Половина українських айтівців хоче емігрувати, і це пов’язано з мобілізацією

26 Серпня 11:13

Українська IT-спільнота розділилася у своїх планах на майбутнє: майже половина фахівців (48%) розглядає можливість еміграції, і стільки ж, 48%, планують залишитися в Україні або вже повернулися з-за кордону. Про це свідчать дані дослідження порталу DOU, проведеного в межах літнього зарплатного опитування 2025 року, повідомляє «Комерсант Український».

Ключові цифри дослідження

Опитування охопило понад 22 тисячі IT-фахівців в Україні та майже 2,5 тисячі за кордоном. Результати спростовують поширену думку про масовий відтік українських айтівців після відкриття кордонів.

Серед тих 48%, хто розглядає еміграцію:

14% активно планують переїзд (2% — найближчим часом, 12% — після відкриття кордонів);
26% думають про еміграцію, але поки не вживають конкретних ді;
8% хотіли б виїхати тимчасово з подальшим поверненням.

Частка тих, хто не планує виїжджати, також становить 48%:

14% категорично не збираються нікуди їхати;
27% зараз не мають таких планів;
7% вже повернулися з-за кордону.

Гендерні та вікові особливості

Найбільш виражені відмінності спостерігаються між чоловіками та жінками. Чоловіки значно частіше планують еміграцію: 16% чоловіків активно готуються до переїзду проти лише 5% жінок. Водночас 29% чоловіків розглядають таку можливість, тоді як серед жінок таких 19%.

Цікаво, що жінки частіше повертаються з-за кордону: 14% проти 3% серед чоловіків. Загалом 49% жінок не планують переїжджати, тоді як серед чоловіків таких лише 38%.

Вік також має значення, хоча менш критичне. Молоді фахівці до 25 років частіше хочуть виїхати, таких є 53% проти 45% серед айтівців від 30 років. При цьому молодь частіше розглядає тимчасову еміграцію з подальшим поверненням (13% проти 8% загалом).

Фактор мобілізації та бронювання

Військовий статус виявився одним з найважливіших факторів, що впливають на міграційні плани чоловіків-айтівців. Дослідження показало чітку кореляцію між наявністю бронювання чи відстрочки від служби та бажанням залишитися в Україні.

Айтівці з бронюванням або відстрочкою частіше планують залишатися в Україні, тоді як ті, хто не має такого захисту, значно частіше розглядають еміграцію або активно її планують.

Найстабільнішу групу становлять ті, хто вже відслужив у Збройних силах: серед них лише 31% планують виїжджати. Це найнижчий показник серед усіх категорій за військовим статусом.

Важливо зазначити, що недовіра до влади та держави залишається на високому рівні незалежно від військового статусу: серед тих, хто має бронювання чи відстрочку, цей фактор називають 70% респондентів, а серед тих, хто її не має — 75%.

Для чоловіків без бронювання чи відстрочки страх мобілізації стає домінуючим фактором: його називають 78% респондентів у цій групі, що робить його найвпливовішою причиною для розгляду еміграції.

При цьому фінансове становище та рівень доходу не мають помітного впливу на бажання емігрувати серед чоловіків, за винятком жінок з високими доходами (від $5000), які частіше планують переїхати найближчим часом.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Географічні особливості

Плани щодо еміграції суттєво відрізняються залежно від регіону проживання. Айтівці з західних міст рідше планують виїжджати: у Львові, Тернополі, Рівному, Чернівцях, Луцьку та Хмельницькому активно планують емігрувати менше 12% фахівців.

Натомість найвищі показники спостерігаються на сході та півдні: у Дніпрі, Одесі, Полтаві, Сумах та Миколаєві готуються виїжджати 15-20% айтівців.

Виняток становить Харків, де частка тих, хто думає про переїзд (44%), дорівнює показникам Львова. Дослідники припускають, що ті, хто хотів виїхати з міста, вже зробили це.

Несподіваним є ситуація в Ужгороді, де 20% айтівців активно готуються переїжджати після відкриття кордонів — один з найвищих показників. Це може бути пов’язано з тим, що частина тих, хто релокувався на Закарпаття на початку війни, тепер розглядає подальший переїзд за кордон.

Ситуація з поверненням

Серед українських IT-фахівців, які зараз перебувають за кордоном, 42% ще не визначилися з планами на майбутнє — це значне зростання порівняно з минулим роком (32%). Планують повернутися 20%, а 37% не мають таких намірів.

Країна перебування суттєво впливає на плани повернення.

Найчастіше планують повернутися з:

Угорщини (42%);
Хорватії (37%);
Румунії (36%).

Найрідше планують повертатися з:

Кіпру (4%);
Канади (8%);
Чехії та Португалії (по 9%);
США (10%);
Німеччини (13%).

Фінансове становище більше впливає на рішення про повернення, ніж про еміграцію. Ті, хто витрачає більше, ніж заробляє, частіше планують повернутися (24% проти 20%). А фахівці з кращим фінансовим становищем частіше планують залишитися за кордоном.

Причини еміграції та повернення

Основні мотиви для виїзду:

Недовіра до влади та держави (69% серед тих, хто в Україні, та 56% серед тих, хто за кордоном).
Пошук безпечного місця для життя (65% та 67%).
Страх мобілізації (65% та 55%).
Бажання балансу та спокою в житті (64% та 41%).

Гендерні відмінності в мотивації досить виражені. Для чоловіків найважливішими є недовіра до влади (72%) та страх мобілізації (71%). Для жінок — надмір стресу (68%) та пошук безпечного місця (64%).

Молодь частіше мотивована цікавістю до інших країн та культур (52%), кращими професійними можливостями (39%) та вищим рівнем життя (35%).

Причини залишатися або повертатися:

Сім’я та близькі люди (68% серед тих, хто в Україні, та 62% серед тих, хто за кордоном).
Віра в Україну та бажання долучитися до розвитку (65% та 54%).
Труднощі адаптації — 72% тих, хто планує повернутися, сумують за звичним побутом та культурою.

Висновки

Дослідження показує глибокий розкол в українській IT-спільноті щодо майбутнього. Майже половина фахівців (48%) розглядає еміграцію, що свідчить про серйозні міграційні настрої в галузі. Водночас друга половина планує залишитися в Україні або вже повернулася з-за кордону, що демонструє стійкість частини IT-спільноти.

Ключові тенденції:

Частка тих, хто певною мірою думає про еміграцію, практично не змінилася за рік: половина айтівців хочуть виїхати (48% у 2025 проти 51% у 2024).
Зросла частка тих, хто не визначився з планами повернення з-за кордону (з 32% до 42%).
Водночас зменшилася частка тих, хто категорично не планує повертатися (з 45% до 37%).

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Остафійчук Ярослав

Редактор