«Пам’ятник благим намірам»: чому сотні когенераційних установок в Україні не працюють
21 Січня 18:36
РОЗБІР ВІД 
Через постійні російські обстріли централізованих об’єктів (ТЕС, ТЕЦ), уряд вирішив допомогти з децентралізацією енергосистеми України. Але поки з цим виникли проблеми — не вдається швидко підключити навіть наявні газові та дизельні генератори, когенераційні модулі, газотурбінні та газопоршневі установки, системи зберігання енергії. І з цим насамперед зіткнувся бізнес, який давно прагне до енергонезалежності, особливо в періоди блекаутів. А проблем, як з’ясував «Комерсант Український», чимало.
Як повідомила голова Кабміну Юлія Свириденко, одне з ключових завдань зараз — нарощувати розподілену генерацію в державі всіма можливими способами і якомога швидше. Це додатковий інструмент енергетичної стійкості держави. Тому уряд продовжує надавати повне сприяння для запуску всіх установок.
Прем’єр-міністерка зазначила, що вони чують бізнес, який стикається з проблемою підключення альтернативних джерел енергії для безперебійної роботи. І запропонувала у разі труднощів звертатися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, заповнивши форму на онлайн-платформі «Пульс».
Є бажання, але немає можливості
Як підкреслює в коментарі«Комерсант Український» голова «Союзу споживачів комунальних послуг» Олег Попенко, бізнес постійно стикається з проблемами, особливо коли намагається налагодити безперебійну роботу. Але в те, що втрутиться уряд і ситуація стане кращою — не вірить.
«Неможливо все налагодити одним бажанням, «ручним» управлінням. «Ручне» управління замінює систему, а система хоче вручну змінити ситуацію. Рішення начебто і правильне, але так не працює. Ну вирішили допомогти бізнесу налагодити підключення, так давайте дивитися закони, які це регулюють, і їх виправляти. Думки правильні, але проблема у виконанні», — вважає експерт.
Бізнес хоче стабільності. Генератори — це дорого. Газопоршневі установки — відповідне рішення, і потрібно думати про те, як їх встановити. Вже сьогодні підключення до газу, світла тривають по пів року і більше.
«У нас величезна кількість незапущених газопоршневих установок, які не підключають з якихось причин. А причини найрізноманітніші: десь немає можливості, десь хочуть грошей і так далі», — підкреслює Олег Попенко.
До речі, нардеп та колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко вважає ініціативу уряду непоганою, але звертає увагу на те, що уряду потрібно б розібратися уважно з нюансами ціноутворення в енергетиці та теплопостачанні зокрема.
«Неконтрольований та нерегульований процес розвитку когенерації неминуче вплине на тарифи на тепло в бік збільшення», — вважає нардеп.
Пам’ятник благим намірам
Як повідомляє голова ГО «Центр стратегії сталого розвитку» Микола Коломійченко, сьогодні виникла реальна проблема із запуском у роботу когенераційних установок (КГУ). При тому що вони є в наявності в країні, але лише невелика частина сьогодні працює.
Як підрахував експерт, сумарно за різними програмами — гуманітарними, донорськими, муніципальними, держпрограмою — близько 180–200 когенераційних установок фізично знаходяться в Україні (від мікро-ТЕЦ 200–400 кВт до установок у 2–4 МВт). Реально введено в експлуатацію близько 80–85 КГУ, а це менше 50% від наявних.
«Все інше стоїть на фундаменті, змонтовано без пусконалагодження, підключено до тепла, але не до електрики або «є акт приймання, але кнопка не натиснута»», — зазначає Микола Коломійченко.
Середня електрична потужність однієї КГУ — 0,9–1,2 МВт. Загальна встановлена електрична потужність поставлених КГУ — близько 170–190 МВт, а фактично працює близько 75–85 МВт. Це 1 середній енергоблок ТЕС, але «розмазаний» по країні, що стратегічно правильно, але критично мало.
Теплова потужність когенерації завжди більша. Середній коефіцієнт: 1,3–1,6 МВт тепла на 1 МВт е/е. Загальна теплова потужність поставлених КГУ — близько 240–280 МВт. Фактично задіяно близько 110–130 МВт. Це тепло для приблизно 150–180 тисяч квартир або критичної інфраструктури середнього міста.
Причини, чому вони не працюють:
- Відсутність проєктування: КГУ привезли раніше, ніж з’явився проєкт підключення; без гідравліки; без схем резервування; без розрахунку режимів.
- Електрика — головний стопор. Тепло підключити легше. А ось паралельна робота з мережею, релейний захист, АВР, РЗА, узгодження — тут більшість КП «здулися».
- Некому запускати КГУ. Для цього потрібні такі фахівці, як інженер, спеціаліст з АСУ ТП, енергетик, сервісна служба. В громадах часто є один електрик і два сантехніки.
- Не вистачає коштів на запуск.
«Україна отримала когенерацію, але не отримала систему її введення в роботу. Ми маємо сотні мегават потенціалу, десятки мегават реальної роботи, колосальний розрив між ними. Це не технічна проблема. Це управлінська та організаційна катастрофа», — підкреслює Микола Коломійченко.
Що потрібно було робити і негайно робити зараз:
- Типові проєкти підключення.
- Централізовані монтажні та пусконалагоджувальні команди.
- Єдиний стандарт інтеграції КГУ в тепломережі.
- Фонд запуску, а не лише закупівлі.
Тому що КГУ, яка не працює, — це не резерв. Це пам’ятник благим намірам…
Заява уряду — це сигнал про дві речі, вважають фахівці:
- Вони розуміють, що мало завезти генератори, потрібно забезпечити їхню роботу.
- Вони створюють спрощений канал зв’язку — платформу «Пульс», куди бізнес може безпосередньо скаржитися на конкретні перешкоди при підключенні своїх генераторів. Це спроба «розрулити» ситуацію в ручному режимі, прибрати адміністративні бар’єри. Головне, щоб був толк.
Авторка: Алла Дуніна
