План евакуації Києва, мобільні кухні і сценарії апокаліпсису: до чого реально готуватися столиці?
16 Січня 20:03
РОЗБІР ВІД 
Замість масованих атак по всій території країни ворог зосередився на ізоляції окремих мегаполісів. У фокусі — Київ, Одеса та Дніпро. The New York Times називає головну ціль Кремля – створити гуманітарну кризу в найбільших містах і змусити українську владу до поступок у переговорах.
Усередині країни це поширило хвилю тривожних прогнозів, чуток про евакуацію столиці та публічні суперечки між центральною й місцевою владою щодо готовності до найгірших сценаріїв.
Чи справді Києву загрожує гуманітарна катастрофа у разі нових масованих ударів по енергетиці?
Чи готова столиця до повного блекауту і чи потрібен інструктаж населення вже сьогодні? «Комерсант Український» розбирався.
Ресурси Києва: на що вистачить?
Потрібно відділяти реальні ризики від паніки. Зазначає керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній у коментарі для «Комерсант Український». Втім, визнає: загроза для Києва є очевидною.
За його словами, хвиля страхів посилилася саме після публікації The New York Times, хоча сам факт того, що Росія намагається зробити життя в Києві непридатним, не є новиною.
«Путін уже три роки хоче зробити Київ непридатним для життя. Тут немає нічого сенсаційного», — зазначає Загородній.
За словами експерта, ключова проблема сьогодні — не в самій загрозі, а у відсутності чіткої відповідальності та координації між центральною і місцевою владою. Столиця не здатна самостійно впоратися з масштабними наслідками енергетичної кризи.
«Столиця не витягне своїми ресурсами ні відновлення, ні реагування. Потрібна чітка вертикаль відповідальності», — наголошує Загородній.
Загородній вважає, що має бути визначена конкретна відповідальна особа на рівні держави — насамперед міністр енергетики, який повинен працювати у тісній зв’язці з міською владою та кризовими штабами.
Додам, що міський голова Києва Віталій Кличко відреагував на звинувачення щодо нібито неналежної підготовки столиці до зими та заявив про відсутність координації з боку уряду після масованої атаки РФ на енергетичну інфраструктуру.
«Багато зараз лунає різних маніпуляцій і відвертої неправди. Щодо того, чи готувався Київ до зими. Хочу зазначити, що за день до руйнівної масованої атаки в мене була зустріч з премʼєр-міністром України. […] Я доніс усі загрози і ризики, які можуть бути внаслідок сильних пошкоджень критичної інфраструктури столиці”, – Віталій Кличко
Водночас Київ готується до гірших сценаріїв: в проблемних районах з 16 січня починають працювати 50 мобільних кухонь із гарячою їжею, а на Лівому березі підключено 24 потужні електрогенератори для житлових кварталів, які вже забезпечили роботу 17 трансформаторних підстанцій, — повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Евакуація населення: план дій
Окремо керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній зупинився на темі можливого інструктажу населення у разі повного блекауту чи евакуації. За його словами, такі інструкції мають бути наперед, незалежно від того, чи настав критичний момент.
«Інструктаж завжди повинен бути. Не тоді, коли вже стало гірше. Просто до цього треба було готуватися. Очевидно, що десь ми це проґавили», — зазначає Загородній.
Він підкреслює: чесне інформування громадян — це не паніка, а елемент відповідальної політики, особливо в умовах війни та прогнозованих морозів.
На переконання експерта, масовані атаки по енергетиці саме під час низьких температур не потребували «пророчих здібностей». Саме тому, вважає Загородній, влада мала заздалегідь масштабувати готові рішення та використовувати досвід інших міст.
Досвід Харкова
Як приклад, Тарас Загородній наводить Харків, який, попри постійні обстріли, виявився більш підготовленим до кризових сценаріїв.
«Харків постійно обстрілюється, але там краще підготувалися. Цей досвід треба брати, масштабувати і розподіляти ресурси», — зазначає Загородній.
Загородній наголошує: з урахуванням бюджету Києва багато рішень можна і потрібно було реалізувати раніше.
Світло гасне по ланцюжку: апокаліптичний прогноз нардепа
Наразі підстав для евакуації населення Києва немає. Народна депутатка Олена Шуляк спростовує чутки про найгірший сценарій для столиці. За її словами, енергетики та комунальні служби справляються з навантаженням, а жодних сигналів, які б свідчили про необхідність негайної евакуації, немає.
Шуляк наголосила, що обговорення таких сценаріїв більше схожі на припущення й політичні спекуляції, аніж на рішення, засновані на реальній оперативній ситуації.
Водночас її колега депутат Олександр Федієнко нагнітає та публікує у соцмережах зображення апокаліптичного міського пейзажу, згенероване штучним інтелектом. Каже, Україна вже увійшла в активну фазу процесу, коли пошкодження одного елементу критичної інфраструктури тягне за собою ланцюгові збої інших систем.
«Місто ще стоїть, але вже ламається по ланцюжку. Відсутність електрики повільно, але неминуче зупиняє ціле місто», — написав Федієнко.
У дописі він детально описує сценарій поступового колапсу, опираючись на текст з книги Марка Эльсберга. Знеструмлені лінії електропередач, аварії, мовчазні вежі зв’язку, зникнення мобільного сигналу, зупинку магазинів і кас, роботу АЗС лише на аварійному живленні, затори зі швидкими та лікарні, що тримаються на резерві, але лише тимчасово.
Окремо нардеп звертає увагу на виснаження української протиповітряної оборони та нестачу зовнішньої підтримки.
“Захист неба, партнери вибачте нас кинули… тому самі. Далі зупинка цих каскаднів ефектів, і вихід. Це теж важка історія, яка може призвести до руйнації енергетичної інфраструктури”, – Олександр Федієнко
Ситуація навколо енергетичної безпеки Києва оголила одразу кілька системних проблем.
По-перше, загроза масованих ударів по енергетиці під час морозів є реальною і прогнозованою, а не гіпотетичною.
По-друге, ключовим ризиком залишається не сам сценарій блекауту, а відсутність чіткої координації, зрозумілої відповідальності та єдиної комунікації між центральною владою і столицею.
По-третє, публічний дисонанс між заспокійливими заявами одних політиків і апокаліптичними прогнозами інших лише підсилює тривожність у суспільстві. Чесна розмова, заздалегідь пропрацьовані сценарії та використання досвіду прифронтових міст можуть стати тим запобіжником, який відділить реальну готовність від хаосу і паніки.
