Подвійний удар: як нестача овочесховищ обмежує пропозицію агропродукції та провокує підвищення цін
26 Листопада 12:41
РОЗБІР ВІД 
«Не той врожай, що на полі, а той, що в коморі». У справедливості цієї народної мудрості кожного року змушені на власному досвіді переконуватись чимало українських агровиробників. Особливо це стосується тих, хто щороку змушений вирішувати проблему збереження врожаю, оскільки овочесховищ в Україні критично не вистачає. Де це відчувається найбільше і як цей дефіцит впливає на ціни та наявність продукції – з’ясовував «Комерсант Український».
Цієї осені чимало виробників цибулі змушені були відмовлятись від збирання врожаю і переорювати власні поля. Причини очевидні: високий, навіть рекордний, врожай, низька ціна – вона нижча навіть за собівартість вирощування, і нарешті – неможливість зберегти врожай, оскільки не вистачає овочесховищ.
Що і де втрачає виробник
Дефіцит потужностей для зберігання агропродукції відчувають не лише ті, хто вирощує цибулю. Приміром, кожного року значна частина українського врожаю картоплі псується саме через відсутність належних умов зберігання. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу «Комерсант Український» розповіла виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко.
«У нас є картопля, яка вирощена і не закладена в сховища. Вона перебуває на тимчасовому зберіганні у не зовсім придатних для цього місцях. Вона в великій частині своїй псується, перебирається і викидається. Тому що в Україні катастрофічно не вистачає картоплесховищ», – зазначила Ольга Самойліченко.
За її словами, професійне картоплярство потребує сучасних систем зберігання, адже без цього галузь не зможе розвиватися.
Олександр Захарчук, член-кореспондент НААН, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», зазначає, що якісного зберігання найбільше потребують овочі, які швидко псуються.
«Передусім, це коренеплоди – морква та буряк, цибуля та капуста. Цього року найбільш проблемна ситуація з цибулею. Урожай ріпчастої цибулі виявився збитковим. Якщо весною ціна на цей овоч злітала до 30 грн/кг, то сьогодні фермерські господарства змушені реалізовувати цибулю за ціною 4-6 грн/кг. Зокрема, і через відсутність умов для її зберігання. Також відчувається нестача потужностей для зберігання картоплі та капусти», – зазначає фахівець.
За його словами, через відсутність спеціалізованих сховищ фермери змушені збувати продукцію одразу після її збирання за низькими цінами, навіть за умови фізичного надлишку товару.
«Найбільших збитків зазнають малі та середні фермерські господарства, які продукують більшу частину – близько 90 % – овочів, але не мають можливості закласти врожай на зберігання. Втрати врожаю через дефіцит сховищ можуть сягати 40–60 % овочів та фруктів», – констатує фахівець.
Але не лише на прибутках фермерів позначається відсутність достатніх потужностей для зберігання агропродукції.
Що і як відчуває споживач
Україна, попри власні значні врожаї, змушена імпортувати столову картоплю з Євросоюзу. І так відбувається кожного року саме через нестачу картоплесховищ. Це один з прикладів, який в інтерв’ю YouTube-каналу «Комерсант Український» навела виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко.
А ще брак овочесховищ спричиняє значну цінову волатильність. Як пояснює Олександр Захарчук, завідувач відділу «Інститут аграрної економіки», без можливостей для зберігання продукції фермери змушені реалізовувати врожай негайно, що призводить до раптових знижень цін у період надвиробництва. Натомість наявність надійних місць для зберігання дозволяє згладжувати сезонні коливання цін. Через дефіцит овочесховищ можуть виникати і сезонні дефіцити конкретної продукції. Ускладнюють ситуацію руйнування овочесховищ через бойові дії та пошкодження частини урожаїв. Продовжує Олександр Захарчук.
