Пекельний лютий для росії: рекордні атаки дронів на Москву — експерт пояснив, у чому їхня унікальність
18 Лютого 20:56
РОЗБІР ВІД 
15–16 лютого Москва та Підмосков’я пережили одну з наймасштабніших атак безпілотників за весь час повномасштабної війни. Російська влада заявила про десятки збитих БПЛА, тимчасове закриття аеропортів і «контрольовану ситуацію». Водночас місцеві Telegram-канали повідомляли про вибухи, пожежі та падіння уламків у різних районах області. І хоча Москви Сергій Собянін заявив, що атака на столицю тривала майже 5 годин, а сили ППО нібито знищили 18 дронів — масштаби інциденту можуть бути значно більшими, ніж визнає офіційна Москва. Екстрені служби працювали на місцях падіння уламків, а аеропорти «Домодєдово» та «Внуково» тимчасово обмежили роботу.
Рекордна кількість дронів?
Реальні цифри можуть суттєво відрізнятися від озвучених. Про це каже в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» авіаційний експерт Костянтин Криволап.
«По Москві і Московській області, за різними оцінками, прийшло напередодні вночі від 100 до 170 безпілотників. Вважаю, що це найпотужніша атака взагалі за всю історію Москви», — зазначає Криволап.
За його словами, російська сторона традиційно говорить про «перехоплення» та «знищення», однак сам факт масованого прориву до столичного регіону є безпрецедентним.
«Росіяни кажуть, що цього разу вони вперше побачили таку кількість дронів над центром Москви», — каже Криволап
Уламки, детонація і паніка
Попри заяви про ефективну роботу ППО, російські джерела визнають падіння уламків у районах Хімок, Зеленограда та інших населених пунктів Московської області. Повідомлялося також про удар по одному з терміналів у районі митниці з подальшою вторинною детонацією.
«Влупили в якийсь термінал в Митниці, і там було вторинне детонування. Скоріш за все, щось військове зберігалось», — коментує Криволап.
За його словами, навіть збиті безпілотники створюють ефект ураження через падіння уламків.
«Ми не намагалися бити по цивільному населенню — були конкретні військові цілі. Але те, що росіяни збивали, падало у вигляді уламків. І росіяни це вперше побачили по-справжньому», — каже Криволап
Саме цей психологічний ефект, на думку експерта, став одним із головних наслідків атаки.
«Фламінго» і прорив ППО
Окрему увагу Криволап звернув на ймовірне застосування українського дрона «Фламінго».
«Серед цих дронів був український “Фламінго”. Це до 1150 кг вибухівки. Якщо б вона вибухнула, я не знаю, що б там було над Москвою», — каже Криволап
Експерт наголошує, що особливість таких БПЛА — здатність підходити до цілі на дуже низьких висотах.
«Висота підходу “Фламінго” дуже нагадує ті висоти, на яких дуже низько підходить “Томагавк”. Вони можуть подолати систему ППО і підійти так, що їх не будуть бачити».
Саме це, за його словами, і викликає найбільший страх у російського суспільства.
Психологічний злам
На думку експерта, атаки по московському регіону руйнують не лише фізичну інфраструктуру, а й психологічну «зону комфорту» жителів столиці.
«Вони домовлялися, що путін робить своє “СВО”, а вони живуть своїм життям. А тепер вони побачили дрони над головою, які можуть зірватися і вбити».
Криволап вважає, що росіяни вперше масово відчули війну не з телевізора, а безпосередньо над власними домівками.
Отже, лютневі атаки на Москву стали, ймовірно, наймасштабнішими за весь час війни. Попри офіційні заяви про «контроль ситуації», факти закриття аеропортів, падіння уламків і повідомлення про вторинні вибухи свідчать: столиця рф більше не є недосяжною. Якщо оцінки щодо 100–170 безпілотників підтвердяться, це означатиме якісно новий етап у війні дронів — із проривами глибоко в тил противника. І, схоже, для росії лютий справді стає пекельним.
