Покровськ та Мирноград майже в оточенні: Кротевич звернувся до президента із різкою заявою
12 Серпня 2025 00:25
Колишній начальник штабу 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Богдан Кротевич закликав президента України Володимира Зеленського звернути увагу на важку ситуацію на лінії Покровськ – Костянтинівка, яка там вже утворилася давно і щодня лише погіршується. Про це він написав у соцмережі Х, передає «Комерсант Український»
Він заявив, що ситуація погіршується з кожним днем і загрожує масштабними наслідками для оборони.
«Пане Президенте, Я щиро не знаю, що саме Вам доповідають, але інформую: на лінії Покровськ – Костянтинівка без перебільшення повна п**да. І ця пда наростає вже давно, погіршуючись з кожним днем. Ті командування, які зараз призначають (чи вже призначили), щоб “виправити невиправне”, найімовірніше звинуватять у тій п**ді, яка вже відбувається», – написав Кротевич.
Про загрозу оточення
За словами офіцера, лінії бойового зіткнення фактично не існує, а кілька населених пунктів перебувають у небезпечному становищі.
«Лінії бойового зіткнення як сталої лінії — фактично не існує. Покровськ та Мирноград майже в оточенні. Костянтинівка — у напівоточенні. Противник просується в напрямку Краматорська та Дружківки», – зазначив він.
Кротевич наголосив, що проблема виникла ще торік, про що військові публічно попереджали, але належних рішень прийнято не було.
Причини та системні помилки
Офіцер підкреслив, що ситуація пов’язана не з новими корпусами, які отримали у спадок складні умови, а з попереднім керівництвом, яке, за його словами, не контролювало ситуацію на місцях.
«Причина цієї проблеми — не новостворені корпуси, які прийняли у спадок провальну обстановку з підпорядкованими неукомплектованими підрозділами, а не ОТУ чи ОСУВ, які останнього півтора року фактично не керували нічим, а лише передавали накази «відповідно до наказу з ГШ», – зазначив Кротевич.
Він також розкритикував кадрову політику та підхід до використання резервів:
«Системна проблема почалася зі стиранням резервів, масового роздрібнення підрозділів по всьому фронту, звітів про «взяте село» як про перемогу на тлі провалів цілих напрямків, розподілу мобілізаційного ресурсу «кумам», а також абсолютного зменшення стратегічного та навіть оперативного бачення театру бойових дій у частинах військового керівництва».
