План Маршала для України: Європа та США оголосили про заснування інвестфондів для відбудови
14 Липня 10:35
РОЗБІР ВІД 
540 млрд доларів – саме стільки за оцінкою Світового банку буде коштувати відбудова України. Близько 11 мільярдів євро – зобов’язання на таку суму взяли на себе учасники римської конференції з відновлення України. Наскільки реально подолати такий розрив у сумах і чи дала конференція у Римі привід для таких сподівань – з’ясовував «Комерсант Український».
Флагманські ініціативи
Українська концепція підтримки відбудови та модернізації України передбачає створення двох фондів загальним розміром 1 трлн доларів.
«Перший – це “Фонд Україна” на 540 млрд доларів, адже саме стільки за оцінкою Світового банку буде коштувати відбудова України. Другий фонд – це Європейський структурний фонд на підтримку України обсягом 460 млрд доларів», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Української платформи донорів міністерського рівня в межах URC-2025 (Ukraine Recovery Conference 2025 – Конференції з питань відновлення України 2025).
Прем’єр пояснив, що перший фонд має адмініструватись Україною і формуватись за рахунок конфіскованих російських активів, а також спеціального податку на експорт російської сировини, а другий – включатиме інвестиції європейського приватного сектору для розвитку виробництв в Україні.
І готовність Європи допомагати Україні була підтверджена в Римі, коли Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про створення ЄС, Італією, Німеччиною, Францією та Польщею європейського флагманського Фонду для відбудови України.
На стратегічність такого рішення звертає увагу доктор економічних наук, голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач, який брав участь в конференції.
“Це, звичайно ж, стратегічна новина – повідомлення про старт фонду для України, який починає наповнюватися грошима. І перспективи його наповнення можна оцінити набагато краще, ніж перспективи наповнення BlackRock-фонду. Там одразу було зрозуміло, що надто оптимістично дивляться. BlackRock – це про можливість знайти приватне фінансування. В цьому європейському ж фонді одразу йдеться про фінансування з боку ЄС, а також Італії, Німеччини, Франції і Польщі”, – наголошує фахівець.
Нагадаємо, напередоні конференції було повідомлено про те, що найбільша американська інвесткомпанія BlackRock призупинила пошук інвесторів для фонду відновлення України. Про створення такого фонду якраз планувалось оголосити в Римі.
Але такий негативний фон вже під час конференції було повністю нівельовано. І не лише заявою про створення європейського флагманського Фонду для відбудови України. Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог озвучив в Римі ідею розбробки міжнародними союзниками Плану Маршалла для України, а міністр фінансів США Скотт Бессент конкретизував подібні наміри, повідомивши, що Президент Дональд Трамп ініціював створення та очолив американський Інвестиційний фонд реконструкції України. Судячи з усього, проєкт інвесткомпанії BlackRock не витримав конкуренції з ініціативою Трампа.
Не лише кількість має значення
Понад 6 000 учасників із 70 країн, близько 200 підписаних угод та меморандумів на суму близько 11 мільярдів євро. Таким є загальний кількісний підсумок URC-2025. Доктор економічних наук, голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач виокремлює ще таку особливість зустрічі в Римі.
“На цій конференції пріоритетом був якраз бізнес-вимір, тобто розвиток економіки через розвиток бізнесу, людський капітал, регіональний розвиток. Відповідно, за задумом і, як ми бачимо, за результатом, ця конференція може бути визначена, як успішна. Реально, якщо на попередніх конференціях в Лондоні і Берліні переважно були, скажімо так, меморандуми про наміри, то тепер це вже мова про реальні проєкти, реальні гроші, реальні інвестиції. І те, що на 11 мільярдів підписано проєкти, це, я вважаю, суперперемога”, – наголосив Андрій Длігач.
Загальну картину своїми фарбами доповнюють і конкретні домовленості.
Приміром, уряд України підписав з Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку угоду про запуск п’ятирічної програми PREPARE Ukraine загальним обсягом $200 млн. Ці кошти підуть на підготовку державних та муніципальних проєктів відбудови, щоб вони відповідали вимогам міжнародних інвесторів і могли швидко переходити до реалізації.
Україна та ЄС оголосили про запуск програми підтримки deftech-проєктів з бюджетом у 100 млн грн, яка займатиметься пошуком технологічних геймченджерів у сфері оборони.
НАЕК “Енергоатом” з Holtec International домовився про будівництво заводу з виробництва малих модульних реакторів, а з компанією Westinghouse було фіналізовано домовленості про виробництво в Україні ядерного палива.
Компанії Vodafone Ukraine та Nokia підписали меморандум про стратегічне партнерство з фінським експортним агентством Finnvera та інвестиції до 30 мільйонів євро для забезпечення надійного мобільного зв’язку навіть в умовах масованих обстрілів та тривалих блекаутів.
Ще два бізнесових проєкти виокремив Доктор економічних наук, голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач. Йдеться про угоду Приватбанку та ЄБРР, яка дозволить надати українським підприємствам до 600 мільйонів євро додаткового фінансування, а також про підписання в Римі договору між українським проєктом NovaSklo та трьома європейськими компаніями-виробниками обладнання, заявдяки чому в Україні з”явиться перший високотехнологічний завод з виробництва флоат-скла.
