Поділ майна як індульгенція: як чиновники рятують мільйони від арешту
25 Листопада 2025 15:41
РОЗБІР ВІД 
Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова Світлана подала позов до суду про поділ спільно нажитого майна. Як відомо, колишній чиновник фігурує у справах про корупцію. Світлана Чернишова не перша, хто намагається врятувати майно, вивівши його з-під арешту, адже про розлучення мова не йде. До цього дружина п’ятого президента України Петра Порошенка також ділила спільно нажите, але невдало. В Україні цей спосіб урятувати активи на мільйони, а то й мільярди від арешту та вилучення в дохід держави, якщо таке рішення ухвалить суд, не новий. Хоча останнім часом поділ майна став дуже популярним в Україні.
Як зазначають юристи, кількість українок «із приданим» щороку зростає. Чоловіки та діти активно переписують своє майно і бізнес на дружин та матерів, хтось отримує спадок і мільйонні виплати, а хтось просто ділить спільно нажите й теж стає казково багатим. Уже формується певний тренд на багатих дружин українських чиновників та політиків. Але як тільки хтось починає ділити спільно нажите — значить, справа пахне керосином, а точніше, конфіскацією цього самого майна.
Світлана Чернишова подала до суду позов про поділ майна місяць тому, згідно з даними порталу Судова влада України. Засідання ще не відбулося, тому зрозуміти, на що саме претендує дружина екс-топчиновника, поки складно. Її адвокат Дар’я Залозна повідомила журналістам, що її клієнтка — підприємиця і збирається забрати свою частку майна. А, як відомо, більша частина майна Чернишова потрапила під арешт після того, як йому висунули підозру у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе і третіх осіб. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну махінацію у будівельній сфері за участю інших посадових осіб.
Цього літа заарештували квартиру Чернишових у Києві площею 208,7 кв. м, рахунки в українських та іноземних банках (понад 50 млн грн і понад 100 тис. євро). І це не враховуючи готівки, яку вилучили під час обшуку, 9625 держоблігацій, корпоративні права та цінні папери ТОВ «АМ ПРОПЕРТІ ГРУП», автомобіль Toyota Land Cruiser 200, а також квартиру площею 41,9 кв. м у столиці. Однак апеляційний суд скасував арешт частини цінних паперів, що перебували на рахунках «АМ ПРОПЕРТІ ГРУП» у ПУМБ та «ДАЛІЗ-ФІНАНС».
Якщо згадати, що вперше Чернишов вийшов на свободу під заставу в 120 млн грн, з яких 10 млн внесла дружина, а решту — сторонні особи, а нещодавно його знову «витягували» із СІЗО за 50 млн грн, то гроші дружині дуже потрібні.
Суд може і відмовити в поділі
Юристи вважають, що шанс у Чернишової відсудити частину спільного майна є. Але щастить не всім. Торік дружина колишнього президента Петра Порошенка Марина звернулася до суду з позовом про поділ майна з ним. Ціна позову становила 17 102 703 811 грн, що значно перевищує встановлений законом поріг для спрощеного провадження. Крижопільський районний суд Вінницької області закрив провадження у справі через відсутність предмета спору. Нібито, не було доведено, що спірне «добро» було придбане за доходи дружини. Натомість Марині повернули 15 640 грн судового збору, але заборонили повторно звертатися до суду з позовом між тими ж сторонами і з того ж предмета.
Зрозуміло, що Марина подала позов після того, як майно Петра Порошенка потрапило під арешт після підозри у держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій. Через санкції Петро Порошенко не має можливості передати Марині свою частку майна, хоча вона не перебуває під обмеженнями. Саме з метою захисту цього права і було подано позов. І цього навіть не приховувало подружжя Порошенків.
Просто бізнес і трохи особистого
Таке явище справді часто обговорюється в українському суспільстві — і є кілька практичних, юридичних і психологічних причин, чому чиновники, які потрапляють під загрозу кримінального переслідування, починають терміново «ділити» майно з дружинами або іншими родичами. Це спроба захистити активи, коли проти чиновника відкривають провадження, слідчі органи можуть арештувати майно, заблокувати рахунки, ініціювати конфіскацію. Передача активів дружині/родичам — спосіб вивести майно з прямого володіння підозрюваного, щоб його не змогли заарештувати.
