Потрібно більше реабілітаційних центрів для військових – медична директорка центру реабілітації «Лісова поляна» Любачівська
30 Квітня 2024 13:08
БЛІЦ
Українці демонструють неймовірну витривалість та силу духу у цій війні, впевнено наближаючи перемогу. Та з кожним новим місяцем протистояння російській агресії все більше військових потребують фізичної та психологічної реабілітації.
Із цих причин у Києві та інших регіонах України з’являються нові осередки для надання такої допомоги або розширюються існуючі центри реабілітації, як-от відомий Центр психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» або ж Glade Forest. Цей заклад охорони здоров’я працює з 2014 року з травмами війни, має великий практичний досвід у лікуванні психотравми, наслідків легкої черепно-мозкової травми, а також допомозі особам, які пережили полон та тортури. В їх роботі поєднується креативно-нестандартний та людяний підхід до кожного з пацієнтів. За це центр отримав неформальний статус «державний заклад з людським обличчям».
Нещодавно «Лісова поляна» стала 7-м Центром досконалості Міністерства охорони здоров’я України, де навчатимуть фахівців з реабілітації.
Насправді про реабілітацію військових вже зараз необхідно говорити максимально комплексно. Чого саме військові потребують тепер і в майбутньому, аби максимально швидко соціалізуватися, включитися в цивільне життя або продовжити службу, яку реабілітацію можуть отримати і як покращити цей процес, «Комерсант Український» запитав у Наталії Любачівської, медичної директорки Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна».
— Яка категорія військових сьогодні найчастіше потрапляє на реабілітацію?
Майже 99,9% – це діючі військові. Трапляються також комісовані, але їх мало – не вистачає вільних місць. Наш заклад загалом розрахований на 220 осіб. Також ми приймаємо звільнених з полону як військовослужбовців, так і цивільних. У статуті нашого закладу є дозвіл щодо останніх, щоб ми приймали їх також. Але на першому плані у нас військовослужбовці, яким потрібна психологічна реабілітація, бо у нас реабілітаційний центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів. Хоча ми не відмовляємо пацієнтам, яким потрібна ще і фізична реабілітація.
— Який тип психологічних травм зустрічається у військових найчастіше?
Гостра реакція на стрес, ПТСР, наслідки мінно вибухових травм, акубаротравми. Якщо говорити про фізичну реабілітацію — люди з ампутованими верхніми або нижніми кінцівками.
— Чи вистачає держбюджету для виконання необхідних функцій, закупівлі обладнання тощо?
Можна я не буде коментувати дане питання.
— Чи відчутна різниця у потребах військових до 2022 року і зараз – з початком повномасштабного вторгнення?
Звісно. Тоді був дещо інший підхід. Ми працювали “по старинці” – більше використовували для лікування військових препарати. Зараз ми змінили підходи. Наприклад, ПТСР лікується не тільки пігулками і внутрівенними ін’єкціями, а ще й іншими методами, і це все впроваджується в нашому закладі.
— Очевидно, ви вже зараз розумієте, що по завершенню війни потреба в реабілітації лише зростатиме. Чи готуєтесь до цих викликів вже зараз?
Буде дуже велика потреба в реабілітації, як психологічній так і фізичній. Кількість наших поранених військових, на превеликий жаль, не зменшується, а збільшується. Попит точно зросте – ми це бачимо вже на прикладі нашого закладу. Зараз я вже записую діючих військових на червень – практично на середину. Розраховую так, щоб ми не сильно перевантажили заклад, оскільки також залежні від фінансування. Бронюю деякі місця – військові частини нам пересилають по одному-двоє воїнів. Добре б було, щоб заклад міг приймати не 220, а, умовно, на 600-800 осіб.
— Чи реально охопити реабілітацією всіх, хто матиме реальний запит на це? Що, на вашу думку, має бути зроблено, щоб якомога більше військових отримали необхідну допомогу?
Потрібно більше реабілітаційних центрів й вже зараз думати, на базі яких закладів їх відкривати. Можливо, на базі лікарень, санаторіїв, будівництва нових… Про це треба думати вже. Ми не знаємо, коли закінчиться ця війна, але коли це станеться, то кількість військових, потребуючих допомоги, буде дуже велика.
— Чи розглядалось питання щодо розширення або збільшення фінансування?
Ми – заклад підпорядкований МОЗ, тому дані рішення ухвалює виключно профільне міністерство. Наш директор тримає зв’язок з міністерством і постійно піднімає ці питання. Знаю, що до нашого закладу приєднали санаторій з Одеси. Він у дуже занедбаному вигляді – там попереду дуже багато роботи, але його реконструюють. Тобто ми будемо мати ще один філіал. Правда, як воно все буде на практиці, ще зарано говорити, бо Київ і Одеса доволі далеко один від одного як на мене. Але вже ж ми розширяємося і над цим постійно працює МОЗ.
Авторка – Леся Гнатіва
