Пільги на імпорт електромобілів: скільки коштує “зелений” курс бюджету і хто лідирує в постачанні
7 Листопада 22:01
Легкові автомобілі посідають друге місце серед усіх товарних груп за обсягом сплачених митних платежів. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на Державну митну службу України.
За період із 2022 року по жовтень 2025-го обсяг операцій, звільнених від ПДВ під час імпорту електромобілів, досяг 36 млрд грн. Динаміка вказує на прискорення:
- 2022 рік — 2,8 млрд грн;
- 2023 рік — 8,1 млрд грн;
- 2024 рік — 10,6 млрд грн;
- 10 місяців 2025 року — 14,5 млрд грн.
Зростання пояснюється одночасно двома факторами: розширенням пропозиції на глобальному ринку (особливо з Азії) та зростанням споживчого інтересу до ЕV на тлі високих витрат на пальне і розвитку зарядної інфраструктури.
Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року в Україні діє пільговий порядок оподаткування ввезення та постачання електромобілів, запроваджений законами №1660-ІХ і №1661-ІХ. До 1 січня 2026 року операції з імпорту ЕV звільнені від ПДВ, а чинна норма не встановлює жодних лімітів ані за ціною авто, ані за кількістю, яку може ввезти один імпортер або фізична особа. Тобто однаково пільгуються як масові моделі, так і преміумклас.
Географія та бренди: хто веде гру
У 2025 році основним джерелом постачання став Китай із сумою імпорту 25 млрд грн. Далі — США (14,8 млрд грн) і Німеччина (11,7 млрд грн).
У брендовій структурі попит концентрується на BYD, Volkswagen, Zeekr. Середня митна вартість одного ввезеного електромобіля тримається близько $21 000, що свідчить про широку присутність середнього сегмента, але не виключає флагманів: зокрема, три Rolls-Royce Spectre сумарною вартістю 56,4 млн грн, за якими надано пільг на 11,2 млн грн.
Фіскальний баланс: де тонко
ПДВ залишається одним із ключових джерел доходів державного бюджету. Саме з нього фінансуються сектор безпеки й оборони, соціальні видатки, медицина та освіта. Пільговий режим, стимулюючи «зелену» мобільність, водночас зменшує базу оподаткування. Накопичений «чек» у 36 млрд грн за неповні чотири роки — істотна ціна стимулювання попиту, особливо в умовах воєнного дефіциту ресурсів.
Економічні ефекти: користь і побічні наслідки
Позитивні ефекти очевидні: пришвидшення оновлення автопарку, скорочення викидів у містах, імпульс для сервісів зарядної інфраструктури, локальних інжинірингових і логістичних послуг. Пільги частково компенсують високі капітальні витрати на вхід у технологію для домогосподарств та малого бізнесу.
Побічні наслідки також є.
По-перше, втрачені податкові надходження з ПДВ напряму зменшують можливості бюджету.
По-друге, відсутність цінових “стель” створює ситуацію, коли пільги однаково субсидують як доступні ЕV, так і наддорогі авто, що з погляду соціальної справедливості та ефективності видатків ставить питання таргетування підтримки.
По-третє, імпортна структура (переважно із Китаю) посилює торгівельну залежність і не створює достатньої доданої вартості всередині країни, якщо не запускати локалізаційні вимоги та програми.
Читайте також: Авторинок-2025: які бренди потягнули продажі вгору та яке авто стало бестселером
Що може зробити держава: варіанти політики
До завершення пільгового періоду в січні 2026 року уряду та парламенту доцільно оцінити кілька конфігурацій:
Таргетування: збереження пільг для масового сегмента до певної митної вартості авто та поетапне обмеження/скасування для преміумкласу.
Соціально-екологічний фокус: пріоритизація пільг для електротранспорту, що працює в комерційному сегменті міст (таксі, доставлення, каршеринг), де екологічний та шумовий ефект максимальний.
Локалізаційна прив’язка: часткове відновлення податків із паралельним наданням грантів/кредитів бізнесу, який розвиває виробництво компонентів, збірку зарядних станцій, сервісні потужності в Україні.
Інфраструктурний акцент: перенесення акценту підтримки з імпорту авто на розбудову швидких і надійних мереж заряджання, систем зберігання енергії та “розумних” мереж, що знижує загальні бар’єри для всіх користувачів ЕV.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Перспективи для ринку та споживачів
До кінця пільгового вікна попит на ЕV, імовірно, залишатиметься підвищеним, з огляду на очікування можливого перегляду правил із 2026 року. Для домогосподарств і бізнесу ключовими залишаються TCO-метрики: ціна володіння, доступність сервісу й зарядної мережі, залишкова вартість. Для держави — баланс між кліматичними цілями та фіскальною стійкістю.
Таким чином, поточний режим пільг виконав свою заохочувальну роль: ринок електромобілів виразно виріс, сформувався стабільний канал постачання з Китаю, активізувався середній сегмент. Водночас фіскальна вартість у 36 млрд грн і нерівномірність бенефіціарів ставлять на порядок денний питання перетаргетування підтримки у 2026 році.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
