Пенсії прокурорам рахуватиме Пенсійний фонд: як це змінить їх статки

4 Липня 2025 16:12

З 1 січня 2026 року в Україні зміниться порядок нарахування пенсій прокурорам. Відповідно до фінальної редакції законопроєкту №12278, ініційованого Галиною Третьяковою, пенсії за вислугу років надаватимуться лише після звільнення з органів прокуратури, передає «Комерсант Український»

Документ передбачає, що мінімальний трудовий стаж для отримання прокурорами такої пенсії становитиме 25 років, з яких щонайменше 15 років потрібно відпрацювати саме в прокуратурі.

Для прокурорів, які народилися після 1 січня 1986 року, право на пенсію за вислугу надаватиметься тільки після досягнення 65 років. Для тих, хто народився раніше, пенсійний вік визначатиметься диференційовано, залежно від дати народження.

Ключовою новацією стане передача функцій із призначення та перерахунку пенсій до Пенсійного фонду України. Раніше такі обов’язки на себе брала прокуратура. Всі виплати переглядатимуться автоматично щороку з 1 березня за єдиною формулою державного соціального страхування.

У випадку, якщо прокурор не має повної вислуги років, йому все одно нарахують пенсію,  але в розмірі 60% від заробітної плати, пропорційно до фактично відпрацьованого терміну в органах прокуратури.

Також переглянуть порядок зарахування стажу у профільних навчальних закладах. Це означає, що отримати страховий стаж можна буде лише навчаючись у закладах із офіційно затвердженого переліку.

Ці зміни мають на меті зробити систему нарахування пенсій прокурорам більш прозорою, уніфікованою та наближеною до загальнодержавної моделі пенсійного забезпечення.

Пенсії прокурорам рахуватиме Пенсійний фонд: що цьому передувало 

На початку березня 2025 року Парламентський Комітет із соціальної політики рекомендував Верховній Раді підтримати у першому читанні законопроєкт №12278.

Згідно з проєктом, прокурори зможуть отримати пенсію за вислугу років лише після офіційного звільнення з органів прокуратури. Також пропонується додати новий розділ до чинного пенсійного законодавства — для регулювання пенсій по інвалідності, втраті годувальника та за вислугою років. У зв’язку з цим відповідні норми планують прибрати із Закону “Про прокуратуру”, щоби уникнути дублювання. При цьому формула обрахунку пенсій залишиться без змін.

Офіс Генерального прокурора розкритикував запропоновані зміни. Там висловили заперечення проти вилучення норм з профільного закону, а також застерегли щодо ідеї обмеження пенсійних виплат до моменту звільнення та нового механізму їх перерахунку. У відомстві наголосили: такий підхід може суперечити рішенню Конституційного Суду.

Міністерство фінансів навпаки підтримало ініціативу. Там вважають, що реформа дозволить зменшити бюджетні витрати. Водночас зауважують: для її реалізації знадобляться додаткові кошти на посилення ролі Пенсійного фонду.

Читайте також: Індексація пенсій: які виплати збільшать, коли і наскільки

Чому прокурори отримують підвищені пенсії

Одним із найгучніших скандалів 2024 року в Україні стали прокурорські “мега-пенсії”, які, попри обмеження в законодавстві, іноді перевищують граничні суми у кілька разів. 

Тоді журналісти ЦЕНЗОР. НЕТ склали перелік із 15 керівників обласних прокуратур, які отримують найбільше пенсії. До нього увійшли:

