Пацієнт vs система: 25% українців не можуть отримати медичну допомогу через війну
7 Квітня 10:12
РОЗБІР ВІД 
В умовах війни українська система охорони здоров’я перебуває під надзвичайним тиском. Попри героїзм медиків, ситуація залишається складною: недофінансування, кадрові втрати, низький рівень довіри та нові глобальні загрози, зокрема антимікробна резистентність. Про головні виклики, з якими стикається медицина, – у матеріалі «Комерсант Український»
Війна та недофінансування: медицина в режимі виживання. Наталія Лісневська, заступниця Міністра охорони здоров’я України у 2014–2015 рр., в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» пояснила:
“Окрім прогнозованих відповідей про те, що медицині потрібно більше коштів, а медикам – підвищити зарплатню, чітко простежується тренд: завершити або прискорити медреформу, підвищити якість лікарів та медпослуг і лікувати науково”
За її словами, 25% пацієнтів вказують на труднощі у доступі до лікування через повітряні тривоги або відключення електроенергії. Ще 18% кажуть, що прийоми або операції скасовувалися, а 9,5% не змогли потрапити до лікаря, бо той виїхав за кордон чи в інший регіон.
“На медицину бракує грошей. І далі бракуватиме. Видатки на охорону здоров’я у Державному бюджеті на 2025 р. становлять 219,6 млрд грн (17,9% усіх видатків та 2,6% прогнозованого ВВП). Це на 8% більше порівняно з уточненим бюджетом на 2024 р. І так, звісно грошей не вистачає оскільки пріоритет №1 – безпека і оборона”, – зауважує Лісневська.
Система фінансування без відповідальності за результат
Попри реформу та зміну підходів до фінансування, проблем залишається чимало.
“НСЗУ фінансує роботу лікарень за кількістю декларацій чи наданих послуг. Але результат лікування не впливає на фінансування. Це означає, що керівники бояться перевірок КРУ більше, ніж скарг пацієнтів чи летальності”, – наголошує Лісневська.
Проблеми доступу до інформації та прав пацієнтів
Лісневська також звертає увагу на те, що і пацієнти, і медики не завжди розуміють, як працює реформа.
“Пацієнти все ще плутаються, що відбувається. Їх змушують підписувати декларації, вводять в оману щодо права на консультації. Лікарі теж не мають чітких інструкцій. Це наслідок браку комунікації, знань і довіри”, – пояснює вона.
Антимікробна резистентність: тиха глобальна загроза
Не менш небезпечною, за словами експертів, є ситуація з антимікробною резистентністю – бактеріями, які не піддаються лікуванню звичними антибіотиками.
“У 2021 році бактерії, стійкі до антимікробних препаратів, забрали орієнтовно 1,14 мільйона життів. До 2050 року щороку помиратимуть понад 10 мільйонів людей”, – пише мікробіолог Дмитро Степанський у соцмережах.
Він додає:
“Ми стоїмо перед глобальною інфекційною катастрофою – з шансами залишитися без бюджету, без лідерства, без антибіотиків, без можливості рятувати життя. Супербактерії не поважають кордони і змінюються швидше, ніж люди ухвалюють рішення”.
Наталія Бушковська, коментуючи загрозу, додає:
“Якщо ми увійдемо в епоху, де антибіотики більше не працюють (а ми потроху туди рухаємось), то… це буде не просто неможливість вилікувати ангіну. Це відкотить медицину на десятиліття назад”
Що далі?
Усі експерти погоджуються: українська медицина потребує системного підходу, чесної оцінки реальності, підвищення обізнаності пацієнтів і лікарів, реформ на місцях та міжнародної підтримки.
“Можливо слід підвищити тарифи на лікування до рівня, щоб сплачених державою коштів вистачало, а пацієнтам не треба було купувати в лікарню ліки. Але під час війни бюджет цього не дасть зробити”, – зазначає Наталія Лісневська.
Не треба також забувати про інфляцію, яка може «зʼїсти» частину грошей, додає Лісневська. А ще, про те, що ми підняли мінімальну зарплату, і у кого вона не дотягує до потрібної суми – то звичайно доведеться додавати. Також непоодиноко пацієнти, і лікарі не мають достатньо інформації про нові правила, тому не завжди можуть відстояти свої права
В умовах війни медицина, як і держава загалом, тримається на людях – лікарях, які продовжують рятувати життя, та пацієнтах, які намагаються вижити в системі, що ще вчиться бути справедливою.
