Податкова реформа vs Б’юті-сфера: українці отримають нові захмарні прайси вже наступного року
26 Березня 18:31
РОЗБІР ВІД 
Українська індустрія краси — від салонів і барбершопів до приватних майстрів — входить у зону турбулентності та прогнозованого здорожчання вартості послуг. Причина — податкові реформи, які від України вимагає МВФ та подальша інтеграція в ЄС.
Ключові новації, які активно обговорюються на рівні уряду і бізнесу, — це перегляд спрощеної системи оподаткування (зокрема запровадження або розширення ПДВ для ФОП) та легалізація самозайнятих осіб без статусу підприємця.
Чому змінюють “спрощенку”: вимоги МВФ та ЄС
Реформа спрощеної системи — одна з умов довгострокової фінансової співпраці України з МВФ. Фонд наполягає на зменшенні податкових викривлень і розширенні бази оподаткування.
Зокрема, йдеться про:
- обов’язкову реєстрацію платником ПДВ після досягнення певного обороту;
- боротьбу зі схемами “дроблення бізнесу” через ФОП;
- вирівнювання податкового навантаження між найманими працівниками і підприємцями.
Експерти наголошують, що нинішня модель створює дисбаланс: ФОП можуть платити 5% податку, тоді як працівники — до 50% сукупних відрахувань. Водночас ці зміни є частиною євроінтеграції: Україна має адаптувати правила ПДВ до директив ЄС, де діють пороги обов’язкової реєстрації (приблизно до €85 тис. обороту) .
Початково обговорювалось жорстке рішення — обов’язковий ПДВ для більшості ФОП уже з низького порогу доходу. Однак через протест з боку бізнесу та політичні ризики підхід пом’якшили.
Станом на 2026 рік:
- розглядається поріг у 2–4 млн грн річного доходу ;
- це може зачепити сотні тисяч підприємців ;
- більшість дрібного бізнесу формально залишиться поза новими вимогами.
Водночас поступове розширення ПДВ на малий бізнес вже закладено в стратегію доходів до 2030 року.
Як це вплине на індустрію краси
Салони краси, косметологи, майстри манікюру та перукарі працюють переважно як ФОП 2–3 групи. У разі переходу на ПДВ:
- податкове навантаження може зрости з 5% до ефективних 20% (з урахуванням ПДВ);
- частина витрат перекладеться на клієнта.
Бізнес вже попереджає: нові податки можуть спричинити подорожчання послуг і скорочення частини підприємців. Зростання витрат стимулюватиме:
- укрупнення салонів;
- вихід слабких гравців;
- перехід частини майстрів у “тінь”.
Це типовий ефект для ринків, де підвищується податкове навантаження.
Паралельно держава готує ще одну важливу зміну — легалізацію діяльності фізичних осіб без реєстрації ФОП (через цифрові платформи або спрощені режими оподаткування).
Це означає:
- поява нової категорії “легальних не-ФОПів”;
- зниження бар’єру входу в професію;
- зростання конкуренції для традиційних салонів.
У поєднанні з ПДВ це створює парадокс:
частина бізнесу отримує більше податкове навантаження, тоді як нові гравці — спрощений доступ до ринку.
У той же час економіст Данило Монін у коментарі для “Комерсант український” наголошує, що сценарій повної легалізації роботи без реєстрації підприємницької діяльності наразі виглядає малоймовірним:
«Я не думаю, що дозволять працювати без реєстрації вдома — відповідних законопроєктів фактично немає. Йдеться радше про доходи через цифрові платформи, але в такому випадку людина повинна офіційно отримувати дохід саме через платформу. А те, що ми бачимо зараз — це часто нелегальні готівкові доходи при роботі вдома».
Він також звертає увагу на потенційні податкові наслідки для індустрії краси у разі змін до спрощеної системи:
«Салони краси, якщо перевищать оборот у 4 млн грн на рік, можуть опинитися в ситуації, коли доведеться сплачувати 3% з обороту плюс 20% ПДВ — фактично це близько 23% від обороту».
Водночас експерт зазначає, що бізнес, імовірно, шукатиме способи адаптації до нових умов:
«Але, думаю, нічого не заважає салонам також “дробитися”, коли кожен майстер оформлений як окремий ФОП і не перевищує ліміт у 4 млн грн на рік».
То ж бачимо, що реформування податкової системи не обмежується лише питанням ПДВ. У межах так званого консолідованого податкового законопроєкту також обговорюються ширші зміни: оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, перегляд підходів до адміністрування податків, а також посилення контролю за реальними доходами підприємців. У сукупності ці кроки означають поступовий перехід індустрії краси від напівформальної моделі роботи до більш прозорої, стандартизованої системи, наближеної до європейських правил.
У нових умовах ринок неминуче переформатується, і це створить як переможців, так і тих, хто втратить позиції. У виграші, ймовірно, опиняться великі мережеві салони, які мають ефект масштабу і можуть ефективніше працювати в умовах вищого податкового навантаження. Також перевагу отримають бізнеси з прозорим фінансовим обліком і платформи-агрегатори, які працюють у легальному полі та відповідають новим вимогам.
Натомість найбільші ризики виникають для дрібних ФОП із високими оборотами, які можуть потрапити під нові податкові правила, а також для майстрів без належної фінансової дисципліни. Під тиском опиниться і “сіра” частина ринку, якій доведеться або легалізуватися, або поступово втрачати конкурентоспроможність.
