Пільги, податки і контроль МО: що чекає на виробників зброї
28 Серпня 18:34
РОЗБІР ВІД 
Для зброярів діятиме спецрежим Defence City – нові можливості від держави, які дозволять швидше виробляти та постачати зброю для ЗСУ. Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкти №13420 та №13421, які формують основу пакета Defence City – державної ініціативи для підтримки українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). Але, як завжди, у бочці меду знайшлося і ложка дьогтю. Що недогледіли парламентарі, з’ясовував «Комерсант Український».
Правовий режим Defence City діятиме до 1 січня 2036 року та надасть виробникам такі переваги:
- Звільнення від податку на прибуток, земельного податку та податку на нерухомість (якщо вона використовується у виробництві), а також від екологічного податку.
- Спрощені митні процедури та експортний контроль.
- Особливі умови валютного нагляду та операцій від НБУ.
- Підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Документи передбачають створення Реєстру резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Учасники зможуть отримати спеціальний статус за умови, що частка їхнього кваліфікованого доходу становитиме не менше 75% від загального (для літакобудування — не менше 50%).
Як зазначив міністр оборони Денис Шмигаль, запуск Defence City дозволить суттєво наростити виробництво сучасної української зброї та військової техніки, розвивати новітні технології, залучати інвестиції в галузь та підвищити можливості Сил оборони.
«Участь у Defence City відкрита для підприємств, що мають стратегічне значення для обороноздатності держави, відповідають вимогам прозорості та іншим визначеним критеріям. Наша ключова мета — повністю забезпечити Сили оборони всім необхідним, розробляти та вдосконалювати власну зброю і техніку та гарантувати безпеку держави в майбутньому завдяки сильній, спроможній армії», – повідомив міністр.
Закон для обраних підприємств
Першими забили на сполох представники оборонної галузі, які не перший рік працюють на цьому ринку й добре знають внутрішню кухню. У Національній асоціації оборонної промисловості України (NAUDI), яка об’єднує понад 100 провідних підприємств ОПК, зазначили, що в поточному вигляді ця програма підтримуватиме лише обрані підприємства і фактично ставить галузь у нерівне становище.
Підприємства NAUDI підтримали законодавчі ініціативи, надавши низку зауважень — з надією, що законодавці почують позицію індустрії. Але попри численні рекомендації, обмеження для підприємств ОПК щодо вступу залишилися незмінними.
«Поточна модель включення до реєстру Defence City виглядає як така, що працюватиме в обмеженому, вибірковому режимі та створена лише для “обраних” підприємств. Згідно з проведеним NAUDI аналізом, значна частина ефективних і критично важливих підприємств ОПК не потраплять до списку резидентів Defence City.
Чинна редакція законопроєкту не дозволить стати резидентами Defence City підприємствам, 100% діяльності яких безпосередньо спрямована на задоволення потреб Сил оборони України — підприємствам, які вже визнані стратегічними», — вважає голова асоціації Пашинський.
Із цього випливає, що компанії, які не потрапили до списку, будуть змушені працювати в гірших умовах: без податкових стимулів, під більшим тиском, з дорожчим виробництвом і слабшими позиціями на ринку.
«Це не лише не сприяє розвитку галузі, а навпаки — шкодить їй. Закон має працювати не для “обраних” підприємств, а на зміцнення всієї оборонної галузі України», — підкреслили в асоціації.
А основна проблема в тому, що критерій у 75% виконання державних контрактів фактично «відсікає» багатьох малих виробників та новостворені компанії. Адже більшість сьогодні працюють не безпосередньо з державою, а з фондами та іншими джерелами фінансування.
Все під контролем Міноборони – шлях до корупції
Народний депутат Дмитро Разумков загалом зазначив, що, попри гарну ідею, Defence City ризикує перетворитися на «годівницю» Міноборони. Адже, на його думку, величезні важелі впливу, у тому числі корупційного, залишаються в руках Міністерства оборони.
«Верховна Рада ухвалила закони про Defence City — спеціальний пільговий режим для оборонних підприємств. Звучить правильно й перспективно, але є одна велика проблема і загроза: величезні важелі впливу, в тому числі корупційного, залишаються в руках Міністерства оборони. Саме того міністерства, яке закуповувало яйця по 17 гривень, «зимові» куртки, які виявилися літніми, браковані міни. І саме цьому міністерству повністю віддають вплив на підприємства оборонної сфери. Йому доручають виконувати функцію контролінгу, що повністю знищує ту гарну ідею, яка з самого початку закладалася в цей законопроєкт», — вважає нардеп.
Друга проблема — заборона на експорт «надлишків» оборонної продукції, вважає Разумков. Якщо держава закуповує лише частину з можливого обсягу, навіщо забороняти продаж решти (окрім Росії та її союзників)? Це створює корупційні ризики: «обізнані» представники Міноборони пропонують викупити всю партію за завищеною ціною, а різницю — передати «в конверті».
«Замість підтримки галузі — власним виробникам фактично підставляють підніжку. Наші підприємства могли б розвиватися і таким чином збільшувати можливості допомоги ЗСУ. Але влада навмисно цього не дозволяє», — наголошує нардеп.
Все нове — давно забуте старе
Військові експерти також зазначають: якщо з оборонними замовленнями все більш-менш прозоро, то з тим, хто зможе на них розраховувати — не все так просто. Потрапити до списку «щасливчиків», які отримають вхідний квиток до реєстру оборонних підприємств, буде непросто. Немає механізму, за якими критеріями МО обиратиме кандидатів, підкреслює військовий експерт Олег Жданов у коментарі «Комерсант Український».
«Це буде клондайк для корупції, заробітки на роздачі “вхідних квитків”. Адже хто не потрапить до реєстру — не отримає оборонного замовлення. А вирішуватиме це Міноборони — на свій розсуд», — вважає Олег Жданов.
Ще один нюанс — державні замовлення надаватимуться підприємствам, які увійшли до реєстру, незалежно від того, яку продукцію вони виготовляють — якісну чи ні, і за якою ціною. Водночас тих виробників, які можуть запропонувати якісніше та дешевше, будуть ігнорувати, зазначає експерт.
«Ідея хороша, але до кінця не пропрацьована. У підсумку ми прийдемо до бардаку на ринку озброєнь. Буде, як у 2022–2024 роках, коли під кінець року виявлялося, що МО не реалізувало мільйони гривень на закупівлю, а армія залишалася без необхідного», — підкреслює Жданов.
А крім того, ми знову дійдемо до того, що витрачатимемо шалені кошти на закупівлю імпортного озброєння, у той час, як українські виробники залишаться без державних замовлень.
Авторка: Алла Дуніна
