Париж пропонує миротворців за лінією фронту: що це дасть Україні?
18 Лютого 17:07
РОЗБІР ВІД 
“Екстрена зустріч лідерів провідних держав Європи” у Парижі не принесла відчутних результатів. Навіть відверто компромісна і не дуже змістовна пропозиція Президента Франції Еммануеля Макрона щодо розміщення європейських миротворчих сил за майбутньою лінією розмежування в Україні не знайшла підтримки. Ініціативу підтримали Велика Британія та Швеція, проте Німеччина, Італія, Іспанія та Польща виступили проти відправки своїх військ навіть в український тил і навіть за умови перемир’я. Ці розбіжності, втім, не завадили Генеральному секретарю НАТО Марку Рютте заявити про готовність Європи очолити гарантії безпеки для Києва.
«Комерсант Український» розпитав українських політичних та військових експертів, як вони оцінюють цю ідею. Для чого потрібні миротворці, які знаходяться не там, де ідуть бойові дії?
Політолог Ігор Рейтерович зазначає, що ідеться фактично про першу спробу сформувати якусь спільну позицію з цього питання, тож зустріч і не могла завершитися якимись відчутними результатами.
“Зрозуміло, що для цього треба більше часу і залученість більшої кількості європейських країн. Але добре, що вони поговорили, обговорили певні питання. Історія з розміщенням військових прямо залежатиме від того, як будуть іти перемовини між США і росією. Якщо Сполучені Штати будуть цю тезу підтримувати і будуть її пропагувати, то я думаю, що і позиція європейських країн буде з цього приводу змінюватися”,
– стверджує експерт в ексклюзивному коментарі .
На думку Рейтеровича, зараз європейські держави швидше передають Трампу сигнал, що хочуть бути залучені у його “мирний процес”. Однак для цього потрібно більше конкретики та розуміння масштабів військової присутності.
“Розміщення за лінією фронту навряд чи приведе до того результату, на який всі розраховують. Однак росія вже категорично виступає проти цієї ідеї. А це говорить про те, що, насправді, вона має право на існування, її треба просувати далі”,
– додає політолог.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов більш критично оцінює ініціативу. Він вважає, що у розміщенні миротворців поза лінією розмежування немає жодного сенсу.
“Основна функція миротворців визначається в залежності від мандату миротворчої місії. Або це підтримання миру – тоді вони стоять між двома протиборчими сторонами, і кожна зі сторін розуміє правила поведінки. Або це примус до миру – тоді миротворці беруть активну участь у бойових діях. У нашому випадку нам пропонують розмістити військові контингенти, умовно кажучи, десь в Полтаві”,
– пояснює експерт ексклюзивно для .
До того ж, стверджує він, цифри про які говорять європейські партнери, – до 30 тисяч миротворців, – є просто смішними з огляду на масштаби фронту. Лінія бойового зіткнення становить близько 1200 кілометрів. Навіть за дуже поміркованими оцінками українського президента, потрібно до 100 тисяч військовослужбовців, стверджує Снєгирьов.
Однак повністю відкидати цю ідею, все ж, не варто, додає він.
“Треба створювати дипломатичні паски вже безпосередньо для європейських партнерів. “Будь ласка, ми готові розмовляти. 30 тисяч нас задовільняє, давайте 30 тисяч”. Це буде вже як військовим, так і інформаційним тиском на росію. Ми маємо використовувати навіть цей поміркований варіант гарантій безпеки”,
– підкреслює експерт.
Втім, є й важливий юридичний аспект, про який поки що не говорять у європейських столицях, але який може стати перепоною для подібних кроків, коли справа дійде до діла.
“Стаття 17 Конституції України забороняє розміщення військових баз іноземних держав на території країни. Тобто, для того, щоб вимагати військової присутності іноземних держав, треба робити кроки назустріч, а саме щодо зміни чинної Конституції. І це буде політичний сигнал як партнерам, так і, відповідно, росії, що ми дійсно готові до розміщення військового контингенту як гаранта безпеки на майбутнє”,
– наголошує Дмитро Снєгирьов.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Безпека України та Європи
Мюнхенська безпекова конференція 2025 стала справжнім шоком для багатьох і холодним душем для європейських політиків після того, як представники США озвучили своє бачення майбутньої безпекової моделі у Європі та світі. Зокрема промова Віцепрезидента США Джея Ді Венса зводилилася до того, що Європа більше не може покладатися на американську безпекову парасольку, оскільки США більше гарантуватимуть їм цього. Також до європейців донесли, що безпека України після укладення перемир’я з росією теж перебуватиме на їхніх плечах, оскільки це стосується європейських справ, від яких США усуваються.
А зараз США навіть “фізично” не бачать Європу за столом перемовин із росією.
На цьому тлі Президент України Володимир Зеленський закликав до створення Збройних сил Європи. Цю ідею уже поспішили відкинути в Польщі.
Європейці були шоковані таким поворотом від США. Першим оговтався Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер, який заявив, що його держава “може і хоче” надіслати свій контингент до України в якості миротворчого у разі укладення перемир’я з росією.
17 лютого Президент Франції Еммануель Макрон терміново скликав очільників “провідних європейських держав” для формування якоїсь спільної позиції з цього питання. Однак її досягти не вдалося. Як виявилося, за надсилання миротворчих контингентів до України виступають Британія, Франці та Швеція, а проти – Німеччина, Польща, Італія та Іспанія.
