Паливна криза в росії: причини, наслідки та можливі сценарії імпорту сировини
2 Жовтня 16:21
РОЗБІР ВІД 
Наприкінці вересня приблизно 25% нафтопереробної галузі росії вийшло з ладу внаслідок атак дронів. У результаті ударів безпілотників у вересні чотири нафтопереробні заводи тимчасово зупинили свою діяльність. Про це повідомляють російські ЗМІ, інформує «Комерсант Український»
Серед зупинених підприємств — чотири НПЗ, які припинили роботу після безпілотних атак. До них входять: «Кіришинефтеоргсинтез» у Ленінградській області, другий за обсягами переробки в країні, а також Рязанський завод, що належить компанії «Роснєфть» і входить до п’ятірки найбільших.
Рязанський НПЗ зупинився 5 вересня, а «Кіришинефтеоргсинтез» — 14 вересня. Пізніше, 20 вересня, зупинився Новокуйбишевський завод, а вже 22-го – Астраханський газопереробний завод, який належить «Газпрому».
Зупинка низки нафтопереробних заводів спричинила зменшення обсягів виробництва бензину, а дефіцит пального на внутрішньому ринку сягнув 20% від загального рівня споживання.
Станом на 28 вересня у росії було призупинено 38% потужностей НПЗ з первинної переробки нафти. У серпні загальний обсяг доступних потужностей для випуску бензину та дизпалива зменшився на 6%, а у вересні – вже на 18%. Це стало найвищим показником за останні роки. Для порівняння, у серпні 2023 року зупинилося 23% потужностей, тоді як у травні 2022 року обсяг зупиненого виробництва становив 196 тисяч тонн, а в травні 2020-го – 164 тисячі тонн.
Кремль збирається закуповувати бензин за кордоном
На тлі паливної кризи, спричиненої серією ударів українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі, російська влада готується імпортувати бензин із-за кордону.
30 вересня Рада Євразійської економічної комісії ухвалила рішення про скасування ввізних мит на бензин, дизель, суднове паливо та авіакеросин. Нові правила дозволять безмитне ввезення пального на територію країн ЄАЕС до 30 червня 2026 року. Постанова набуде чинності через 10 днів і офіційно пояснюється скороченням обсягів внутрішнього виробництва.
За оцінками, дефіцит на російському ринку бензину становить близько 20% від місячного споживання — приблизно 400 тисяч тонн з 2 мільйонів. Ситуація залишається критичною: через удари дронів щонайменше шість НПЗ зупинили роботу повністю або частково, і лише у вересні обсяги виробництва бензину скоротилися на 1 мільйон тонн.
Найсерйозніше наслідки паливної кризи відчувають окупований Крим і регіони Далекого Сходу. З 29 вересня в Криму запровадили обмеження на роздрібний продаж бензину — не більше 30 літрів на одну людину.
Спочатку нестача пального торкнулася незалежних автозаправних станцій — деякі з них були змушені повністю припинити роботу. Але згодом проблеми почали виникати і в мережах, що належать великим нафтовим компаніям. Як повідомив голова Незалежного паливного союзу Павло Баженов, труднощі з постачанням спостерігаються, зокрема, у Кіровській, Нижньогородській та Костромській областях.
У відповідь на ситуацію російський уряд заборонив експорт бензину, а згодом продовжив цю заборону до кінця 2025 року, розширивши її також на дизельне паливо. Водночас із липня росія значно наростила імпорт бензину з Білорусі — на 36% у порівнянні з минулим роком, а у вересні обсяги закупівель зросли на 168% проти серпня. Однак ці 97 тисяч тонн, поставлені за три місяці, забезпечують менш як 2% від внутрішніх потреб.
Очікується, що влада піде на послаблення екологічних вимог для нафтопереробних заводів, щоб дати їм змогу збільшити виробництво пального. Крім того, розглядається варіант збільшення постачання російської нафти до Білорусі з метою подальшого зростання імпорту бензину з її території.
За словами аналітика Freedom Finance Global Володимира Чернова, з початку року гуртові ціни на бензин зросли більш ніж на 40%. Це створює додатковий тиск на інфляцію, адже зростання вартості пального неминуче веде до підвищення витрат у таких секторах, як аграрний, транспортний та логістичний, що в результаті відображається на цінах продуктів харчування та товарів першої необхідності.
При цьому суворі адміністративні заходи не усувають глибинні проблеми в паливній галузі, тож інфляційний тиск, ймовірно, збережеться впродовж найближчих місяців.
Імпорт пального: курс на Білорусь замість Азербайджану
Росія, яка стикається з масштабним дефіцитом пального через удари по нафтопереробних заводах, змушена шукати нові джерела імпорту. Як пояснив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, раніше Москва вже вдавалася до закупівель за кордоном:
«У 2024 році вони купили 350 тисяч тонн пального в Азербайджані. Цього року, ймовірно, а також у наступному, шукатимуть можливості в Білорусі, бо з Азербайджаном ситуація для них зараз складніша».
Пендзин звертає увагу на критичну залежність російських нафтопереробних потужностей від західних технологій. За його словами, нові НПЗ збудовані переважно в європейській частині росії, із застосуванням обладнання з країн ЄС:
«Нові заводи мали високу глибину переробки та спеціалізувалися на виробництві бензину. Після влучання дронів у імпортне обладнання його дуже складно замінити — воно під санкціями і фактично недоступне».
Натомість старі радянські підприємства, що зосереджені на виробництві дизеля, мають низький рівень переробки і не здатні компенсувати втрати сучасних НПЗ.
Дефіцит бензину сягнув 400 тисяч тонн
До початку масштабних атак дронів росія фактично повністю забезпечувала свій внутрішній ринок за рахунок власної переробки — на 95%, підкреслює Пендзин. Решту 5% експортували.
«Після того як Україна вивела з ладу близько 17% нафтопереробки, утворився дефіцит на рівні 10–12% від потреб внутрішнього ринку. Це приблизно ті самі 400 тисяч тонн, які їм зараз бракує», – зазначив експерт.
Щодо дизельного палива, ситуація виглядає інакше — росія мала суттєве перевиробництво.
«У них було до 40% надлишку дизеля в порівнянні з внутрішнім споживанням. Але це — продукція зі старих НПЗ з низькою ефективністю. Зараз, попри надлишки, росія повністю заборонила експорт дизеля», — зазначив Пендзин.
Логістичні вузли й черги на заправках: як це б’є по населенню
Проблеми з логістикою, спричинені дефіцитом пального, мають особливо болісний ефект у країні з величезною територією. Транспортні перевезення ускладнюються, товаропотоки гальмуються, а на заправках — черги.
«Бензин — це, по суті, індикатор якості життя. Якщо люди стоять по 5–6 годин у черзі й отримують по 10–20 літрів на бак — це не може викликати схвалення з боку населення», — зауважує експерт.
Він підкреслює, що паливна криза в росії — не лише економічне, а й політичне питання. Не менш важливо, що дизельне паливо критично необхідне для армії рф. За словами Пендзина, саме на ньому працює вся воєнна техніка:
«Це надзвичайно чутлива тема, адже йдеться про військову логістику та боєздатність».
Підсумовуючи, Пендзин назвав удари українських дронів по нафтопереробній інфраструктурі рф «законною ціллю», яка має суттєвий ефект.
