Подвійний ефект: скільки грошей в обмін на реформи може отримати Україна від зарубіжних партнерів
3 Квітня 16:09
РОЗБІР ВІД 
Україні потрібно залучити ще 46,5 млрд доларів зовнішнього фінансування, аби більш-менш спокійно забезпечити цьогорічні бюджетні потреби. Як отримати ці кошти – з’ясовував «Комерсант Український».
«Без допомоги партнерів уже за 2 місяці можливі проблеми з виплатами пенсій, соціальної допомоги та зарплат», – приблизно такий прогноз, озвучений одним з народних депутатів, довелось почути цими днями українцям. Він пролунав на фоні невтішних брюсельських новин про відсутність рішення щодо виділення Україні кредиту у 90 млрд євро, що й підтвердила під час цьоготижневого візиту до Києва глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас. Все це разом могло когось підштовхнути до висновку, що українські фінансові проблеми є наслідком безпорадності європейських партнерів. Те, що це не так, цими ж днями спробували – на конкретному прикладі і з конкретними цифрами – пояснити самі європейці.
Єврокомісарка з розширення Марта Кос надіслала листа керівництву українського парламенту, у якому нагадала, що саме народні депутати можуть допомогти країні поліпшити фінансовий стан, ухваливши 11 конкретних законів, перелік яких також було долучено до листа.
«Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро», – зазначила єврокомісарка.
Вона пояснила, що всі ці законопроєкти належать до прострочених зобов’язань України за минулий рік, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, з якою вже навіть ознайомлені профільні парламентські комітети. До того ж, деякі з цих законопроєктів потребують оперативного ухвалення парламентом, щоб виділені кошти не були остаточно втрачені. Хоча, заради об’єктивності, варто наголосити, що серед узгоджених із зарубіжними партнерами зобов’язань є чимало і тих, до виконання яких можуть і мають долучитись й інші представники української влади – аби не виникало проблем з виплатами пенсій, соціальної допомоги та зарплат.
Бюджетні потреби
Загальна цьогорічна залежність українського бюджету від зарубіжного фінансування оцінюється, як відомо, у 52 млрд доларів. Вже залучено 5,5 млрд, незакритою залишається потреба у 46,5 млрд доларів. Детальніше про це розповіла Вікторія Клімчук, аналітикиня Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
«Відповідно до закону України про Державний бюджет на 2026 рік, дефіцит держбюджету передбачається на рівні 1,9 трлн грн. Очікується, що зовнішнє фінансування відіграватиме ключову роль у фінансуванні цього дефіциту та підтримці макроекономічної та фіскальної стабільності. Уряд очікує, що на фінансування дефіциту загального фонду держбюджету надійде 2,1 трлн грн (46,5 млрд дол. США) позик від іноземних партнерів. Зокрема, очікується отримання позики у 456,3 млрд грн від Європейського союзу в рамках програми Ukraine Facility, 516,8 млрд грн – від урядів США, Японії та Канади в рамках механізму ERA, що гарантується прибутками з російських заморожених активів, 103,6 млрд грн – від МВФ, 106,1 млрд грн – від Світового банку та 826,9 млрд грн – від інших кредиторів. Таким чином, Україна дійсно великою мірою покладається на зовнішню підтримку і станом на зараз має достатньо домовленостей, для того, щоб отримати всі необхідні кошти для фінансування дефіциту бюджету», – констатує фахівчиня.
Одним з ключових тут є слово «домовленості», оскільки фактичне отримання значних сум, які могли б підтримати український бюджет, все ще залишається під питанням. І мова в даному разі не лише про пакет допомоги на 90 млрд євро від Євросоюзу, який заблоковано через відому позицію нинішньої угорської влади. Доля чималих сум коштів залежатиме і від тих рішень, які мають ухвалюватись в Україні – в урядових кабінетах та сесійній залі парламенту.
Індикатори реформ
В Україні вже тривалий час діє консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine), до якого входять Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Ці чотири експертні організації українського громадянського суспільства вже понад два роки готують щомісячні Моніторинги виконання умов програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility. Кілька днів тому було оприлюднено черговий такий моніторинг. І можна констатувати, що в ньому досить багато оцінок з часткою «не»: не виконано, не ухвалено, не розглянуто…
Один із загальних висновків моніторингу: недосягнуті структурні маяки та невиконані індикатори продовжують накопичуватися і це створює ризики неотримання значних обсягів фінансової підтримки. Приміром, Верховна Рада так ще і не ухвалила жодного з чотирьох законів, необхідних для отримання коштів у сумі 3,35 млрд доларів від Світового Банку. Продовжує Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
«Якщо згадати про Світовий банк, то, на жаль, нічого не змінилося. Чотири зобов’язання було, чотири залишаються, нічого не виконано, і тому картина сумна. Хотілось сподіватися, що з програмою МВФ буде краща картина, але цього, знову ж таки, не сталося. З позитивного – це те, що півтора мільярди доларів першого траншу, отримані напочатку березня, підтримали нашу фінансову ситуацію. Але на цьому, фактично, радісні новини закінчилися», – констатує фахівчиня.
Згідно з даними моніторингу, у березні Україна мала виконати три структурні маяки і всі вони залишились поки що недосяжними. Приміром, не відбулось «посилення процесу номінації членів наглядових рад держбанків», хоча зробити це потрібно було ще в лютому. Вийшла затримка з призначенням голови Державної митної служби. Правда, відповідна конкурсна комісія вже визначила двох фіналістів, кандидатури яких вже передано на розгляд Мінфіну. Не встигли і з ухваленням податкових змін. Три законопроєкти, розроблені Міністерством фінансів – про оподаткування цифрових платформ, оподаткування міжнародних посилок та продовження дії військового збору – встиг схвалити лише Кабмін. Далі знову справа за парламентом і легкою ця частина законотворчого шляху точно не буде. Робоча група парламентського фінансового комітету вже розглядала ці урядові проєкти. Голова комітету Данило Гетманцев так оцінив результати:
«Щодо змісту – так, зміст дещо зміниться на краще. Але без вихолощення суті… Переконаний, законопроєкти вкрай потрібні країні. І відповідальні, патріотичні депутати їх підтримають. А відповідальних і патріотичних у нас більшість».
«Чи так це насправді?» Відповідь підкажуть результати парламентського голосування. І йдеться не лише про ці три «МВФівські законопроєкти». Перелік поки що незробленого, і не лише депутатами, довгий.
Приміром, Україна критично відстає у виконанні індикаторів за програмою Ukraine Facility. Альона Корогод з аналітичного центру DiXi Group наводить такі дані:
«За підсумками 2025 року Україна не виконала 14 індикаторів на суму понад 3,9 мільярда євро, з яких найбільша частина припадає саме на четвертий квартал – на 2,5 мільярда євро. Ця тенденція продовжується і у 2026 році. З восьми індикаторів, які мали бути виконані до кінця першого кварталу, фактично виконаний лише один. Водночас сім індикаторів залишаються невиконаними. І це означає подальше накопичення ризику втрати фінансування».
Більше того, за словами фахівчині, вже у липні – через невиконання одного з індикаторів ще за перший квартал 2025 року щодо збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду – Україна може остаточно втратити 300 мільйонів євро.
Автор: Сергій Василевич