“Найбільше мене тішить, що нарешті є вже конкретика по проєкту з будівництва нового заводу з виробництва скла. В Україні немає діючих заводів, де виготовляли б скло будівельне. Були три спроби запустити такі заводи. Два роки шукали ці інвестиції. Тепер є технології, інвестиції. Коротше, вважаю це проривом. 600 мільйонів, які ЄБРР надасть Приватбанку на кредитування бізнесу – це також величезний проєкт. Це просто дуже круто. Бо якраз бізнес зараз має суттєво нестачу фінансових ресурсів. Тобто це дуже важливо”, – наголосив Андрій Длігач.
Римська конференція стала місцем де було започатковано і новий етап у стратегічному партнерстві України та Італійської Республіки. Пакет відповідних рішень було оформелно Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством закордонних справ Італії. А українське Міністерство економіки підписало меморандум з фінансовими інституціями Італії про залучення експортно-кредитного фінансування для розбудови нових підприємств.
Нагоду поспілкуватись з італійськими колегами мали і представники українського агробізнесу. В межах конференції відбулась окрема аграрна панель, під час якої про зацікавленість у співпраці говорив Міністр аграрної політики Італії Франческо Лоллобриджида, інші італійські учасники.
За словами керівника європейського офісу “Українського клубу аграрного бізнесу” Назара Бобицького, Італія розуміє потужний потенціал українського агросектору на світових ринках.
“Цей потенціал ще більший у сфері аграрної переробки, і саме там вбачають можливості італійські агротехнологічні компанії. Також італійські аграрії поступово відходять від побоювань щодо конкуренції з боку України до розуміння комплементарності агросекторів обох країн. Найбільші ж можливості Італія бачить у підтримці повернення українського аграрного експорту на ринки глобального півдня і витіснення з них росії”, – констатував Назар Бобицький.
Українські аграрії запросили президента Ліги італійського агробізнесу «Кольдіретті» Массіміліано Джансанті відвідати Україну, аби обговорити проєкти спільних інвестицій в український агросектор.
Не лише можливості, але й ризики
Подібні конференції потрібні ще й для того, аби міжнародні партнери могли краще уявляти ситуацію в Україні, її прагнення та потенціал. І учасники URC-2025 намагались використати такі можливості спілкування. Розповідає виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
“Ми отримали дуже гарні сигнали з різних країн, що лідери цих країн солідарні, і їх народи також солідарні з Україною. І всі висловлювали захоплення українцями, наскільки ми героїчні, наскільки ми стійкі. Але треба розуміти, що навіть в кулуарах конференції, коли ми говорили з представниками міжнародного бізнесу, окрім того, що люди зацікавлені і мають інтерес до України, але вони постійно цікавляться ситуацією в Україні з правовими ризиками, з регуляторним середовищем, чи правоохоронні органи не тиснуть на бізнес, чи прозорий бізнес може себе нормально почувати” – заначає Анна Дерев’янко.
На те, що саме турбує іноземних інвесторів, вказують і результати опитування “Настрої іноземних інвесторів”, проведеного напередодні конференції в Римі серед членів Global Business for Ukraine та Європейської Бізнес Асоціації. Воно було спеціально зорієнтоване на іноземні компанії, які раніше вже виявляли інтерес до України. Найбільшими бар’єрами для інвестування, окрім безпекової ситуації, про яку згадали 68% опитаних, було названо:
- корупцію або нестачу прозорості – 47%,
- політичну невизначеність і слабкі інституції – 47%,
- слабке верховенство права – 34%,
- валютні обмеження – 25%.
І це та “домашня робота”, яку Україна має належно виконувати. Продовжує виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
“Ми маємо розуміти, що без змін на краще нам не вдасться залучити те, на що ми розраховуємо. Всередині країни ми маємо чесно дивитися, що останнім часом збільшилась кількість кримінальних кейсів, які відкриваються щодо прозорого бізнесу. Збільшився тиск податковий на прозорий бізнес. Ми бачимо ситуацію, що суди насправді не стають кращими. Об’єктивно, якщо дивитися на ситуацію по інвестиційному клімату в Україні, то він не стає краще. І тут питання в тому, як спрацювати так, щоб ці побоювання у тих, хто зацікавлений в Україні, зняти, як зробити так, щоб люди зрозуміли, які є шляхи входу на наш ринок, як вони можуть працювати в Україні, якими є основні виклики і як їх можна долати”, – зазначає Анна Дерев‘янко.
Іноземні інвестори – учасники вже згадуваного опитування, свої побажання висловили. З-поміж найцінніших інструментів підтримки вони згадують спрощення дозвільних процедур, страхування військових та політичних ризиків, податкові пільги та інвестиційні гарантії і стимули. Не зайвою буде і допомога в пошуку місцевих партнерів.
При цьому, лише 8% учасників дослідження не виявили інтересу до можливостей, пов’язаних із відновленням України, 13% ще не визначилися, але 79% опитаних іноземних інвесторів мають зацікавленість в тому, аби скористатись можливостями, пов’язаними з відновленням України.
Автор: Сергій Василевич