  • Станіслав Муратов — 43 річний заступник керівника Харківської прокуратури, який за 2023 рік отримав 1 152 155 грн пенсії.
  • Андрій Кравченко — 39-річний заступник керівника прокуратури Харківщини у 2023 році він отримав 1 015 225 грн пенсії.
  • Олександр Фільчаков — 45 річний керівник Харківської обласної прокуратури. У 2023 році він задекларував 823 071 грн пенсії.
  • Катерина Шевцова — 43-річна керівниця Черкаської обласної прокуратури. і За 2023 рік отримала 785 435 грн пенсії.
  • Володимир Лимар — 47-річний перший заступник керівника прокуратури Харківщини. У декларації за 2023 рік вказав 714 749 грн пенсії.
  • Владислав Грюк. Заступник керівника прокуратури Чернігівщини у 2023 році він отримав 526 160 грн пенсії.
  • Олександр Сузий — 41-річний заступник керівника Харківської обласної прокуратури. У 2023 році чоловік отримав 439 576 грн пенсії.
  • Сергій Спільник — 47-річний керівник Запорізької обласної прокуратури. У 2023 році отримав 433 713 грн пенсії.
  • Андрій Рудницький — керівник Рівненської облпрокуратури отримав за рік 424 671 грн пенсії.
  • Ігор Сидоренко — заступник керівника Сумської прокуратури. Отримав за 2023 рік 406 224 грн пенсії.  

Після хвилі суспільного обурення ситуація призвела до заяви про відставку генерального прокурора Андрія Костіна. Проте навіть цей крок не зняв ключового питання: як саме виникає така ситуація і хто за неї відповідальний.

Зворотна сторона судової практики

Як виявило журналістське розслідування Censor.net, головна схема полягає в успішному використанні лазівок у законодавстві. Йдеться про положення, що дозволяють прокурорам з інвалідністю — зокрема, тим, хто отримав статус після проходження МСЕК — претендувати на перерахунок пенсій за нормами, які діяли до 2015 року.

Тоді прокурори могли виходити на пенсію та отримувати виплати у 80–90% від розміру своєї останньої зарплати. При цьому враховувалися всі можливі надбавки: за вислугу, науковий ступінь, ранг, роботу з державною таємницею, інтенсивність праці, особливі умови служби. Фактично йшлося про десятки різних доплат, які іноді подвоювали базову зарплату.

Після пенсійної реформи ці норми переглянули.  Максимальний рівень пенсій обмежили до 60% від заробітку, а граничну суму виплат — до 29,2 тис. грн. Але, як з’ясувалося, чимало прокурорів через суд домагаються перерахунку пенсій на підставі старого законодавства, зокрема — коли йдеться про статус інваліда.

Ключові ланки схеми

Судова практика тут відіграє вирішальну роль. Як правило, позови прокурорів задовольняються. Рішення ухвалюють суди різних інстанцій, іноді навіть без присутності представників Пенсійного фонду. Або ж фонд свідомо не оскаржує ці рішення, фактично погоджуючись із поверненням до старих норм.

Особливу популярність має тактика вибору “найвигіднішого місяця” — періоду, в якому прокурор мав найбільші виплати, наприклад, через відрядження, участь у спецрозслідуваннях чи інші тимчасові надбавки. Ця цифра і фіксується в судовому рішенні як основа для пенсійного нарахування. У результаті реальні виплати можуть сягати 70–100 тисяч гривень щомісяця.

Позиція влади: реформування чи компроміс

Офіс Генерального прокурора визнав наявність системної проблеми. Проте чиновники наголошують, що чинна система — наслідок колізій у законодавстві та недостатнього контролю за діями МСЕК і судів. Водночас громадські організації та експерти з правових питань вимагають перегляду механізмів пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Зокрема, в частині винятків, які відкривають можливості для зловживань.

Фінансові ризики для бюджету

За оцінками профільних економістів, сукупні втрати бюджету від завищених пенсій можуть сягати сотень мільйонів гривень щорічно. Утримання лише 100 прокурорів із “мега-пенсіями” у 70–100 тис. грн щомісяця потребує понад 100 млн грн на рік. І це без урахування індексацій і нових позовів.

Питання залишається відкритим: чи зможе нове законодавство зупинити практику судових маніпуляцій із пенсіями, чи схема продовжить існувати,  але вже в оновленому вигляді.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Мандровська Олександра
Редактор

Читають зараз