«Коли майно записане на дружину, довести його зв’язок із корупцією складніше (особливо якщо формально воно було в шлюбі особистим, подарованим або «заробленим» дружиною). Тому майже всі чиновники або держслужбовці мають дружин, які є успішними підприємницями і, дивлячись на декларації, заробляють значно більше, ніж чоловіки. Адже більшість угод проходять через їхні компанії, туди ж зливаються «відкати», через них легалізуються доходи», — розповідає «Комерсант Український» адвокат Валентин Сєрков.
В Україні діє режим спільної сумісної власності подружжя. Якщо чоловік-чиновник під слідством, він може заявити, що частина майна належить дружині, а доходи були «сімейними», і довести їх походження складно. Це полегшує виведення активів на користь дружини.
«Іноді чиновники остерігаються санкцій, публічного тиску, перевірки походження активів. Передача майна дружині дозволяє мінімізувати те, що може бути заморожене міжнародними структурами», — зазначає адвокат.
До того ж часто вдаються до «фіктивного» розлучення, під час якого майно «ділиться» — фактично просто переводиться на дружину. Чиновник продовжує користуватися тим самим майном, але юридично воно вже не його.
Це працює тому, що сімейні спори розглядаються швидше, ніж кримінальні, і суди не завжди перевіряють істинність мотиву.
Коли домовитися було б простіше
Тут дивує інше. За законом, підозрювані у корупції могли підстрахуватися ще до того, як стануть фігурантами кримінальних справ. Тобто, якщо вже вирішили займатися «брудними» справами, могли б заздалегідь продумати, як зберегти хоча б те, що вже мають. Укласти з другою половиною договір про поділ майна, який укладається добровільно за взаємною згодою подружжя, — зазначає «Комерсант Український» юрист Яна Співак.
Зміст договору визначають самі подружжя: що кому дістається, у яких частках, на яких умовах. Може бути укладений у будь-який момент шлюбу або після розлучення. І лише для нерухомості потрібно нотаріальне посвідчення.
Адже до суду зазвичай звертаються, якщо подружжя не домовилися. Суд ділить майно за законом: зазвичай навпіл, але може відступити (наприклад, якщо один із подружжя не брав участі в утриманні сім’ї, витрачав спільний бюджет, є інтереси дітей).
До того ж договір можна оформити за 1–2 дні в нотаріуса. Витрати: нотаріальний тариф + технічна робота (зазвичай дешевше, ніж процес у суді). А сам судовий процес може затягнутися від кількох місяців до року і більше, і він не буде безкоштовним: доведеться заплатити судовий збір + можливі витрати на адвоката, експертизи, оцінку майна.
У договорі можна прописати будь-які зручні умови: передати майно не навпіл, врахувати внесок кожного, включити зобов’язання (компенсація, строки виплат), закріпити конкретні речі за кожним. Можна включити те, що суд не буде розглядати (наприклад, моральні домовленості, порядок користування).
Суд же суворо виходить із закону та доказів. Тобто не можна включити умови, які подружжя хотіли б, але які не передбачені законодавством.
Договір набирає чинності одразу (якщо не зазначений інший строк). У разі порушення умов можна вимагати виконання як за цивільним договором. Рішення суду може бути оскаржене в апеляцію/касацію. Якщо сторона не виконує — підключаються виконавці.
«Договір — це правочин між подружжям. Рішення суду — це владний акт держави, який вирішує спір. Договір вигідніший, якщо стосунки більш-менш нормальні або якщо потрібно швидко й гнучко домовитися, або ж коли потрібно закріпити нерівний чи нестандартний поділ. Суд же допоможе, якщо другий із подружжя не згоден, коли майно приховується, або якщо потрібно офіційно визнати майно особистим/спільним. Якщо очікується, що суд ухвалить вигідніше рішення», — розповідає адвокат Яна Співак.
Але дивний феномен спостерігається в Україні — українські чиновники та бізнесмени починають ділити майно з дружинами лише тоді, коли над ними нависає кримінальна відповідальність. А в такому випадку єдиний варіант — іти до суду, бо договір уже укладати пізно. А майно хоч якось потрібно зберегти від можливої конфіскації.
Автор: Алла Дуніна
