Паризький суд скасував арбітраж у справі Ахметова проти росії: які причини
16 Січня 03:07
Паризький суд ухвалив рішення про скасування арбітражного рішення, яке підтверджувало юрисдикцію у справі за позовом українського бізнесмена Ріната Ахметова проти російської федерації за інвестиційним договором. Йшлося про компенсацію збитків, завданих агресією рф. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Global Arbitration Review.
Суд не розглядав питання війни чи відповідальності росії по суті, натомість зосередився виключно на процесуальних аспектах формування арбітражного трибуналу.
Чому суд скасував арбітражне рішення
Паризький суд скасував рішення, яке підтверджувало юрисдикцію щодо позову українського бізнесмена проти росії за інвестиційним договором, визнавши, що голова трибуналу був призначений неналежним чином, а його активність у соціальних мережах та заява його фірми ставлять під сумнів його неупередженість.
Суд дійшов висновку, що за таких умов не було забезпечено базовий принцип міжнародного арбітражу — процесуальну незалежність та неупередженість трибуналу.
Про що насправді була справа
Важливо наголосити:
- предметом спору не були воєнні злочини або агресія як така;
- справа стосувалася інвестиційних збитків у межах міжнародного арбітражу.
Саме тому суд не оцінював моральний чи політичний контекст війни, а застосував суворі стандарти арбітражної процедури.
Процесуальний урок для України і міжнародних спорів
Адвокат Олександр Черних назвав це рішення складним, але принциповим прикладом того, як працює міжнародне правосуддя у політично чутливих справах.
«У світі немає призначених винних — є лише право»
Коментуючи рішення суду, Черних наголосив, що йдеться не про оцінку війни чи злочинів росії, а про дотримання фундаментальних процесуальних стандартів.
«Паризький суд відмовив у визнанні арбітражного рішення проти росії, яким на користь Ріната Ахметова було стягнуто збитки, завдані агресором. Це дуже важливий процесуальний урок з міжнародного арбітражу», — зазначив адвокат.
За його словами, міжнародне правосуддя не працює за логікою морального осуду чи публічної підтримки однієї зі сторін.
«У світі немає активістів, немає журналістів з “призначенням” винних. Є право. І ми, як сторона правди, зобов’язані діяти саме по праву», — підкреслив Черних.
Суд побачив ризик упередженості арбітра
Як пояснив адвокат, ключовою причиною скасування арбітражного рішення стали процедурні порушення при призначенні голови трибуналу, а також його публічна активність.
«Суд вбачає упередженість. І це, на жаль, саме те, на що ми звертали увагу. Призначення голови трибуналу було процедурно неналежним, а його активність у соціальних мережах та публічні заяви юридичної фірми створили обґрунтовані сумніви щодо неупередженості», — пояснив він.
Черних визнає, що такий висновок виглядає непопулярним, особливо в умовах війни, але саме так функціонує міжнародне право.
«Навіть якщо арбітр називає вбивцю — вбивцею, а терориста — терористом, з процесуальної точки зору це може бути розцінене як втрата зовнішньої неупередженості», — зазначив адвокат.
Про що була справа — і про що вона не була
Окремо Черних наголосив, що суд не розглядав питання воєнних злочинів або відповідальності Росії за агресію.
«У цьому процесі не були предметом розгляду військові злочини чи вбивства. Предмет був — збитки. Крапка», — підкреслив він.
Саме тому суд оцінював виключно дотримання норм інвестиційного арбітражу, а не ширший політичний чи моральний контекст війни.
«Міжнародний арбітраж — це не лише про справедливість»
Підсумовуючи, адвокат наголосив, що це рішення є нагадуванням для всіх учасників міжнародних спорів.
«Міжнародний арбітраж — це не лише про справедливість по суті. Це також про бездоганну процедуру, стриманість і дистанцію арбітра від публічних оцінок», — сказав Черних.
За його словами, саме так виглядають правові реалії, з якими змушені рахуватися всі сторони — особливо у політично чутливих і резонансних справах.
«Як би нам не хотілося подолати зло негайно, право вимагає холодної голови. Інакше навіть найсильніша позиція може бути зруйнована процедурними помилками», — резюмував адвокат.
Зазначимо, українські компанії, чиї активи були зруйновані або захоплені внаслідок російської агресії, дедалі активніше намагаються стягнути збитки з російської федерації через суди — як в Україні, так і за кордоном.
Не очікуючи запуску компенсаційного фонду, українські компанії самостійно звертаються до судів. Один із найбільших позивачів — SCM Ріната Ахметова.
У групі готуються подати заяви до Реєстру збитків, а паралельно вже кілька років ведуть процеси в міжнародному інвестиційному арбітражі.
У СКМ не стали називати суму збитків, яких рф завдала групі з 2014 року. Втім, як зауважила DW Марні Чік, юристка американської компанії Covington & Burling, яка представляє ДТЕК, СКМ та особисто Ріната Ахметова у судових процесах проти рф, ідеться про десятки мільярдів доларів.
Прецедент: рішення арбітражу щодо активів у Криму
Водночас СКМ домагається відшкодування від РФ самостійно. Так, група має низку позовів у міжнародний інвестиційний арбітраж (МІА) на підставі двосторонньої Угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій між росією та Україною, підписаної у 1998 році.
Першим позивачем від SCM стала компанія ДТЕК Крименерго, яка ще у 2017 році подала позов через експропріацію активів у Криму.
“Першим позивачем із групи стала компанія ДТЕК Крименерго у 2017 році. Вже у 2023 році ми отримали рішення про стягнення основної суми та відсотків за експропрійовані активи в Криму. Сьогодні це приблизно 263 мільйони доларів США”, – сказав директор з правового забезпечення SCM Ярослав Сімонов.
Росія добровільно рішення не виконала, тому компанія розпочала процедури примусового виконання. Зокрема, у Нідерландах було накладено арешт на частки «Газпрому» в міжнародних енергетичних компаніях.
В Нідерландах за заявою ДТЕК вже накладено арешт на частки, якими “Газпром” володіє у компанії South Stream (“Південний потік”), а також у компанії Wintershall (розробка родовищ газу в Північному морі), зазначив Сімонов.
Остаточне рішення щодо конфіскації цих активів ще попереду.
Нові позови: Донбас і Маріуполь
SCM також подала позови щодо активів, експропрійованих на території так званих «ДНР» і «ЛНР» у 2014–2017 роках. Очікується, що слухання відбудуться у 2027 році, а рішення — не раніше 2028-го.
Крім того, після повномасштабного вторгнення група готує нові позови через знищення металургійних комбінатів у Маріуполі та вже звернулася до Європейський суд з прав людини.
Домогтися від рф відшкодування втрати своїх активів намагаються й інші українські компанії. Так, Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об’єднує понад тисячу компаній в Україні, провела у листопаді 2025 року опитування. Згідно з його даними, серед 88 опитаних компаній, 9 відсотків подали позови в національні суди, а чотири – у міжнародні інстанції. Ще 23 відсотки вже звернулись до правоохоронних органів, а 17 відсотків мають такі плани. Загалом жодних втрат від війни не понесли тільки 11 відсотків опитаних компаній-членів EBA.
