Після санкцій США проти РФ: три сценарії для українського ринку пального
24 Жовтня 17:45
РОЗБІР ВІД 
Після того як США ввели санкції, спрямовані на російський нафтовий ринок, в українському суспільстві почали сперечатися про те, чи вплинуть обмеження на ціну та наявність пального в країні.
Дискусію про ризики для українського ринку пального спричинили публікації в ЗМІ, у яких йшлося про наступне: санкції адміністрації Дональда Трампа проти російської нафти можуть створити перебої на НПЗ Угорщини та Словаччини, звідки частина пального постачається в Україну.
Деякі експерти пояснювали це тим, що російські “Лукойл“ і “Роснефть“ постачають сировину для угорського і словацького НПЗ. Ті своєю чергою забезпечують пальним Україну. Якщо в останніх з’являються проблеми, то кінцевий споживач — українці — відчують на собі дефіцит через зниження виробництва пального.
Чи життєздатний цей прогноз і які тенденції пануватимуть найближчим чином на ринку нафти та бензину в Україні «Комерсант Український» запитав експерта з енергетики Геннадія Рябцева.
Аналітик стверджує, що на ланцюг постачань в Україну можливі санкції США впливати не повинні:
Спростовую. Ані “Роснефть”, ані “Лукойл“ не постачають нафту до Угорщини та Словаччини, оскільки ці компанії перебувають під санкціями, запровадженими Україною. І тому їхня нафта не може транспортуватися нашою територією, — пояснив Рябцев.
На уточнювальне запитання, чи означає це, що жодного впливу на постачання пального в Україну бути не може, Рябцев відповів: “Так, не можуть”.
Як влаштований ланцюг постачань і де потенційні точки ризику
Для українського ринку критичні два елементи “логістичного пазла”.
1. Виробництво на НПЗ сусідніх країн. Заяви, про які «Комерсант Український» писав вище, виходять зі сценарію, у якому посилення санкцій проти російської нафти призводить до скорочення завантаження угорських і словацьких заводів. Якщо частина їхньої сировини так чи інакше пов’язана з російськими постачальниками, то обмеження на цю нафту теоретично можуть “просадити” випуск готової продукції та звузити експортні квоти в Україну.
2. Доступ до альтернативної сировини та перерозподіл потоків. Навіть за зниження випуску на окремих НПЗ ринки зазвичай реагують переналаштуванням логістики: більшим імпортом нафтопродуктів з інших напрямків, заміщенням на змішаних партіях, спотовими закупівлями. Саме на цьому компенсаторному ефекті акцентують у своїх публікаціях медіа, коли пишуть, що “кінцевий споживач дискомфорту не відчує”.
Позиція Геннадія Рябцева, навпаки, виходить із юридичної “розв’язки” українських санкцій і постачань сировини: якщо “Роснефть” і “Лукойл” уже обмежені українським санкційним режимом, то їхня нафта не повинна бути критичним елементом сировинного кошика НПЗ, орієнтованих на український ринок.
Отже, бачимо, що наразі йдеться про дві моделі ризику. Перша — технологічна й логістична. Друга перебуває у юридичній площині.
Що побачить кінцевий споживач пального в Україні
Експерт у галузі енергетики Геннадій Рябцев акцентує на тому, що сьогоднішня ціна пального на АЗС завищена, і “утримується вже кілька місяців незалежно від зовнішньої кон’юнктури”.
Провідні оператори жодним чином не реагують на змінення зовнішньої кон’юнктури, … оскільки будь-якого контролю з боку державних органів на цьому ринку немає, — каже експерт.
При цьому аналітик критикує відсутність активних розслідувань з боку Антимонопольного комітету та перевірок відповідності технічному регламенту.
Якщо перекладати це мовою економіки, то настрої та поведінка на внутрішніх мережах пального в Україні нині важливіші, ніж зовнішні шоки. Якщо у операторів зберігається простір для цінової інерції та “прайс-зони комфортності”, то короткострокові санкційні новини можуть не транслюватися на табло, особливо за збереження конкуренції за трафік і середній чек.
Можливі “паливні” сценарії для України: від безболісного до стресового
Наразі експерти у галузі економіки говорять про три прогностичні сценарії. Серед них:
1. Базовий сценарій. Постачання з боку сусідніх НПЗ залишаються стабільними, логістика адаптується, ринок закриває потреби без видимих перебоїв. Роздрібні ціни змінюються в межах поточного коридору, ключовим фактором лишається поведінка мереж і валютний курс.
