Паска чи куліч: як правильно українською називати обрядовий солодкий хліб, який випікають на Великдень?
3 Травня 2024 09:26
Вже цієї неділі українці святкуватимуть одне з найголовніших релігійних свят – Великдень або свято Воскресіння Христового. Головною стравою на українському великодньому столі є паска – солодкий здобний хліб циліндричної форми, який освячують напередодні свята. Проте, часом можна почути неправильні назви цього традиційного хліба, зокрема “куліч”. «Комерсант Український» нагадує вірянам, як правильно називається саме свято та його атрибути українською мовою.
На жаль, багато українців називають це велике свято неправильно, а саме “Пасха“. В усіх словниках української мови закріплена назва “Великдень“.
Пасха – це назва відповідного єврейського свята. Саме від цієї назви походить слово паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня.
Чому не рекомендується вживати термін «куліч»?
Слово “куліч” є російським, і його використання в українській мові не рекомендується. Називати паску “кулічем” є неправильно, оскільки це слово не належить до української лексики і походить з російської мови. У російській культурі “куліч” є поширеною назвою для солодкого обрядового хліба, проте в українській традиції цей термін не має жодного історичного або культурного підґрунтя. Використання такого слова може спотворювати автентичність українських великодніх звичаїв та чистоту української мови.
Натомість, український термін “паска” має іудейське походження і походить від єврейської назви свята “Пасха” або “Песах”, яке іудеї відзначають у березні-квітні. Вважається, що це слово закріпилося в українській мові через спільне проживання українців та євреїв, що сприяло взаємному впливу мов, кухні та культури. Використання назви “куліч” у цьому контексті є недоречним, оскільки воно відображає російську традицію.
Окрім слова “паска”, існують також інші назви великоднього хліба. Так, у різних регіонах України паску називають по-різному. Наприклад, у деяких областях збереглася назва “баба” або “бабка”, яка має слов’янське походження та пов’язана з язичницькими ритуалами вшанування сонця та предків. У Східній Галичині наприкінці XIX століття “баба” відрізнялася від паски тим, що для її приготування використовували більше яєць. На Лемківщині випікали два різновиди пасок: з житнього чи пшеничного борошна, а також з білого борошна, яку і називали “бабкою”.
Крім того, є ще такі назви великоднього хліба, як “колачі” і “короваї”. “Колачі” — це круглий хліб з отвором посередині, а “короваї” часто мають зображення хреста або сварги.
Відомий мовознавець Олександр Авраменко також наголошує, що яйця, які традиційно розфарбовують на Великдень правильно називати або «крашанки», коли вони пофарбовані в один колір, або «писанки», коли на них міститься орнамент. В той же час, мовознавець наголошує на тому, що використання терміну “яєчка” в цьому контексті не рекомендується, оскільки воно має зовсім інше значення та символізує “парні чоловічі статеві залози”.
Таким чином, з метою збереження національних звичаїв намагайтеся використовувати традиційні українські назви для великодніх страв та атрибутів.
Авторка: Оля Юшко
