Перекриття Ормузької протоки: чи справді нафта буде по $300 за барель
23 Червня 14:48
РОЗБІР ВІД 
На тлі загроз з боку Ірану перекрити Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів транспортування нафти у світі — у ЗМІ з’являються прогнози про можливий стрімкий стрибок цін на нафту. Утім, експерт з енергетики Михайло Гончар у коментарі «Комерсант Український» заспокоїв: реальність дещо складніша й не така драматична, як дехто описує.
Парламент Ірану 22 червня схвалив закриття Ормузької протоки, яка розташована між Іраном та ОАЕ. Але остаточне рішення має прийняти вища рада національної безпеки.
Михайло Гончар у коментарі «Комерсант Український» зазначив, що перекриття Ормузької протоки малоймовірне.
«Реалії дещо інші. Звісно, що ціновий стрибок буде, але поки що якихось фактів з перекриттям Ормузької протоки немає, окрім рішення парламенту Ірану щодо цього. Але, враховуючи складну і ієрархічну систему прийняття рішень в Ірані, останнє слово буде за рахбаром, тобто за Алі Хаменеї», – пояснює він.
На думку Гончара, Іран радше демонструє загрозу, ніж дійсно готується до блокади протоки.
«Іран просто робить проекцію загрози… Але зробити йому це буде достатньо непросто, зокрема тому, що його власний нафтовий трафік також проходить через Ормузьку протоку», — пояснює він.
Крім того, на Іран має суттєвий вплив Китай, який є основним імпортером іранської нафти. І хоча КНР не критично залежить від цих поставок, їхня частка в енергетичному балансі Китаю залишається важливою, уточнює експерт.
Гончар також звернув увагу на важливу географічну деталь — більшість морських коридорів проходять не іранськими, а оманськими територіальними водами.
«Ормуз — це не Босфор. Найвужча частина протоки — близько 55 км, у середньому — понад 90 км. Перекрити її фізично значно складніше, ніж може здаватися», — наголошує експерт.
Фахівець нагадав, що навіть у часи Ірано-іракської війни, коли в Ормузькій затоці тривала «танкерна війна», ціни на нафту не зросли, а навпаки — почали знижуватися.
«Тому ситуація не виглядає такою однозначною, як про це пишуть, що от «все пропало», Іран перекриває — і ціна 150, 300 чи 350 доларів за барель. Фантазувати можна на будь-яку тему, і на цю особливо», — каже Гончар.
Ще один фактор стабільності — наявність альтернативних маршрутів постачання.
«Саудівська Аравія давно подбала про безпеку транспортування. Є нафтопровід Абкайк-Янбу, який виводить нафту на Червоне море. Він не компенсує обсяги з Перської затоки повністю, але забезпечує диверсифікацію», — зазначає фахівець.
І хоча Іран може вдатися до точкових атак, зокрема на кораблі США у зоні Перської затоки, Гончар прогнозує, що це будуть радше символічні акції. Реальний ризик він вбачає у спробах терористичних атак — вже поза межами самої протоки.
«Нервозність, безперечно, впливатиме на ринок нафти. І плюс — нестримне бажання нафтових спекулянтів. Для них це ідеальна ситуація, на цьому заробити», — підсумовує експерт.
Попри гучні заголовки, реальна картина — складніша і не така драматична. Ринок, ймовірно, відреагує короткочасним стрибком цін, але системна енергетична криза через Ормуз малоймовірна”, констатує Гончар.
Ормузька протока — вузький морський прохід між Перською затокою та Індійським океаном, який має надзвичайне стратегічне значення для світової торгівлі енергоресурсами. Її довжина становить приблизно 160 кілометрів, а ширина у найвужчому місці — лише 21 кілометр. При цьому судноплавні канали займають лише по 2 кілометри в кожному напрямку, що робить торгові судна особливо вразливими до потенційних атак через їхню близькість до узбережжя.
Щодня через Ормузьку протоку транспортується близько 16,5 мільйона барелів нафти та конденсату, зокрема з ключових нафтових експортерів — Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Кувейту та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Крім того, саме через цей морський шлях проходить до 30% світових поставок скрапленого природного газу і до 20% глобального експорту нафти та нафтопродуктів. Важливу роль відіграє і Катар — один з найбільших експортерів СПГ, для якого Ормузька протока є основним логістичним маршрутом.