«Науковці Інституту аграрної економіки, приміром, прогнозують, що у зимовий період 2025/2026 року можливе зменшення пропозиції якісної білокачанної капусти. Окрім цього, існує ризик обмеженого доступу до якісної моркви, оскільки цього сезону частина врожаю не може бути закладена на зберігання також через нестачу потужностей», – зазначає фахівець.
І це при тому, що згідно з оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році вітчизняні аграрії отримали загалом достатній урожай овочевих для забезпечення потреб населення.
Але, зважаючи на те, що близько 88% овочів – до 7,5 млн тонн – в Україні вирощується господарствами населення, формування їх ринкової товарної пропозиції суттєво залежатиме від обсягів постачання, логістики та якраз умов зберігання. На це звертає увагу Інна Сало, доктор економічних наук, головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
«На формування цін на овочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у зимовий період очікується сезонне щомісячне поступове здорожчання овочів – до 10% проти нинішніх цін, зокрема через додаткові витрати на їх зберігання. Проте з огляду на більш високу загальну пропозицію цибулі ріпчастої, буряку та картоплі цього року очікується менш помітне зростання цін» – зазначає Інна Сало.
Станом же на середину листопада 2025 року порівняно з першою декадою жовтня цього року, згідно з даними Мінфіну України, ціни на овочі борщового набору навіть дещо знизилися. Причина – розширення їх товарної пропозиції. Буряк здешевшав до 10,55 грн/кг (мінус 0,9 %), морква – до 11,53 грн/кг (мінус 4,7 %), капуста білокачанна – 10,79 грн/кг (мінус 9,9 %), цибуля ріпчаста – 7,93 грн/кг (мінус 22,7%), картопля – до 15,60 грн/кг (мінус 1,3 %).
Хто і як будуватиме овочесховища
Українські посадовці визнають існування проблеми з нестачею потужностей для зберігання агропродукції. Та і як її не визнавати, оскільки близько 35% врожаю овочів не доходить до споживача саме через відсутність належних умов зберігання.
Олександр Захарчук, член-кореспондент НААН, завідувач відділу «Інституту аграрної економіки», оцінив і нинішні потужності інфраструктури зберігання агропродукції, і нагальні потреби у її розбудові.
«Загальний дефіцит овочесховищ нині перевищує 1 млн тонн. Такими є оцінки нашого інституту. За час повномасштабної агресії рф в Україні зруйновано більше чверті – понад 280 тис. тонн – потужностей одночасного зберігання. Зважаючи на те, що потреба в овочесховищах складає 1-1,2 млн тонн, наявні потужності у 165–170 тис. тонн задовольняють їх лише частково. Отже, для забезпечення продовольчої безпеки держави необхідно побудувати сучасні модернізовані овочесховища місткістю 10–20 тис. тонн хоча б у кожній області», – зазначає фахівець.
Серед причин, які стримують масштабне будівництво, Олександр Захарчук називає високу вартість проєктів: зведення овочесховища на 10 тис. тонн може коштувати понад 100 млн грн. А факторами, які сприятимуть будівництву овочесховищ, є державна фінансова підтримка та здешевлення кредитних ресурсів.
І серед завдань, які зафіксовані у Програмі діяльності Кабміну і досягнення яких очікується в цьому році, значиться якраз впровадження програми державної підтримки побудови сховищ для зберігання овочів, картоплі та фруктів. Вже у 2026 році можна очікувати виділення коштів на зведення нових сховищ.
Як пояснював недавно заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Степан Чернявський, нова урядова програма передбачає надання безповоротної державної допомоги у формі грантів саме для будівництва сучасних овочесховищ. Орієнтовний щорічний обсяг фінансування становить 200 млн гривень. Ці гранти надаватимуться в обсязі до 30% вартості проєкту, але не більше як 20 млн гривень за умови співфінансування з боку отримувача. Програма буде розрахована на будівництво нових овочесховищ місткістю від 3000 тонн.
Автор: Сергій Василевич