2. Сценарій “вузькі горлечка”. Якщо окремі НПЗ усе ж знизять випуск і лімітують експортні слоти, Україні доведеться наростити частку альтернативних напрямків. Це збільшить логістичні витрати й може розширити спред між гуртовими закупками та роздробом. Втім, з огляду на коментар Куюна, удар по споживачу все одно виглядає обмеженим.
3. Стрес-сценарій. Збіг чинників — санкційне посилення, ремонтні “вікна” на НПЗ і високий сезон — може короткостроково стиснути пропозицію. У такому разі критично швидке портфельне маневрування імпортом, щоб не допустити каскадного зростання цін.
Читайте також: З нестачею бензину зіткнулися 57 регіонів Росії
Ситуація на ринку пального: чого чекати бізнесу та регуляторам
Для мереж АЗС і трейдерів головне завдання — диверсифікація каналів і готовність викуповувати додаткові обсяги на споті. Для регуляторів — моніторинг гуртових закупівель й роздробу на предмет позаєкономічної інерції цін. Репліка Рябцева про завищені ціни й пасивність АМКУ піднімає старе питання про прозорість формування прайсів і необхідність проактивного комплаєнсу на ринку.
З погляду споживача інфляційний ефект можливий не через дефіцит, а через цінову політику операторів. Тому коректніше говорити не про «ризик порожніх колонок», а про ризик неповної передачі сприятливої зовнішньої кон’юнктури в роздрібний прайс, якщо така кон’юнктура складеться.
У підсумку це означає, що у короткостроковій перспективі системного дефіциту пального очікувати не варто. Справді значущі ризики для гаманця споживача лежать у площині цінової дисципліни учасників ринку та ретельного нагляду за їхніми практиками. Якщо регулятори посилять моніторинг і перевірку дотримання правил, а оператори й надалі гнучко диверсифікуватимуть постачання, потенційні санкції США проти російської нафти залишаться для українського роздробу фактором другого порядку, а не джерелом шоку.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Паливні санкції США проти Росії: що потрібно знати
22 жовтня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти найбільших російських нафтових компаній та закликає Москву негайно погодитися на припинення вогню в Україні.
Додаткові санкції офіційного Вашингтона посилюють тиск на енергетичний сектор Росії та обмежують здатність Кремля отримувати доходи для фінансування військової машини та підтримки ослабленої економіки.
З огляду на відмову Путіна припинити цю безглузду війну, Міністерство фінансів санкціонує дві найбільші російські нафтові компанії, що живлять військову машину Кремля. Ми готові запровадити подальші заходи, якщо цього потребуватиме підтримка зусиль президента Трампа з припинення війни. Ми закликаємо наших союзників приєднатися і посилити ці санкції, — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.
Він уточнив, що нові санкції спрямовані проти двох найбільших російських нафтових компаній — ПАТ “НК Роснефть” та “Лукойл”.
“Роснефть” — вертикально інтегрована компанія, що займається видобутком, перероблюванням, транспортуванням і продажем нафти та газу в Росії та в світі. “Лукойл” своєю чергою здійснює видобуток, перероблювання, маркетинг і експорт нафти й газу.
Під обмеження потрапили не лише зазначені вище компанії, але також дочірні підприємства. Серед них:
- ООО “Лукойл-Пермь”— геологорозвідка та видобуток нафти й газу в РФ.
- ООО “Лукойл-Аик” — видобуток нафти та газу.
- ООО “Лукойл-Калининградморнефть” — розробка родовищ на суші та шельфі.
- ООО “ЛУКОЙЛ-Западная Сибирь” — видобуток нафти в Тюменській області РФ.
- ООО “РИТЭК” — розробка нових технологій видобутку.
- АО “Куйбышевський НПЗ” — нафтопереробний завод.
- АО “Сибнефтегаз” — розробка газоконденсатних родовищ.
- ООО “Башнефть-Добыча” — експлуатація приблизно 200 родовищ нафти.
- АО “Ванкорнефть” — розробка великого родовища нафти та газу у Красноярському краї РФ.
Усі активи та інтереси у власності осіб, зазначених вище, що перебувають у США або під контролем американських осіб, блокуються. Заборонені будь-які транзакції, що включають ці активи (якщо не була отримана спеціальна ліцензія OFAC). Порушення санкцій можуть призвести до цивільної або кримінальної відповідальності.
А фінансові установи за кордоном, які полегшують значні транзакції на користь заблокованих осіб, можуть потрапити під вторинні санкції США.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
