділянки, яка була б цільовим чином і згідно із законодавством виділена саме під АЗС.
“І, відповідно, це питання вже до місцевої влади – як вона це дозволяє”,
– зазначає фахівець і згадує про ситуацію у Львові.
“Зараз така комічна ситуація у Львові. Вони визнають проблему з наявністю нелегальних АЗС. Вони дослідили питання і з’ясували, що дійсно під ними немає законно виділеної землі, тобто міськрада не виділяла їм цю землю. І вони це констатують, але нічого не роблять для того, щоб ці заправні станції закрити. Це називається саботаж”,
– констатує Сергій Куюн.
Він же наводить і приклад іншого гатунку, коли бажання протидіяти нелегальним АЗС є.
“У мене є знайомий заступник мера Тернополя – там немає таких заправних станцій. За словами посадовця, це тому, що з ними не можна домовитись. Так, він розповів, що у них були подібні випадки, але вони не судяться, нікуди не пишуть, а просто беруть і перекопують в’їзд на цю заправку, заявляючи, що місто там просто робить ремонт. І все, незаконна заправка закривається. І це такий елементарний приклад”,
– зазначає Сергій Куюн.
Тобто, робить висновок фахівець, якщо міська рада не хоче, щоб нелегальні АЗС працювали на території, за яку вона відповідає, вони не будуть там працювати.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Сергій Василевич
